номер провадження справи 33/39/25
24.06.2025 Справа № 908/894/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Федоровій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/894/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» (40000, м. Суми, вул. Івана Піддубного, буд. 25, ідентифікаційний код 32318370)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926)
про стягнення 1100022,83 грн.
за участю представників:
від позивача - Мєльнік О.В., ордер серії ВМ №1064563 від 03.04.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - Пасова Т.Ф. (в залі суду) - довіреність №107 від 20.05.2025;
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» з позовом до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про стягнення 1100022,83 грн., з яких 1059683,46 грн. - основний борг, 8696,25 грн. - 3% річних, 31643,12 грн. - інфляційні втрати, які нараховані на суму заборгованості.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем відповідачу товару за договором про закупівлю товарів від 25.06.2024 №570624.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 3, 525, 526, 610, 612, 625, 655, 664, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою суду від 11.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/894/25, присвоєно справі номер провадження 33/39/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 11.04.2025 20:14 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
16.04.2025 від відповідача надійшла заява про залучення до електронної справи представника.
24.04.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, а у випадку задоволення позову - розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на свій складний фінансовий стан.
Суд прийняв відзив до розгляду.
Також 24.04.2025 від відповідача надійшло клопотання про призначення розгляду справи в загальному позовному провадженні, посилаючись на те, що справа не є малозначною.
З огляду на подане відповідачем клопотання, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою суду від 29.04.2025 ухвалено розгляд справи №908/894/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, замінено розгляд справи по суті підготовчим засіданням, підготовче засідання призначено на 27.05.2025 о 11 год. 30 хв.
30.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив позов задовольнити.
16.05.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.
19.05.2025 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні на 27.05.2025 о 11 год. 30 хв. та в наступних судових засіданнях у справі №908/894/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 21.05.2025 задоволено заяву позивача, ухвалено здійснювати проведення судового засідання 27.05.2025 о 11 год. 30 хв. у справі №908/894/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
22.05.2025 від відповідача надійшла заява, відповідно до якої відповідач повідомив про зміну найменування юридичної особи позивача.
23.05.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні позову, а у випадку задоволення позову - розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, посилаючись на свій складний фінансовий стан.
В судовому засіданні 27.05.2025 були присутні представники позивача (режимі відеоконференції) та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник відповідача оголосив заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до заяви позивач просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 1059683,46 грн., 3% річних у сумі 13312,48 грн., інфляційні втрати у сумі 55766,91 грн., всього - 1128762,85 грн., тобто позивач збільшив розмір 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача не заперечив проти прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та ухвалив розглядати збільшені позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1059683,46 грн., 3% річних у сумі 13312,48 грн., інфляційних втрат у сумі 55766,91 грн., всього - 1128762,85 грн.
Представник відповідача повідомив про подання заяви про зміну найменування юридичної особи відповідача та додаткових пояснень, просив додаткові пояснення долучити до матеріалів справи.
Суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача, встановив, що відповідач змінив тип організаційно-правової форми та, відповідно, найменування юридичної особи позивача, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відтак суд ухвалив змінити найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» на Акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго».
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для укладання мирової угоди.
Представник позивача заперечив проти відкладення підготовчого засідання, зазначив, що від відповідача не надходило письмових пропозицій щодо укладання мирової угоди.
Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для звернення до позивача з письмовою пропозицією про укладання мирової угоди.
Представник позивача заперечив проти задоволення цього клопотання.
З огляду на заперечення позивача проти клопотань відповідача, суд ухвалив залишити без задоволення зазначені клопотання про відкладення підготовчого засідання, як процесуально безпідставні.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Ухвалою від 27.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.06.2025 о 12 год. 00 хв. Ухвалено здійснювати проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача та програмного забезпечення за посиланням vkz.court.gov.ua.
В судовому засіданні 24.06.2025 були присутні представники позивача (режимі відеоконференції) та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами відеоконференцзв'язку.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення. Просив суд звернути увагу на умови договору, в якому відсутня відповідальність відповідача за неподання заявок на поставку товару. Саме відповідач виступав з ініціативою поставки товару шляхом надання позивачу заявок на поставку товару та мав контролювати здійснення поставок з огляду на свою можливість провести розрахунок.
Повідомив, що позивачем будуть подані заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази понесення цих витрат.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, а в разі задоволення позову - розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців. Просив суд звернути увагу на докази фінансового стану відповідача та можливості виконання рішення суду за умови надання розстрочки, зменшення 3% річних та інфляційних втрат, врахувати, що відповідач є підприємством державного сектору економіки та належить до критичної інфраструктури, а також піддається систематичним обстрілам. Також просить врахувати, що сума договору значно більша, ніж сума замовленого відповідачем товару.
Просить відмовити у стягненні витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки доказів їх понесення не подано.
В судовому засіданні 24.06.2025 суд ухвалив скорочене рішення: позов задовольнити, заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.06.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (на даний час тип товариства та назву змінено на Акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», покупець, відповідач) укладено договір про закупівлю товарів №570624 (далі - договір).
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк у власність покупця товар, зазначений в специфікації до договору (додаток 1), а покупець - прийняти та оплатити такий товар.
Найменування товару - Фарба водоемульсійна, фарба латексна, емаль алкiдна, грунт ГФ, емаль молоткова, код ДК 02l:2015 - 448 l 0000- l Фарби (далі - товар). Номенклатура, асортимент, кількість, ціни та технічні (якісні) характеристики товару зазначені в специфікації до договору (додаток l).
Згідно з п.3.1 договору ціна цього договору становить всього без ПДВ - 1053421,75 грн. (один мільйон п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять одна грн. 75 коп.), ПДВ 20% - 210684,35 грн. (двісті десять тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 35 коп.). Всього з ПДВ - 1264106,10 грн. (один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі сто шість грн. 10 коп.).
За умовами п. 5.2 договору постачальник зобов'язаний поставити заявлену партію товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту подання письмової заявки покупцем.
Відповідно до п. 4.1 договору за умови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору, покупець здійснює розрахунок за кожну замовлену партію товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів після підписання покупцем видаткової накладної (акту приймання-передачі товару) постачальника на поставку товару.
Після укладення договору за письмовим зверненням постачальника можлива попередня оплата на підставі виставленого рахунку постачальника протягом 15 календарних днів з дати отримання рахунка покупцем, за умови фінансової можливості покупця. Розмір передоплати, що може бути здійснена за договором, визначається покупцем в односторонньому порядку. Незалежно від сплати чи несплати попередньої оплати постачальник зобов'язаний виконати зобов'язання з поставки товару (партії товару) в строк та на умовах, передбачених цим договором.
За умовами п. 4.2 договору датою оплати по цьому договору визначається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до п. 5.1 договору загальний строк поставки товару за договором - до 31.12.2024, протягом якого кожна окрема поставка здійснюється за замовленням виключно на підставі письмової заявки покупця у строки та на умовах, зазначених у п. 5.2 цього договору.
На виконання договору позивачем здійснено поставку відповідачу товару:
- 17.07.2024 на суму 301665,84 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2800879 від 17.07.2024, ТТН від 17.07.2024 №Р2800879 та довіреністю №168 від 16.07.2024;
- 23.07.2024 на суму 7761,60 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2800891 від 23.07.2024, ТТН Р2800891 від 23.07.2024 та довіреністю №168 від 16.07.2024;
- 03.09.2024 на суму 33371,52 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2791951 від 03.09.2024, ТТН Р2791951 від 03.09.2024 та довіреністю № 200 від 30.08.2024;
- 12.09.2024 р. на суму 716 884,50 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №2858982 від 12.09.2024, ТТН Р2858982 від 12.09.2024 та довіреністю №211 від 10.09.2024.
Загальна сума поставленого товару за договором становить 1059683,46 грн. (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні 46 коп.).
Видаткові накладні, ТТН підписано уповноваженими особами сторін договору (позивачем та відповідачем). Будь-яких заперечень, зауважень, претензій тощо - не містять.
Позивачем оформлено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні:
· №8453 від 17.07.2024 на суму 301665,84 грн., в ЄРПН зареєстровано 02.08.2024 за №9219260728, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податковою накладної в ЄРПН;
· №1065 від 23.07.2024 на суму 7761,60 грн., в ЄРПН зареєстровано 07.08.2024 за №9224528408, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податковою накладної в ЄРПН;
· № 632 від 03.09.2024 на суму 33371,52 грн., в ЄРПН зареєстровано 20.09.2024 за №9276542306, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податковою накладної в ЄРПН;
· № 6060 від 12.09.2024 на суму 716884,50 грн., в ЄРПН зареєстровано 27.09.2024 за №9285071362, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податковою накладної в ЄРПН.
Відповідачем не здійснено оплату товару згідно умов договору в межах строків, визначених у п.4.1 договору:
- за поставку товару 17.07.2024 на суму 301665,84 грн. з ПДВ (ВН №2800879 від 17.07.2024); граничний строк оплати 14.11.2024;
- за поставку товару 23.07.2024 р. на суму 7761,60 грн. з ПДВ (ВН №2800891 від 23.07.2024); граничний строк оплати 20.11.2024;
- за поставку товару 03.09.2024 на суму 33371,52 грн. з ПДВ (ВН №2791951 від 03.09.2024; граничний строк оплати 01.01.2025;
- за поставку товару 12.09.2024 р на суму 716884,50 грн. з ПДВ (ВН №2858982 від 12.09.2024); граничний строк оплати 10.01.2025.
