04 липня 2025 рокуСправа № 495/4891/25
Номер провадження 1-кп/495/749/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження у приміщенні суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.05.2025 за реєстраційним №12025166240000190 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Білгород-Дністровський Одеської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, працює за наймом, не депутата, в силу ст.. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 вересня 2019 року, яке набуло законної сили 16.10.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання спільної дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 09 серпня 2019 року та до досягнення повноліття дитини, тобто до 26 червня 2035 року.
Не зважаючи на вказане, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про встановлений судом обов'язок сплачувати аліменти, маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи дане рішення та ухиляючись від його виконання, будучи фізично здоровим, при цьому упродовж тривалого часу не вживаючи офіційних заходів щодо працевлаштування, умисно, протиправно порушуючи обов'язки батька, передбачені ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180-183 Сімейного кодексу України, всупереч вимогам ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 21.11.1989, відповідно до положень яких батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, не сплачував встановлені судом кошти (аліменти) на утримання дитини.
З 09 серпня 2019 року ОСОБА_3 ухилявся від сплати аліментів, жодної участі у житті та вихованні доньки не брав, будучи фізично здоровим, при цьому упродовж тривалого часу не вживав заходів щодо працевлаштування, на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості не перебуває.
У зв'язку з вказаним дії ОСОБА_3 призвели до виникнення заборгованості із сплати коштів на утримання дитини, яка згідно з розрахунком заборгованості, виданим державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби, станом на 05.06.2025 року складає 91 456 гривень 21 копійка.
2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, що полягає у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
3. Оцінка встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що відповідно ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності його захисника адвоката ОСОБА_6 , прокурором ОСОБА_7 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
При цьому до суду разом із обвинувальним актом подано заяву щодо визнання винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складена в присутності захисника.
Прокурор подав клопотання, в якому просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву законного представника потерпілої ОСОБА_4 , згідно з якою остання не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без виклику її у судове засідання.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , у якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і погоджується з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої з урахуванням її клопотання, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.
При цьому, в силу дії частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не оспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, судом досліджено: заяву ОСОБА_4 від 30.05.2025 про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту законного представника потерпілого ОСОБА_4 від 04.06.2025; розрахунок заборгованості станом на 31.01.2025; виконавчий лист Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2019 у справі №495/7183/19; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_1 ; відповідь ГУ ПФУ в Одеській області від 06.06.2025; постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2019; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_3 ; повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 31.01.2025; постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями матеріальними снарядами несмертельної дії від 31.01.2025; постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 31.01.2025; постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 31.01.2025; виклик державного виконавця; подання про оголошення розшуку боржника; розрахунок заборгованості станом на 05.06.2025; відповідь ГУ ДПС в Одеській області від 17.06.2025; відповідь ІНФОРМАЦІЯ_5 від 17.06.2025 №5587; відповідь Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров'я Білгород-Дністровської міської ради від 10.06.2025; відповідь Білгород-Дністровської філії Одеського обласного центру зайнятості від 05.06.2025 №800/01-41/02; відповідь Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.06.2025; копія рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2019; протокол допиту свідка від 19.06.2025 22.08.2024; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 30.06.2025.
Аналізуючи та оцінюючи усі ці докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
4. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання дієве та щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
5. Мотиви призначення покарання.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 кримінального обвинувачення, необхідно призначити йому покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 згідно із ч. 2 ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком, дані про особу винного - те, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується негативно, його вік, сімейний та матеріальний стан, задовільний стан здоров'я, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Окрім того суд також враховує те, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт.
Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Заходи забезпечення кримінального провадження у цьому кримінальному провадженні не застосовувалися.
Цивільний позов, процесуальні витрати та речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався і суд вважає, що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій обирати немає необхідності.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 96 (дев'яносто шість) годин.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов, процесуальні витрати, речові докази у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_8