Справа № 214/3440/25
1-кп/214/802/25
04 липня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторони кримінального провадження : прокурор ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041750000468 від 07.04.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянин України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5
Встановив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, 03.04.2025 року приблизно о 14:00 годині, перебуваючи біля під?їзду №2 будинка АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном та оберненням його на власну користь, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою раніше знайомої йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ввів останню в оману відносно своїх дійсних намірів та під приводом зателефонувати попросив у ОСОБА_7 її мобільний телефон. У свою чергу, ОСОБА_7 будучи введеною в оману щодо дійсних намірів ОСОБА_4 добровільно передала останньому мобільний телефон білого кольору, марки «IPhone XR», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , розраховуючи на його повернення.
Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, залишив місце вчинення правопорушення, не повернувши майно потерпілій, таким чином заволодів мобільним телефоном, належним потерпілій ОСОБА_7 , марки «IPhone XR», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку судового-товарознавчої експертизи №859 від 10.04.2025 року складає 5980 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення з майном, яким заволодів шахрайським шляхом зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 5980 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить, кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі строкам на 2 роки та звільнити останню від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, вину визнав повністю, розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_7 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Крім того, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Також, зазначив, що він розуміє надані йому законом права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про доцільність затвердження цієї угоди з наступних підстав.
При проведенні підготовчого судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд також переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченим угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь - яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Умови угоди не суперечать вимогам закону та відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень.
Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Добровільність укладення угоди у суду не викликає жодних сумнівів.
Виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 у зв'язку з чим дії ОСОБА_4 було правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення; форми вини, мотиву і мети, способу, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали; даних про обвинуваченого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які відповідно до положень ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості , суд призначає покарання , узгоджене сторонами угоди.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді позбавленні волі строком на 2 років, однак без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69-1, 69 КК України, судом не встановлено.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Затвердити угоду від 21 квітня 2025 про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12025041750000468 від 07.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 ( двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробувальним строком на 1 ( один) рік.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ мобільний телефон марки «IPhone XR», який передано потерпілій ОСОБА_7 під зберігальну розписку залишити у користуванні останнього, дозволивши розпоряджатися ним на власний розсуд ( Т.2, а.с. 37, 36)
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченому, його захиснику право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і на подання на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1