Позивач звертався до відповідача із претензіями від 29.11.2024 № 10051-Т, від 21.01.2025 №32, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Також позивач звертався до відповідача з листами №10238-Т від 20.12.2024р., № 22-Т від 20.01.2025 для проведення звірки взаємних розрахунків та підпису актів звірки взаємних розрахунків, однак на ці листи відповідач також відповіді не надав, акти звірки не підписав.
Оскільки зобов'язання за договором з оплати за товар відповідачем не виконані, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1059683,46 грн., а також нарахованих за прострочення сплати заборгованості 3% річних у сумі 13312,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 55766,91 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором про закупівлю товарів №570624 від 25.06.2024, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо
договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 договору за умови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору, покупець здійснює розрахунок за кожну замовлену партію товару протягом 120 (сто двадцять) календарних днів після підписання покупцем видаткової накладної (акту приймання-передачі товару) постачальника на поставку товару.
За кожною поставленою партією товару позивачем зареєстровано податкові накладні, тож прострочення оплати становить:
- згідно видаткової накладної №2800879 від 17.07.2024 строк оплати настав 14.11.2024, а період прострочення оплати суми боргу 301665,84 грн. становить з 15.11.2024 до 02.04.2025;
- згідно видаткової накладної №2800891 від 23.07.2024 строк оплати настав 20.11.2024, а період прострочення оплати суми боргу 7761,60 грн. становить з 21.11.2024 до 02.04.2025;
- згідно видаткової накладної №2791951 від 03.09.2024 строк оплати настав 01.01.2025, а період прострочення оплати суми боргу 33371,52 грн. становить з 02/01/2025 до 02.04.2025;
- згідно видаткової накладної №2858982 від 12.09.2024 строк оплати настав 10.01.2025, а період прострочення оплати суми боргу 716884,50 грн. становить з 11.01.2025 до 02.04.2025.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів оплати заборгованості в сумі 1059683,46 грн.
Доводи відповідача про те, що строк оплати за договором визначається для всього поставленого договору обсягу товару є безпідставними та не відповідають умовам пунктів 4.1, 5.1, 5.2 договору, виходячи з яких поставка товару здійснюється партіями та у разі реєстрації податкових накладних на кожну партію товару розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу з орендної плати в сумі 1059683,46 грн.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За період з листопада 2024 року по квітень 2025 року позивачем нараховано на суму заборгованості інфляційні втрати в сумі 55766,91 грн., а за період з 15.11.2024 по 26.05.2025 нараховано 3% річних у сумі 13312,48 грн.
Суд визнав вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 55766,91 грн. та 3% річних у сумі 13312,48 грн. обґрунтованими.
Доводи відповідача щодо зменшення 3% річних та інфляційних втрат суд відхилив, з огляду на таке.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування процентів річних та індексу інфляції має компенсаційний, а не штрафний характер, дані нарахування не є неустойкою у розумінні положень статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України.
Інфляційні втрати на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду 30.01.2019 у справі №922/175/18).
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Розділом 8 договору про закупівлю товарів № 570624 від 25.06.2024 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення форс-мажору. Форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили) - є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.
Лист Торгово-промислові палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, адресований невизначеному колу осіб ("Всім кого це стосується").
Суд зазначає, що обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21 та від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
Відповідно до ст. 14 та ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідач не надав сертифікату Торгово-промислові палати України для конкретного випадку невиконання спірного господарського зобов'язання. Не звертався до позивача з повідомленням про неможливість невиконання зобов'язання через форс-мажорні обставини.
Крім того, договір укладено за результатами процедури закупівлі «Відкриті торги з особливостями» (ідентифікатор закупівлі UA-2024-05-18-000241-a) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Тобто договір укладено сторонами в період дії обставин, на які відповідач посилається як на форс-мажорні, розуміючи відповідні ризики. Умовами договору передбачена відстрочка оплати 120 календарних днів та не передбачено відповідальності відповідача за неподання заявок на поставку товару. Саме відповідач виступав з ініціативою поставки товару шляхом надання позивачу заявок на поставку товару та мав контролювати здійснення поставок з огляду на свою можливість провести розрахунок.
Також суд враховує, що порівняно із сумою основного боргу, що стягується (1059683,46 грн.), нараховані 3% річних у сумі 13312,48 грн. та інфляційних втрат у сумі 55766,91 грн. не є значними.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення стягуваної суми відсотків річних та інфляційних втрат. Суд ухвалив задовольнити заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 55766,91 грн. та 3% річних у сумі 13312,48 грн., які визнані судом обґрунтованими.
Заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців суд залишив без задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За приписами ч. 4 ст.331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аргументуючи необхідність надання розстрочки виконання рішення суду відповідач наводить доводи:
- скрутний фінансовий стан відповідача;
- наявність дебіторської заборгованості у відповідача станом на 01.03.2025;
- наявність кредиторської заборгованості у відповідача перед іншими особами станом на 01.03.2025 (в тому числі за договорами реструктуризації 2010 року та 2012 року);
- недостатній рівень тарифів, що встановлені постановою НКРЕКП від 19.12.2024 №2208;
- недоотриманий дохід відповідачем протягом 2022-2024 року через активні бойові дії на окремих територіях Запорізької області та окупація більшої частини території Запорізької області, що призвело до зниження фактичних обсягів розподілу електричної енергії;
- наявні виконавчі провадження та арешт коштів відповідача.
Щодо посилань відповідача на активні бойові дії та тимчасову окупацію частини Запорізької області суд зауважує, що дані обставини існували на час укладання сторонами договору (25.06.2024).
Доводи відповідача про відкриті виконавчі провадження та накладені арешти на рахунки відповідача не підтверджені відповідними доказами.
Фінансова звітність надана відповідачем за 9 місяців 2024 року та не є актуальною.
Крім того, відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність та отримує грошові надходження, за рахунок яких можлива сплата заборгованості.
Щодо доводів відповідача про скрутне економічне становище позивач звертає увагу суду на те, що позивачем проаналізовано закупівлі відповідача за 2025 рік. Джерело інформації - відкриті дані, які публікуються на електронному майданчику закупівель за результатами оголошених відповідачем закупівель, автоматично згуртований звіт з переліком процедур закупівель, бюджетами, вказівкою їх предмету, активного посилання на процедуру наданий позивачем.
З цієї інформації вбачається, що за період з 01.01.2025 по 25.04.2025 відповідачем оголошено 102 процедури закупівлі на загальну суму 390783964,86 грн. Серед предметів закупівель лише за наведений період - ґрунтовки, розчинники, офісні меблі, кондиціонери, канцтовари, освіжувачі повітря, тощо. На думку позивача, дані обставини викликають сумнів
у неможливості відповідача проведення розрахунків за вже простроченими зобов'язаннями з оплати.
Крім того, як зазначає сам відповідач, одним із його найбільших боржників є ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», який 24.09.2024 прийняв рішення про добровільне погашення заборгованості по штрафним санкціям та судовому збору за рішенням суду у справі 908/2384/18 на загальну суму 122421907,34 грн. з графіком сплати заборгованості до серпня 2025 року. При цьому, відповідач визначає, що заборгованість сплачується згідно графіку.
Згідно доводів відповідача другий кредитор АТ «Запорізький завод феросплавів» сплачує заборгованість у розмірі 174641479,40 грн. за наступним графіком: всього за 2022 рік - 36437727,84 грн., всього за 2023 рік - 36437727,84 грн., всього за 2024 рік - 36437727,84 грн., залишок боргу всього за 2025 рік - 27328295,88 грн.
Виходячи з наведеного, відповідачем підтверджено, що у 2024 році ним також отримано погашення заборгованості в сумі 36437727,84 грн., а у 2025 році буде здійснено повне погашення. Вказане підтверджує наявність фінансової спроможності у відповідача сплатити заборгованість, що стягується в даній справі.
Позивач просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення. Посилається на те, що позивач вже зазнав негативних для нього фінансових наслідків через прострочення відповідачем оплати на майже пів року.
Позивач зареєстрований та його виробничі потужності розміщені в м. Суми. Як вказує позивач, потужності позивача також зазнали ворожого артилерійського обстрілу. Стягувана з відповідача сума заборгованості є суттєвою для позивача у можливості здійснення ним своєї діяльності та виконанні зобов'язань в тому числі з оплати праці, сплати податків, тощо.
Враховуючи викладене, суд не встановив виключних обставин, які можуть бути підставою для надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 1128762,85 грн. та подана в 2025 році через систему «Електронний суд».
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 1128762,85 грн. складає: 1128762,85 х 1,5% х 0,8 = 13545,15 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір платіжною інструкцією №91 від 31.03.2025 на суму 13200,27 грн. та платіжною інструкцією №149 від 13.05.2025 на суму 344,88 грн., загалом на суму 13545,15 грн. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 13545,15 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Полісан» (40000, м. Суми, вул.Івана Піддубного, буд. 25, ідентифікаційний код 32318370, IBAN НОМЕР_1 ) основний борг у сумі 1059683,46 грн. (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 46 коп.), 3% річних у сумі 13312,48 грн. (тринадцять тисяч триста дванадцять грн. 48 коп.), інфляційні втрати в сумі 55766,91 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість грн. 91 коп.) та витрати з сплати судового збору в сумі 13545,15 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сорок п'ять грн. 15 коп.).
Заяву Акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго» про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців залишити без задоволення.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 04.07.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко