Справа № 190/910/15-ц
Провадження №4-с/190/1/25
03 липня 2025 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
представника скаржника ОСОБА_1 ,
стягувача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки скаргу ОСОБА_3 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Куземи Яни Олексіївни, стягувач ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії/бездіяльність державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Куземи Яни Олексіївни.
В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) перебуває виконавче провадження про стягнення з нього на утримання сина аліментів, яке відкрито на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.12.2024 року. Проте наразі йому стало відомо, що державним виконавцем Куземою Я.О. нарахування аліментів було здійснено не з дати відкриття виконавчого провадження - 02.12.2024 року, а з червня 2017 року, тобто заборгованість по аліментам утварилась не з 02.12.2024 року, а за минулі періоди, за які аліменти не підлягали стягненню. Сума боргу наразі складає 287 965,68 грн. З таким розрахунком заборгованості не погоджується, вважає його бузпідставним та таким, що суперечить документам, що перебувають у виконачому провадженню. Дане виконавче провадження є другим відкритим виконавчим провадженням, тоді як перше виконавче провадження було відкрито у 2015 році та закінчено 23.06.2017 року, а виконавчий лист, виданий П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області 29.05.2017 року був повернутий стягувачу на підставі її заяви, згідно якої остання просила припинити стягнення аліментів з ОСОБА_3 та повернути виконавчий документ без подальшого виконання у зв'язку з усною домовленістю. Усна домовленість полягала в тому, що стягувач із дитиною заселяється в буднок АДРЕСА_1 , який мав йому перейти у спадщину за заповітом від бабусі, а після оформлення спадщини він мав подарувати сину вказаний будинок, а стягувач в свою чергу мала припинити стягнення аліментів та просити повернути виконавчий документ без виконання. Дитина разом із стягувачем вселилась в будинок, де по теперішній час і мешкають. Через певні труднощі оформлення спадщини зайняло тривалий час.
Таким чином, вважає, що стягувач ОСОБА_2 з 19.06.2017 року власноруч відмовилась від подальшого стягнення аліментів з боржника ОСОБА_3 , на виконання досягнутих між ними домовленостей. При цьому він є військовослужбовцем, який приймає безпосередню участь у бойових діях, а неправомірні дії державного виконавця залишають його без засобів існування. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів з 02.12.2024 року, проте вважає, що розрахунки по аліментам мають бути здійснені не з червня 2017 року, а з 02.12.2024 року.
У зв'язку з чим, просить визнати неправомірними дії/бездіяльність державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) Куземи Яни Олексіївни з нарахування суми боргу за аліменти у розмірі 287 965, 68 грн. за період з червня 2017 року по 01.12.2024 року включно, у виконавчому провадження №76697040 і не вчинення дій з виправлення допущенної помилки; зобов'язати державного виконавця Кузему Яну Олексіївну проводити виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та провести перерахунок заборгованості у виконавчому провадженні №76697040; зобов'язати державного виконавця зарахувати вже стягнуті грошові кошти на погашення суми боргу за аліментами у сумі 287 965, 68 грн. в рахунок подальшої оплати аліментів, про що повідомити військову частину НОМЕР_1 , що здійснює утримання в рахунок погашення боргу по аліментах та оплати аліментів.
У судовому засіданні представник скаржника Єпрем'ян Л.В. скаргу підтримав в повному обсязі і на підставах викладених в скарзі, просив її задовольнити.
Державний виконавець Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кузема Я.О. в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду відзив, згідно якого зазначила, що дійсно на виконанні Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) перебуває виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на утримання сина аліментів, яке відкрито на підставі заяви ОСОБА_2 від 02.12.2024 року. Нею відповідно до відмітки на виконавчому листу встановлено, що 23.06.2017 року виконавче провадження, яке було на виконанні завершено на підставі п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме повернуто стягувачу у зв'язку із надходженням до відділу письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа від 19.06.2017 року. На підставі цього нею було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з моменту повернення виконавчого листа стягувачу. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду на який присуджені платежі. Повернення виконавчого документу стягувачу за її заявою не припиняє права стягувача у майбутньому звернутися до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання повернутого раніше виконавчого документа за відсутності сплати боржником аліментів на утримання дитини згідно із судовим рішенням. З моменту відкриття виконавчого провадження, а саме з 04.12.2024 року боржником квитанцій про перерахування аліментів за період з повернення виконавчого документа стягувачу і по теперішній час у відділ ДВС не надавалось. Вважає, що нарахування суми боргу за період з червня 2017 року по 01.12.2024 року у розмірі 287 965, 68 грн. проведено відповідно до законодавства, а тому у задоволенні скарги просила відмовити.
Стягувач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, пояснила, що рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки всіх видів його заробітку(доходу). На виконання рішення суду нею отримано виконавчий лист, який вона у 2015 року пред'явила на виконання до ДВС П'ятихатського РУЮ. Дійсно між нею та скаржником ОСОБА_3 було досягнуто усної домовленості про те, що він переоформить будинок на дитину в рахунок сплати аліментів, а вона забере виконавчий лист та припинить стягнення без подальшого виконання. На виконання усної домовленості вона забрала виконавчий лист, написавши заяву про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_3 та просила повернути виконавчий документ без подальшого виконання. Проте, ОСОБА_3 на теперішній час будинок на дитину не переоформив, за весь період коштів на утримання сина не надавав, у зв'язку з чим вона вимушена була знову пред'явити виконавчий лист до виконання. Дії державного виконавця вважає правомірними, а тому у задоволенні скарги просила відмовити.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2015 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 09.06.2015 року до досягнення дитиною повноліття на користь матері ОСОБА_2 /а.с.38-39/.
