03 липня 2025 року
м. Київ
справа №420/18895/24
адміністративне провадження № К/990/20064/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до 297 комендатури охорони та обслуговування (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2022 року по 04 червня 2024 року, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 травня 2022 року по 04 червня 2024 року в сумі 350198,74 грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2022 року, за весь час затримки виплати, за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення 04 червня 2024 року, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2022 року, за весь час затримки виплати, за період з 30 січня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення 04 червня 2024 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 152488,31 грн. з відрахуванням належних податків та зборів, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 комендатури охорони та обслуговування щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2022 року за весь час затримки виплати по день фактичної виплати грошового забезпечення 04 червня 2024 року.
Зобов'язано НОМЕР_1 комендатуру охорони та обслуговування нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2022 року за весь час затримки виплати по день фактичної виплати грошового забезпечення 04 червня 2024 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у задоволенні клопотання 297 комендатури охорони та обслуговування про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування залишено без руху. Надано апелянту для усунення недоліків поданої апеляційної десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому ухвалою суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року повернуто скаржнику, а матеріали справи повернуто до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. У задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою 297 комендатури охорони та обслуговування відмовлено.
12 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 297 комендатури охорони та обслуговування, в якій скаржник просив скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та прийняти нову ухвалу, якою повернути судову справу на розгляд апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 420/18895/24 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
На виконання цієї ухвали, 12 червня 2025 року скаржник направив до суду клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Так, статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VІ).
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя. У справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia", заява № 26746/05, п.108-112) Європейський суд з прав людини нагадує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб ("Ashingdane v. the United Kingdom", Заява № 8225/78, п. 57).
З огляду на наведене суд вважає, що заява скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону № 3674-VІ.
За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.
Тобто, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Відмовити 297 комендатури охорони та обслуговування у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу 297 комендатури охорони та обслуговування на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько В.М. Соколов