04 липня 2025 року
м. Київ
справа № 520/10537/24
адміністративне провадження № К/990/28290/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року
у справі №520/10537/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №520/10537/24, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00024410719 від 16 січня 2024 року щодо нарахування податку на додану вартість в загальній сумі 3.338.802,50 гривень, в тому числі 2.671.042,00 гривень за основним платежем та 667.760,50 гривень штрафні санкції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року, позовні вимоги задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року по справі № 520/10537/24 змінено з підстав та мотивів прийнятого рішення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року по справі № 520/10537/24 - залишено без змін.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на будь-який пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не містить належного обґрунтування, скаржник лише цитує обставини справи та висловлює свою незгоду із прийнятим рішенням, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
З поданої вдруге касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, має майже ідентичний зміст попередньо поданої касаційної скарги, яка була повернута Верховним Судом, додаткових обґрунтувань не містить, що свідчить про формальний підхід податкового органу до оформлення скарги.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 243, 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року у справі №520/10537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕСУРС" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення-повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова