Справа №175/7987/25
провадження №1-кс/175/1004/25
Іменем України
01 липня 2025 року с. Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі представника ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, -
24 червня 2025 року до суду надійшла скарга Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі представника ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
В скарзі скаржник просить суд скасувати постанову старшого слідчого СВ Краматорського РУП Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 06.06.2024 про закриття кримінального провадження №12024052390000870 та повернути матеріали кримінального провадження №12024052390000870 до СВ Краматорського РУП для продовження досудового розслідування.
Скарга обґрунтовується тим, що Листом від 04.06.2025 за вих. №3470/201/02-2025 СВ Краматорським РУП на адресу Головного управління направлено постанову про закриття кримінального провадження від 06.06.2024, з якої вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052390000870 від 16.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, до відповіді додано витяг з ЄРДР Краматорським РУП.
Головне управління вважає, що постанова слідчого СВ Краматорського РУП про закриття кримінального провадження №12024052390000870 від 06.06.2024 не відповідає вимогам КПК України і підлягає скасуванню.
У судове засідання скаржник та слідчий не з'явились.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надала до суду клопотання в якому просила розгляд скарги проводити у її відсутність та задовольнити вимоги скарги.
З огляду на це, вважаю за доцільне здійснити розгляд справи без участі сторін, за наявними матеріалами та приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
Згідно ч. 1. ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається з матеріалів постанови про закриття кримінального провадження, то судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (далі - Краматорський РУП) перебували матеріали досудового розслідування №12024052390000870 від 16.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням було встановлено: 16.05.2024 до ЧЧ Краматорського РУП надійшло повідомлення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що в період з 01.05.2022 по 30.06.2022 невстановлена особа таємно в період військового стану викрала грошові кошти з карткового рахунку померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме переплату пенсії у сумі 20 540,70 грн. В ході досудового розслідування було встановлено, що грошові кошти померлого ОСОБА_4 з банківської картки знімала його дружина ОСОБА_5 .
Окрім того, слідчим зазначено, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії на рішенням територіальних органів Пенсійного Фонду або за рішенням суду призначається в разі смерті пенсіонера.
Частина перша статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягується на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень). Виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання. Враховуючи всі обставини даної події, будь-яких об'єктивних даних, які б прямо та точно вказували на факт вчинення крадіжки, в умовах воєнного або надзвичайного стану, отримано не було і, виходячи з викладеного, в даному конкретному випадку відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
З огляду на вищезазначене, слідчий зазначає, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052390000870 від 16.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в події складу кримінального правопорушення.
Оскільки Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Головне управління) своєчасно не було повідомлено про хід досудового розслідування та своєчасно не було надіслано постанову про закриття кримінального провадження, Головним управлінням на адресу Краматорського РУП надіслано запит за № 0500-0803-5/42930 від 01.05.2025 щодо надання інформації про внесення відомостей до ЄРДР та надання витягу з ЄРДР по справі ОСОБА_4 та 30.05.2025 за № 0500-0803-5/54054 запит щодо надання копії постанови про закриття кримінального провадження по справі ОСОБА_4 .
Листом за № 2476/201/02-2025СВ від 05.05.2025 Краматорського РУП на адресу Головного управління направлено Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.05.2025 за № 12024052390000870, з якого Головному управлінню стало відомо, що кримінальне провадження по справі ОСОБА_4 06.06.2024 закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Листом від 04.06.2025 за вих. № 3470/201/02-2025 СВ Краматорським РУП на адресу Головного управління направлено постанову про закриття кримінального провадження від 06.06.2024, з якої вбачається, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052390000870 від 16.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Дослідивши постанову слідчого від 06.06.2024 року про закриття кримінального провадження №1202405239000870 від 16.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, судом встановлено, що 16.05.2024 до ЧЧ Краматорського РУП надійшло повідомлення з Головного Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що в період часу з 01.05.2022 по 30.06.2022 невстановлена особа таємно в період військового стану викрала грошові кошти з карткового рахунку померлої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме переплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу в сумі 20540,70 грн.
Згідно ч.4 ст. 185 КК України полягає у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), яка вчинена в умовах воєнного стану. Конкретно в даному випадку, як зазначається у заяві про вчинення кримінального правопорушення, викрадене майно належить Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В ході досудового розслідування було встановлено, що грошові кошти померлого ОСОБА_4 з банківської картки знімала його дружина ОСОБА_5 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім того, слід визначити, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.
Частина 1 статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Частиною 2 статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадках, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання. Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17).
Крім чого, пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки держанного органу повинен покладатися на саму держану, помилки не можуть виправлятися та рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справах «Пінкова проти Чеської Республіки», «Гаші проти Хорватії», «Трго проти Хорватії».
Згідно зі ст. 215 КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.
Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог нього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Тобто, орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, в даному випадку, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на власний розсуд визначає об'єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ст. 283 КПК України.
Також, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя» визнання особи винуватою у вчинені злочину можливо лише за умови доведення її вини.
При цьому слід мати на увазі, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, зокрема таких, збирання й закріплення яких здійснено з порушенням установленого кримінально-процесуальним законом порядку.
Враховуючи всі обставини даної події, будь-яких об'єктивних даних, які б прямо та точно вказували на факт вчинення крадіжки, в умовах воєнного або надзвичайного стану, отримано не було і, виходячи з викладеного, в даному конкретному випадку відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню не встановлено суб'єктивну та об'єктивну сторони злочину, а також не завдано значної шкоди, як того передбачає КК України, у зв'язку із з чим кримінальне провадження підлягає закриттю.
Посилання скаржника на те, що під час досудового розслідування не було здійснено достатньої кількості слідчих дій, слідчий суддя вважає такими, що не вплинули на повноту досудового розслідування та законність і обґрунтованість прийнятого рішення.
Процесуальне рішення слідчого відповідає положенням ст.ст. 94, 110 КПК України, оскільки в оскаржуваній постанові міститься аналіз норм та підстав, на підставі яких слідчий зробив обґрунтований висновок про відсутність достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про умисне скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
За вказаних обставин слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування було проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, слідчим було прийнято обґрунтоване та вмотивоване рішення про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 294 КПК України зазначає, що Кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги, законності мети обмеження та пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду.
Вказане свідчить про те, що скаргу необхідно залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 294, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Ухвалив:
Скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в особі представника ОСОБА_3 , на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її отримання до Дніпровського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1