20 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Демковича Ю.Й. Суддів - Зварича С.Б., Стефлюк О.Д. при секретарі - Смій К.В. з участю представника апелянта ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 9 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановила:
В травні 2006 року ОСОБА_1 пред»явив позов до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 Він не звертався в держнотконтору із заявою про прийняття спадщини, оскільки знав, що мати заповіла належний їй жилий будинок ОСОБА_2. Проте, в квітні 2005 року ухвалою суду було затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за умовами якої заповіт визнано частково недійсним і за кожним з них визнано право власності на половину жилого будинку, який входив у спадкову масу. Вважає, що з частковим скасуванням заповіту, він як спадкоємець першої черги, має право на спадщину, однак строк на її прийняття витік. Тому просив суд визначити йому додатковий строк, для подання заяви про прийняття спадщини по смерті матері, визнати за ним право на 1/5 частину спадкового майна та визнати недійсною мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Справа № 22а-807 Головуючий 1 інстанції - Хома М.В.
Категорія спадкові Доповідач Стефлюк О.Д.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 9 червня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, яка підтримує доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відмовляючи позивачу у визначенні додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2004 року і тому регулюються Цивільним кодексом в редакції 1963 року, який не передбачав такої можливості.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 - мати позивача ОСОБА_1 та дружина відповідача ОСОБА_3 25 травня 1998 року вона склала заповіт, за яким заповіла належний їй на праві власності будинок дочці ОСОБА_2. Про наявність заповіту сторони знали, що ними стверджено в судовому засіданні, і що свідчить про пропуск позивачем строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11 квітня 2005 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за умовами якої зазначений вище заповіт визнано частково недійсним, а за кожною із сторін угоди визнано право власності на половину будинку, що належав спадкодавцю. У зв»язку з цим позивач вважає, що вправі спадкувати майно по смерті матері за законом, як спадкоємець першої черги, а згідно зі ст. 1272 має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд підставно не взяв до уваги вказані доводи позивача, оскільки відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень чинного нині Цивільного Кодексу України його норми застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (01.01.04 р.), а спірні правовідносини між сторонами виникли в 2002 році, коли відкрилась спадщина.
Виходячи з наведеного, висновок суду про безпідставність позову (в т.ч. і щодо визнання недійсною мирової угоди, оскільки для її оскарження ЦПК встановив інший порядок), є законним та обгрунтованим.
Керуючись ст.ст.307,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішенн Тернопільського міськрайсуду від 9 червня 2006 року
залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня її проголошення.