65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2211/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
розглянувши справу № 916/2211/25 за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом: Акціонерне товариство “Українська залізниця» /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/
до відповідача: Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства “Подільськводоканал» /ЄДРПОУ 30615813, адреса - 66300, Одеська обл., Подільський район, м. Подільск, вул. Куяльницька, буд. 8/
про стягнення 4 993,34 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: адвокат Миргородова О.Ю. на підставі ордеру;
від відповідача: не з'явився;
05.06.2025 Акціонерне товариство “Українська залізниця» через систему “Електронний суд» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 2265/25/ до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства “Подільськводоканал», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 4993,34 грн. завдані внаслідок втрати права на податковий кредит, а також судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за договором № ОД/Т-16-458 НЮ про надання послуг з водовідведення від 07.07.2016 року 31.01.2022 у відповідача виник обов'язок відповідно до вимог податкового законодавства щодо складання та подальшої реєстрації у встановлені законом строки податкової накладної на суму ПДВ 4 993,34 грн. Проте, відповідачем такий обов'язок виконано недобросовісно, податкова накладна зареєстрована з порушенням встановлених чинним законодавством строків (20.08.2024), що призвело до втрати позивачем права на включення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту за відповідний період.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 14, 185, 187, 198, 201 ПК України, ст. ст. 16, 22 ЦК України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Ухвалою суду від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2211/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "02" липня 2025 р. на 12:00.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 10.06.25 по справі №916/2211/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство «Подільськводоканал» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 18.06.25 о 00:15.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 10.06.2025 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, 07.07.2016 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Подільськводоканал" укладено договір № ОД/Т-16-458 НЮ про надання послуг з водовідведення.
Пунктом 2.1 договору визначено, що відповідач зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого водовідведення, а позивач зобов'язується оплачувати послуги в порядку та на умовах, визначених договором та діючим законодавством.
Пунктом 2.6 договору визначено, що тарифи на момент укладання договору становлять з водовідведення - 8,83 грн./м3 з ПДВ. Тарифи на послуги можуть бути змінені відповідно до рішення органу, уповноваженого на їх встановлення (п. 2.7 договору).
Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата послуг здійснюється позивачем відповідно до тарифів, діючих на момент отримання послуг, затверджених органом, уповноваженим на це Законом України. У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється позивачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідного рішення такого уповноваженого органу.
Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата послуг проводиться позивачем на підставі Рахунку до якого додається двосторонній Акт про об'єм наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.
Відповідно до п. 4.8 договору відповідач зобов'язаний у день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (за операціями з цього договору) скласти в електронній формі податкову накладну з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку складання та форми податкових накладних та зареєструвати її у встановлені чинним законодавством строки в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 9.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016.
Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.2 договору).
Таким чином, станом на момент звернення до суду з позовом дію договору продовжено до 31.12.2025.
Відповідно до двостороннього акту приймання виконаних робіт від 24.01.2022 № 411 в січні 2022 року відповідачем надано позивачу послуги з водовідведення на загальну суму 29 960,03 грн., в тому числі ПДВ 4993,34 грн.
Згідно акту № 411 приймання виконаних робіт позивачем сплачено кошти на рахунок відповідача 31.01.2022 в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4475888.
Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача щодо того, що саме 31.01.2022 у відповідача виник обов'язок відповідно до вимог податкового законодавства щодо складання та подальшої реєстрації у встановлені законом строки податкової накладної на суму ПДВ 4 993,34 грн.
Однак відповідачем такий обов'язок виконано недобросовісно, податкова накладна зареєстрована з порушенням строків - лише 20.08.2024, що призвело до втрати позивачем права на включення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту за відповідний період.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення збитків у розмірі 4993,34 грн. завдані внаслідок втрати права на податковий кредит.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).
Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується розділом V ПК України.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України.
Пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/ послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що обов'язок КВЕП «Подільськводоканал» скласти податкову накладну за актом приймання виконаних робіт від 24.01.2022 № 411 виник 31.01.2022, в день зарахування коштів на рахунок відповідача.
Граничні строки реєстрації податкової накладної по спірній господарській операції становили - до 15.02.2022 (включно), право включити суми ПДВ до податкового кредиту позивачем втрачено з 08.07.2024 (з урахуванням зупинення строків визначених ПКУ відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, дію якого скасовано з 01.08.2023).
Відповідачем за спірною господарською операцією 31.01.2022 складено податкову накладну № 89, проте зареєстрована вона була лише 20.08.2024 року, тобто, з пропуском строку, впродовж якого позивач мав можливість включити суму ПДВ у розмірі 4 993,34 грн до податкового кредиту.
Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем граничних строків реєстрації податкової накладної від 31.01.2022 № 89, а також її реєстрацією у термін понад 365 днів з дати складання, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до податкового кредиту, та, як наслідок, не зміг скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 4 993,34 грн.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником (постанова ВП ВС від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
Законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.
В пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічні висновки у постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення. Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та І або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. За висновками Великої Палати Верховного Суду зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц).
Позивач звертався до відповідача з претензією від 22.11.2024 № НЮ-16/51 щодо відшкодування збитків, завданих втратою права на податковий кредит, яка була залишена відповідачем без відповіді.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 517 від 21.01.2025.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерне товариство “Українська залізниця» до Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства “Подільськводоканал» про стягнення 4 993,34 грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального виробничо-експлуатаційного підприємства “Подільськводоканал» /ЄДРПОУ 30615813, адреса - 66300, Одеська обл., Подільський район, м. Подільск, вул. Куяльницька, буд. 8/ на користь Акціонерне товариство “Українська залізниця» /ЄДРПОУ 40075815, адреса - 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/ збитки у розмірі 4 993,34 грн /чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три гривні 34 копійки/, завдані внаслідок втрати права на податковий кредит, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 04 липня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко