Справа № 752/14491/25
Провадження №: 3/752/5450/25
12.06.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання та реєстрації - АДРЕСА_1
за участі ОСОБА_1 ,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 09.06.2025 серії ВАД № 627929 для цілей притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , за змістом якого 09.06.2025 близько 3-ї години ночі останній, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно громадянки ОСОБА_2 , 1966 року народження, а саме: ображав словесно та кілька разів ударив по обличчю, чим завдав шкоди фізичному та психологічному здоров'ю, що проявилося у підвищенні тиску і серцебиття.
До вказаного протоколу приєднано рапорт інспектора поліції Хромова Андрія від 09.06.2025 про відпрацювання виклику у складі нараду, копію письмових пояснень ОСОБА_2 , копія письмових пояснень ОСОБА_3 від 09.06.2025, копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (ризик низький).
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення, за змістом яких він проживав з дочкою та дружиною за адресою реєстрації, працевлаштований, науковий співробітник, дружина тривалий час хворіла, останній час лежала у комі та, на жаль померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сестра дружини проживала з ними з вересня, коли жінка вже злягла. У вечері 09.06.2025 прийшов додому після поховання зі сльозами на очах, невмитий. Вдома була дочка та сестра покійної дружини ОСОБА_2 дочка стала його звинувачувати у смерті матері, казала, що він її бив, накинулася з кулаками. У відповідь він відповів: “замовкни, г.і.в.н.о мало». Відчував відчай, образу, перебував у дуже важкому емоційному стані. Дочка та сестра жінки разом його штурляли, кричали на нього, дочка царапала, била. Продемонтував сліди на тілі. У відповідь він захищався, відсторонював їх від себе, не вживав лайливі та непристойні слова, спеціально й умисно жінок не бив і не кривдив. Дочка кричала, що уб'є його. Він закрився на кухні, проте обидні ломилися в кухню.
На уточнюючі запитання суду (судді) повідомив, що його дочка має зріст 173 см, вагу 87 кг, лежачою матір'ю не опікувалася, останній часом навіть не заходила до неї у кімнату.
У письмових поясненнях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йдеться про те, що ОСОБА_1 накинувся на ОСОБА_3 , ображав її.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення особи, відносно якої складно протокол про адміністративне правопорушення, суд (суддя) зазначає, що протокол не містить визначення пов'язаності особи ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , проте цей недолік було усунуто в ході судового розгляду і з пояснень ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_2 є сестрою його померлої жінки.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) зазначає наступне.
Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З аналізу матеріалів справи та за наслідками встановлення відповідності письмових пояснень учасників фактичним обставинам, суд (суддя) не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та, керуючись визначенням поняття адміністративного правопорушення, що наведене у ст. 1 КУпАП, засадами доказування у справах про адміністративне правопорушення за ст. 251 КУпАП, завданням провадження у цій категорії справ за ст. 245 КУпАП, зважаючи на обставини, які підлягають доказуванню у таких справах, вбачає підстави для закриття провадження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки як встановлено судом (суддею) обставини, які мали місце між особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення для притягнення до адміністративної відповідальності за відповідною частиною ст. 173-2 КУпАП та особою, визначеною у статусі потерпілої особи, не містять усіх ознак та обов'язкових елементів складу адміністративного правопорушення “вчинення домашнього насильства».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності спростувала застосування насильства та образ до особи, вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення в якості потерпілої.
З урахуванням пояснень потерпілої та ОСОБА_3 , суд (суддя) оцінює як достовірні пояснення ОСОБА_1 , адже у письмових поясненнях ОСОБА_2 і ОСОБА_3 нічого не сказано про трагічні сімейні події та причину, за якої в квартирі вночі відбулися незвичні події, що видається вкрай дивним з точки зору людської моралі та загальної етики. Ці пояснення оцінюються як такі, що не розкривають причин події та їх фактичного перебігу, а також як такі, що складені для цілей створити негативний образ ОСОБА_1 .
З фактичних обставин, що встановлені судом (суддею), слідує, що ОСОБА_1 не мав умислу скривдити родичку, завдати їй біль, принизити, образити її, адже сам опинився у складній емоційній ситуації, та вимушений був фактично захищатися, має тілесні ушкодження, а його самозахист не був способом скривдження і насильства, не був спрямований на самоствердження за рахунок родички, її пригнічення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ст. 9, 23, 173-2, 247, 268, 276, 279, 280, 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко