Справа № 234/2962/19
Провадження № 1-в/175/123/25
2025 рік
30 червня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київський області про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 04 серпня 2021 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 4 ст. 407 КК України до штрафу у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 гривень 00 копійок.
Уповноважений орган з питань пробації звернувся до суду з поданням, в якому просить суд вирішити питання щодо звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
В судове засідання представник уповноваженого органу пробації та засуджений не з'явилися, про місце та час розгляду подання були повідомлені належним чином, однак їх неприбуття в судове засідання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
В судове засідання прокурор не з'явилась, однак від неї надійшла заява про розгляд подання за її відсутності, подання не підтримує та просить відмовити в його задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає неможливим звільнити засудженого від відбування призначеного вироком суду покарання з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п'ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Згідно з вироком Краматорського районного суду Донецької області від 04 серпня 2021 року ОСОБА_3 засуджений за ч. 4 ст. 407 КК України до штрафу у розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 гривень 00 копійок.
Зазначений вирок суду набрав законної сили 06 вересня 2021 року та з 02 листопада 2021 року перебуває на виконанні в уповноважених органах з питань пробації.
Згідно з ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні подання про зміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відносно засудженого ОСОБА_3 ..
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 штраф не сплатив та відповідний документ про сплату штрафу уповноваженому органу з питань пробації не пред'явив. Жодних повідомлень про сплату штрафу від засудженого не надходило, поважних причин несплати штрафу він не повідомляв.
Разом із цим, суд враховує, що положення ст. 80 КК України передбачають нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлюють імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання. Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов'язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов'язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе - це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності. Водночас, у ч. 3 ст. 80 КК України передбачено, що перешкодою звільнення від покарання є ухилення особи від його відбування. У разі вчинення засудженим дій, спрямованих на уникнення виконання обвинувального вироку, перебіг давності зупиняється та відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. При цьому строк давності, який сплив до моменту ухилення засудженого від відбування покарання, не анулюється, а підлягає заліку і продовжує спливати з моменту з'явлення засудженого або його затримання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 тривалий час свідомо ухилявся та ухиляється від відбування призначеного судом покарання у виді штрафу, штраф в повному обсязі не сплатив, що свідчить про його ухилення від відбування покарання та зупинення перебігу давності. За таких обставин звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суперечитиме вимогами кримінального закону.
На підставі вищевикладеного, суд не вбачає достатніх підстав для звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку і приходить до висновку, що в задоволенні такого подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
В задоволенні подання Подільського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київський області про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_3 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: