№ 207/4289/24
№ 2/207/162/25
29 травня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Морозові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу та способу у вихованні дитини,
01 серпня 2024 року адвокат Черненко Т.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з первісним позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_4 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що з 2008 року до середини літа 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю. Під час проживання однією сім'єю у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження, в графі батько, батьком записаний ОСОБА_2 , в графі мати, матір'ю записана ОСОБА_6 . В 2023 році відповідачка уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 . З середини 2021 року відповідачка зібрала свої речі та переїхала від позивача на постійне проживання за адресою: АДРЕСА_1 . З середини літа 2021 року відповідачка жодного разу не відвідувала свого сина, не спілкувалася із ним, грошові кошти на утримання дитини не сплачувала, будь-яких інших дій по утриманню дитини не здійснювала. В той час позивачем було створено усі необхідні умови для розвитку та утримання сина; просив позбавити відповідачку батьківських прав через самоусунення її від виконання батьківських обов'язків.
Представник відповідача за первісним позовом адвокат Машошина А.О. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви, з тих підстав, що ОСОБА_1 дійсно переїхала до житла по АДРЕСА_1 , сину відомо, де вона проживає. Відповідачка дуже любить свого сина, потайки від батька бачиться з ним, однак батько постійно налаштовує сина проти неї. Вона постійно намагається бачитися зі своїм сином, брати участь у його вихованні, допомагати йому фінансово. Для утримання свого сина вважає коректним надати йому банківську картку, за допомогою якої він зможе самостійно користуватися коштами. Зазначила, що саме вона як матір діє повністю в інтересах дитини і це є головним критерієм для неї. Вважає, що жодної підстави позбавляти її батьківських прав, немає, а позивач використовує сімейні обставини як підставу для ухилення від мобілізації якщо буде задоволено його позов, перешкоджає її спілкуванню із сином.
Від представника третьої особи - Служби у справах дітей Кам'янської міської ради до суду надійшов висновок від 22.10.2024 року щодо недоцільності позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та висновок про визначення ОСОБА_1 порядку участі у вихованні неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15.01.2025 року представником позивача за первісним позовом адвокатом Черненко Т.Б. та позивачем подано заяву про залишення первісного позову без розгляду.
Ухвалою суду від 15.01.2025 року клопотання задоволено і первісний позов залишено без розгляду.
23.10.2024 року до суду представником відповідача за первісним позовом адвокатом Машошиною А.О. подано до суду зустрічний позов в інтересах ОСОБА_1 , у якому вона просить визначити спосіб участі позивачки у спілкуванні з сином шляхом надання систематичних щотижневих побачень та часу спілкування без участі третіх осіб з боку батька дитини або його самого, періодичні побачення з сином у шкільному закладі тощо, побачення на свята. Вважає, що саме таким чином будуть дотримані права дитини на виховання обома батьками. З 2008 року до середини літа 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю. Під час проживання однією сім'єю у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження, в графі батько, батьком записаний ОСОБА_2 , в графі мати, матір'ю записана ОСОБА_6 . В 2023 році відповідачка уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 . Після припинення фактичних стосунків, відповідач та позивач не проживають разом. Батько - ОСОБА_2 заборонив сину спілкуватися з матір'ю - ОСОБА_1 , підтримувати будь-який контакт. ОСОБА_1 систематично намагалася зустрічатися з сином, надавала йому фінансову допомогу. ОСОБА_1 не провокує ніякі сварки з батьком дитини та хоче мати повноцінні відносини з сином, але батько створює спеціальні умови, щоб ОСОБА_1 не могла мати контакт з сином та здійснює систематичні перешкоди їй у спілкуванні із сином.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що своїми діями ОСОБА_2 позбавляє її можливості реалізувати її батьківські права, порушуючи при цьому й інтереси самої дитини. Адже, ОСОБА_1 з сином має стійкий родинний зв'язок, бажає виховувати її, виявляти турботу.
У клопотанні від 23.04.2025 року представник позивача зазначила, що підтримує позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позові, та просить проводити розгляд без її участі та участі позивача.
В наданій суду письмовій заяві представник позивача ОСОБА_7 просила проводити розгляд справи без її участі та без участі позивача.
В направленій до суду письмовій заяві представник Служби у справах дітей Кам'янської міської ради просить проводити розгляд справи без участі представника третьої особи з урахуванням висновку від 13.03.2025 року № 8вих-20/231.
Враховуючи інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради від 11.03.2025 р. визначено ОСОБА_1 порядок участі у вихованні з неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 таким чином: певні години у вівторок, четвер, суботу, в День народження дитини, в День народження матері, у державні святкові дні і щорічний виїзд з дитиною на відпочинок не менше 14 календарних днів.
Суд, взявши до уваги позицію сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, з 2008 року до середини літа 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю. Під час проживання однією сім'єю у сторін народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про народження, в графі батько, батьком записаний ОСОБА_2 , в графі мати, матір'ю записана ОСОБА_6 . В 2023 році відповідачка уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_1 .
Після припинення фактичних стосунків, відповідач та позивач не проживають разом. В обґрунтування позову зазначено, що батько дитини - ОСОБА_2 заборонив сину спілкуватися з матір'ю - ОСОБА_1 , підтримувати будь-який контакт. ОСОБА_1 систематично намагалася зустрічатися з сином, надавала йому фінансову допомогу, не провокує ніякі сварки з батьком дитини та хоче мати повноцінні відносини з сином, але батько здійснює систематичні перешкоди їй у спілкуванні із сином.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що своїми діями ОСОБА_2 позбавляє її можливості реалізувати її батьківські права, порушуючи при цьому й інтереси самої дитини. Адже, ОСОБА_1 з сином має стійкий родинний зв'язок, бажає виховувати її, виявляти турботу.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами, виявлення турботи про дитину шляхом її належного утримання, зокрема, сумлінність виконання обов'язків з виплати аліментів.
Згідно висновку органу опіки та піклування від 13.03.2025 року, ураховуючи інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті міської ради від 1 1.03.2025, керуючись ст.158 Сімейного кодексу України, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 (зі змінами), ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська, орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає:
визначити гр. ОСОБА_1 порядок участі у вихованні з неповнолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким чином:вівторок з 15-00 до 20-00 щотижня; четвер з 15-00 до 20-00 щотижня; суботу з 09-00 до 21-00 щотижня; в День народження неповнолітнього ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); в День народження матері гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ); у державні святкові дні; щорічний виїзд з неповнолітнім ОСОБА_5 на відпочинок та оздоровлення не менше ніж на 14 календарних днів.
Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами, виявлення турботи про дитину шляхом її належного утримання, зокрема, сумлінність виконання обов'язків з виплати аліментів.
Суд встановив, що між сторонами склались відносини, які позбавляють позивачку можливості регулярно спілкуватися з сином, через конфліктні відносини між сторонами, що стає наперешкоді у спілкуванні матері з дитиною, яка проживає з батьком. При цьому суд враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дітьми та участь у їх вихованні, активне бажання матері брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, та приходить до висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень її з сином, оскільки право на спілкування з дитиною є її незаперечним правом, а спілкування малолітніх/неповнолітніх дітей з матір'ю, з урахуванням режиму та фізичних і організаційних можливостей дитини, відповідає інтересам дитини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких доказів наявності підстав обмеження матері у спілкуванні з сином суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність визначити позивачці, як матері дитини, спосіб участі у вихованні та спілкуванні з неповнолітнім сином у спосіб, зазначений у висновку, складеному органом опіки та піклування.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді, а саме судовий збір за зустрічним позовом в розмірі 1211 грн. 20 коп., на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-152, 164-167, 168-169, 171, Сімейного кодексу України, ст. ст. 10-13, 141, 258-261, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу та способу у вихованні дитини - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не чинити перешкод в участі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у вихованні та спілкуванні з її сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітнім сином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у його вихованні шляхом надання побачень та часу для спілкування з дитиною без участі будь-яких третіх осіб з боку ОСОБА_2 або його самого, забираючи дитину з місця її проживання наступним чином:
- систематичні щотижневі побачення з дитиною: у вівторок з 15-00 до 20-00 години, четвер з 15-00 до 20-00 та суботу з 09-00 години до 21-00 годину за місцем проживання матері дитини - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з можливістю відвідувати громадські заклади, місця відпочинку, відвідувати родичів;
-періодичні побачення з сином у його шкільному закладі, іншому навчальному закладі, який відвідує/буде відвідувати дитина, в тому числі під час проведення урочистих заходів, конкурсів та інших заходів, в яких бере участь дитина;
-побачення у державні святкові дні;
- побачення 04.08. (четвертого серпня) в день народження ОСОБА_5 ,
- побачення ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у день народження ОСОБА_1 , матері дитини;
- щорічний виїзд матері, ОСОБА_1 , з дитиною, ОСОБА_5 , на відпочинок та оздоровлення не менше ніж на 14 календарних днів.
Кожна зустріч із сином, що не відбулася з поважної причини, має бути перенесена на інший рівнозначний період, не визначений графіком.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.