На виконання рішення суду П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області 29 липня 2015 року видано виконавчий лист, який стягувачем ОСОБА_2 пред'явлено до примусового виконання до Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса)/а.с.61/.
04 жовтня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2/190/442/15 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 09.06.2015 року до досягнення дитиною повноліття на користь матері ОСОБА_2 /а.с.67-68/.
Згідно копії заяви ОСОБА_2 від 19.06.2017 року, поданої на ім'я начальника ВДВС П'ятихатського РУЮ, остання просила припинити стягнення аліментів з ОСОБА_3 та повернути виконавчий документ без подальшого виконання у зв'язку з усною домовленістю/а.с.72/.
Постановю державного виконавця ВДВС П'ятихатського РУЮ від 23.06.2017 року виконавчий лист № 2/190/442/15 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 09.06.2015 року до досягнення дитиною повноліття на користь матері ОСОБА_2 - повернуто стягувачу, оскільки до відділу ДВС надійшла заява від стягувача про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_3 /а.с.73-74/.
04 грудня 2024 року державним виконавцем Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Куземою Я.О. відкрито виконавче провадження №76697040 на підставі заяви про примусове виконання виконавчого листа №190/910/15-ц, виданого П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 09.06.2015 року до досягнення дитиною повноліття на користь матері ОСОБА_2 /а.с.75-76/.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів № 75493/28.7-34 від 13.06.2025 року станом на 01.06.2025 року ОСОБА_3 на підставі виконавчого листа №190/910/15-ц, виданого 14.07.2015 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області має заборгованість у розмірі 275 941,02 грн. за період з червня 2017 року по травень 2025 року/а.с.77-80.
Згідно копії військового квитка ОСОБА_3 є військовослужбовцем/а.с.120-121/, має травму, отриману ним при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батькіщини, про що свідчать довідки видані військовою часиною НОМЕР_1 /а.с.124,125/.
Відповідно до копії довідки від 01.07.2025 року, посвідченою сусідами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , останні засвідчили що в буднку АДРЕСА_1 з 2015 року проживає ОСОБА_2 та її двоє малолітніх дітей/а.с.126/.
Згідно копії заповіту, посвідченого державним нотаріусом П'ятихатської державної нотаріальної контори - Маркосян Г.О. все своє майно де б воно не було та з чого воно б не складалося заповіла ОСОБА_3 /а.с.69/.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (часина третя статті 451 ЦПК України).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України (частина третя статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною першою статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до частин першої та третьої статті 194 Сімейний кодекс України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (частини третя статті 195 СК України).
Відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця.
У пункті 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 зазначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Отже, нормами сімейного законодавства передбачено обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення повноліття. При цьому, виконання зазначеного обов'язку може здійснюватися в межах виконавчого провадження на підставі рішення суду. Законодавцем покладено на державного виконавця обов'язок щодо обчислення розміру заборгованості за аліментами та у разі незгоди із таким розміром можливість заінтересованої особи звернутися до суду для захисту порушених прав.
ОСОБА_3 в обґрунтування незгоди з розрахунком заборгованості зазначав, що з червня 2017 року по 2024 рік аліменти не стягувалися не з його вини, а це було волевиявленням ОСОБА_2 , яка припинила стягнення аліментів, звернувшись із заявою до державного виконавця про повернення їй виконавчого документа.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Вказана норма передбачає, що повернення виконавчого документа стягувачу за її заявою не припиняє права стягувача у майбутньому звернутися до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання повернутого раніше виконавчого документа за відсутності сплати боржником аліментів на утримання дитини згідно із судовим рішенням.
Здійснюючи розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів за червня 2017 року по грудень 2024 року державний виконавець діяла у межах повноважень, наданих їй законом, та на підставі наявних в матеріалах виконавчого провадження доказів. Незважаючи на те, що виконавчий документ було повернуто стягувачці, боржник на підставі судового рішення зобов'язаний був утримувати дитину до досягнення ним повноліття незалежно від факту наявності чи відсутності виконавчого провадження.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 343/1577/18.
Відповідно до статей 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
ОСОБА_3 належних, допустимих та достатніх доказів того, що він належним чином виконував обов'язок з утримання дитини у розмірі, встановленому рішенням суду за період з червня 2017 року по грудень 2024 року не надав, квитанції на підтвердження сплати аліментів за спірний період відсутні.
При цьому, суд не бере до уваги надані скаржником копію заповіту, складеного ОСОБА_8 , яка все належне їй майно заповіла ОСОБА_3 , копію довідки від 01.07.2025 року про фактичне місце проживання стягувача ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , оскільки вказані документи не підтверджують сплату аліментів боржником за спірний період, як і не підтверджують факту переоформлення нерухомого майна на дитину в рахунок сплати аліментів.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, оскільки державним виконавцем всі дії та рішення прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що встановлений Законом України «Про виконавче провадження», тому підстави для визнання дій державного виконавця неправомірними відсутні.
При цьому, оскільки судом не встановлено неправомірності дій державного виконавця, тому вимоги скарги в частині зобов'язання державного виконавця вчинити певні дії також задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державного виконавця Жовтоводсько-П'ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Куземи Яни Олексіївни, стягувач ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 07 липня 2025 року.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса