печерський районний суд міста києва
591/11693/24-ц
2-4887/25
30 червня 2025 року
Суддя Печерського районного суду міста Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави-агресора російської федерації в особі посольства держави-агресора російської федерації в Польщі, про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з указаним позовом.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 25.11.2024 цивільну справу передано за підсудністю на розгляд Печерського районного суду м. Києва.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня отримання судової ухвали.
Станом на 30.06.2025 в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, що вказує на те, що позивач не виконав вимоги ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 ЦПК України визначає, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 123 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.01.2025 доставлена позивачу в його електронний кабінет.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Судом ураховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, частинами 3, 7 ст. 185 ч. 1 ч. 1 ст. 258, п. 1 ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 261, ч. 9 ст. 268, п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, держави-агресора російської федерації в особі посольства держави-агресора російської федерації в Польщі, про відшкодування моральної шкоди, повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Суддя В. В. Єрмічова