Справа № 405/7224/24
провадження № 1-кс/405/1088/25
04.07.2025 м. Кропивницький
cлідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на рішення прокурора,
ОСОБА_5 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда зі скаргою на рішення прокурора, яку просив задовольнити, з підстав вказаних у скарзі.
У судовому засіданні заявник надав пояснення, відповідно до яких скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від 18.04.2025 року, у зазначеному вище кримінальному провадженні підтримав, проти скарги заперечував, в задоволенні скарги просив відмовити.
Заслухавши пояснення заявника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 56 КПК України під час досудового розслідування потерпілий має право, зокрема на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим.
Так, в 06.09.2024 року Кропивницькою окружною прокуратурою, за заявою ОСОБА_3 від 08.08.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження № 42024122010000202, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 1 ст. 367 КК України. У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 неодноразово звертався до слідчого судді зі скаргами з приводу не визнання його потерпілим, за наслідками розгляду яких ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, постанови прокурора про відмову у задоволенні скарг ОСОБА_3 на рішення прокурора про відмову у визнанні його потерпілим скасовані та прокурора зобов'язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 в частині визнання його потерпілим, відповідно до положень ст. ст. 55 КПК України.
18.04.2025 року прокурором Кропивницької окружної прокуратури - процесуальним прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на виконання ухвали cлідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 року, якою скасовано постанову прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 05.03.2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим, винесено постанову , відповідно до якої відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42024122010000202 від 06.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Разом з тим, слідчим суддею відмічається, що постанова прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 18.04.2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим у вказаному вище кримінальному провадженні є незаконною, оскільки прокурором було проігноровано висновки слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда в ухвалі від 09.04.2025 року, якою вказувалося, що постанова прокурора про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим не містить в собі відомостей про допит ОСОБА_3 , що вказує на її однобічність та необ'єктивність.
Крім того, у судовому засіданні прокурором не було доведено того, що виконуючи ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.04.2025 року, ОСОБА_3 викликався на допит для з'ясування обставин спричинення йому шкоди, а щодо пояснень прокурора про те, що ОСОБА_3 слідчим не викликався на допит і йому про це стало відомо після винесення постанови від 18.04.2025 року, слідчий суддя ставиться критично та відзначає, що постанова прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 18.04.2025 року є формальною та незаконною, оскільки не мотивована, а в переважній більшості є такою, що складається лише з норм КПК України та не містить посилання на таку слідчу дію як допит особи, що не відповідає положенням ст. 110 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК України).
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування може бути, зокрема про зобов'язання вчинити певну дію (ч.3 п.1 ст. 307 КПК України).
Отже, беручи до уваги вищезазначене, слідчий суддя дійшов думки про те, що постанова прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 від 18.04.2025 року є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
З огляду на зазначене слідчим суддею відмічається, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 56, 110, 303-307, 369-372 КПК України,
скаргу ОСОБА_3 на рішення прокурора - задовольнити.
Скасувати постанову прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024122010000202 від 06.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК УКраїни про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим.
Зобов'язати прокурора Кропивницької окружної прокуратури - процесуального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42024122010000202 від 06.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК УКраїни повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим.
Ухвала не оскаржується.
Слідчий суддя ОСОБА_7