справа № 235/6185/24
провадження № 2-а/208/47/25
Іменем України
27 червня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, 30.07.2024 року начальником територіальної центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №09/6357 у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП, згідно за якою було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 17000 грн.
Зазначає, що протокол та постанова №09/6357 складені в один день 30.07.2023 року, в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбулося о 11 год. 30 хв. 30 липня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що постанова була прийнята в день складання протоколу та розмір штрафу у постанові не передбачений санкцією ч.2 ст.210 КУпАП.
Зазначає, що 24.06.2025 року оновив дані в ЦНАП у м.Селидове, вказує, що цей факт не було враховано при винесенні оскаржувальної постанови.
З даною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною та такою, поставлена з порушенням вимог КУпАП.
Тому, просить визнати протиправною і скасувати постанову начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №09/6357 від 30 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП у вигляді штрафу 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , проігнорував вимогу ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з'явився без поважних причин. Відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП №14374 від 30.07.2024 року.
Зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, роз'яснені положення статті 63 Конституції України, його права та обов'язки передбачені статтею 268 КУпАП, та повідомлено про дату, місце та час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вказує, що факту особистої явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не зафіксовано.
Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 74 від 29.08.2024 р. територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 02.09.2024 р. визначено за Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
До провадження судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похвалітої С.М. було передано вищезазначену справу.
Ухвалою суду від 12 лютого 2025 р. відкрито провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи з урахуванням відзиву, оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30.07.2024 року начальником територіальної центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №09/6357 у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП, згідно за якою було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 17000 грн., а саме: не повідомив про зміну облікових даних.
Встановлено, 30.07.2024 року головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівник ЗСУ Дмиром Жук було винесено постанову про адміністративне правопорушення №14374 від 30 липня 2024 року.
Встановлено, що відповідно до військового квитка НОМЕР_1 від 10.02.1997 року ОСОБА_1 , 07.06.1996 року прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно витягу № 549534-24062024 з Єдиного реєстру державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зазначено, що ОСОБА_1 , статус військового обліку: на обліку та не перебуває у розшуку.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зіст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема,ст. 210 КУпАП.
За змістомст.245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1ст.245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
За змістом ч.2ст.277-2 КУпАП, інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 210 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Вказана редакція ч. 3 ст. 210 КУпАП діє з 19.05.2024 відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30.07.2024 року.
Таким чином, станом на час складання протоколу про адміністративне правопорушення диспозиція ч.2 ст.210 КУпАП інкримінованої ОСОБА_1 , передбачає притягнення до відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Виходячи із змісту оскаржуваної постанови та протоколу, на підставі якої її винесено, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, за яким притягується до відповідальності ОСОБА_1 , відсутній, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, передбачених ч. 1ст. 210 КУпАП, повторно протягом року.
Підтвердженням наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП може бути лише постанова відповідного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 210 КУпАП, однак оскаржувана постанова посилання на таку не містить, а також такої не містять матеріали справи.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідачем було неправильно кваліфіковано виявлене 30.07.2024 правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, що потягло за собою протиправне притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, якого він не вчиняв.
Суд також звертає увагу на те, що частина 1 статті 210 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Як вбачається зі змісту протоколу №14374 від 30.07.2025 року, громадянин України ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, порушив вимоги п.8 додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (зі змінами), а саме: не повідомив про зміну облікових даних.
Згідно з ч. 5ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487(далі по тексту - Порядок №1487).
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі по тексту - Правила військового обліку).
Відповідно до п.п. 8, 10 п.1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
- звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
При цьому, суд звертає увагу на те, що приписами ч.11ст.38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Разом з тим, суд, даючи правову оцінку поставленому у вину позивачу порушенню п.8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів зазначає, що відповідач як у протоколі, так і у оскаржуваній постанові не посилається на ч.11 ст.38 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та відповідачем не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання обвинувачення повинно бути конкретним, оскільки є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи та є необхідним для підготовки до належного захисту, на що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Так, у рішенні від 25.07.2000 у справі "Маттоціа проти Італії" Європейський суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Крім того, посилання на ст.210 КУпАП не можна розглядати як конкретне відображення суті правопорушення, оскільки у згаданих нормах перераховані декілька дій, які можуть підпадати під об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, стосуються різних суб'єктів, які повинні відповідати за них, а суд не вправі самостійно виокремлювати ті істотні ознаки складу правопорушення, які наявні в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перебираючи таким чином на себе функції сторони обвинувачення.
Із змісту норми ст.283 КУпАП також слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто, зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Разом з тим, оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем адміністративного порушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП (в тому числі не згадується складений протокол про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч.2ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 поставленого йому вину адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, а тому постанова №09/6357 від 30.07.2024 року по справі про адміністративне правопорушення, винесена начальником територіальної центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 17000,00 грн., підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст.286 КАС України підлягає скасуванню та закриттю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі 484,48 грн., відповідно до квитанції про сплату №8259-8220-3130-1235 від 07.08.2024 року.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача, судовий збір в сумі 484,48 грн..
Керуючись ст.ст.2,8,9,72-77,90,241- 246,286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі задовольнити повністю.
Визнати протиправною і скасувати постанову начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 09/6357 від 30 липня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Закрити провадження в адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривень 48 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: Донецька область, м.Селидове, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Похваліта С. М.