03 липня 2025 року
м. Київ
справа № 600/7642/23-а
адміністративне провадження № К/990/49528/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №600/7642/23-а
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Джамал Русланович,
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року (головуюча суддя: Кушнір В.О.)
і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (головуючий суддя: Боровицький О.А, судді: Курко О. П., Шидловський В.Б.).
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У поданому до суду позові ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати військовослужбовцеві ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26 червня 2022 року до 29 вересня 2022 року (довідка №2066 від 29 вересня 2022 року) в розрахунку до 100000,00грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату військовослужбовцеві ОСОБА_1 у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26 червня 2022 року до 29 вересня 2022 року (довідка №2066 від 29 вересня 2022 року) в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що в період з 26 червня до 29 вересня 2022 року він брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, виконуючи бойові завдання на ділянці військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 2066 від 29 вересня 2022 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_2 . Однак, за вказаний період йому не було виплачено в повному обсязі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - «Постанова № 168»). Натомість, відповідно до архівної відомості №1 за період з січня 2022 року по грудень 2022 (в тому числі, спірному періоді) позивач отримував додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць.
На думку позивача, він має право для виплати додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена діями відповідача та військової частини НОМЕР_2 , в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, а тому вважає, що на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонною службою України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
За таких обставин вважає, протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до вимог постанови № 168 y розмірі до 100000 грн за період з 26 червня до 29 вересня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанції
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.
Прийняте рішення суди попередніх інстанцій мотивували відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 постанови №168.
Відхиляючи доводи позивача з посиланням на довідку військової частини НОМЕР_2 від 29 вересня 2022 року № 2066, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ця довідка не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки вона не містить в собі відомостей щодо наявності журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки, списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань, бойових донесень, рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях чи відповідних заходах.
Також суди попередніх інстанцій критично оцінили інформацію яка міститься у журналі службово-бойових дій №103-ДСК від 18 червня 2022 року зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 18 червня до 1 жовтня 2022 року, з огляду на відсутність в ньому запису про участь позивача у бойових діях.
Короткий зміст касаційної скарги і відзиву
4. Не погоджуючись з указаними судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, адвокат Стаценко Д.Р. який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження представник позивача послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує, що суди попередніх інстанцій застосували пункт 1 постанови № 168 без урахування висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 560/3145/23 у подібних правовідносинах.
Вказує, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
На переконання скаржника, право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 29 вересня 2022 року № 2066, виданою на підставі розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 21 червня 2022 року № Ш/25-1293-Е та бойового наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 20 червня 2022 року №99-Т. Зазначено у такій довідці і конкретні періоди участі у заходах: з 26 червня до 29 вересня 2022 року.
До того ж сам відповідач не заперечував безпосередню участь позивача у згаданих заходах, лише вказував на її неналежне підтвердження.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо реалізації права військовослужбовців Держприкордонслужби на збільшену додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою №168.
5. Військова частина НОМЕР_1 у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що порядок і умови виплати додаткової винагороди як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірному періоді визначено наказом 164-АГ та з 1 серпня 2022 року наказом 392-АГ. Відповідач звертав увагу на те, що для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, відповідно до згаданих наказів, має бути підтверджена безпосередня участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів. Вважає, що позивач не приймав участь, зокрема не виконував бойових (спеціальних) завдань у червні-вересні 2022 року на лінії бойового зіткнення. За таких обставин, у відповідача відсутні підстави для виплати позивачу винагороди у збільшеному розмірі яка передбачена постановою № 168.
Окрім того, повідомив, що згідно журналу службово-бойових дій №103-ДСК за період з 18 червня до 1 жовтня 2022 року у Розділі II «Облік бойових дій» записів про участь позивача у бойових діях не обліковано, що не дає змоги підтвердити безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення цих заходів протягом спірного періоду.
Також відповідач зазначив, що не отримував від ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, а тому у нього відсутні підстави для виплати позивачу у збільшеному розмірі винагороди передбаченої постановою № 168.
6.Представник позивача у відповіді на відзив військової частини НОМЕР_1 додатково обґрунтував свою правову позицію, наполягав на своїх вимогах.
7.Третя особа відзиву на касаційну скаргу не подала. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено військовій частині НОМЕР_2 14 січня 2025 року о 20:40 год.
8. Ухвалою від 14 січня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
9. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду і призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 .
11.Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 2 травня 2022 року №155-ОС ОСОБА_1 , призначено інспектором прикордонної служби 3 категорії - номер обслуги третьої прикордонної застави першого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С).
12.На виконання розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21 червня 2022 року №Ш/25-1293-Е та бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 червня 2022 року №99-Т, відповідно до розпорядження НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) від 25 червня 2022 року №166-p, 26 червня 2022 року здійснено переміщення особового складу зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип С) чисельністю 343 військовослужбовці, у тому числі позивача, в оперативне підпорядкування командувачу оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з підпорядкуванням коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_5 прикордонного загону, для дій на ділянці НОМЕР_6 прикордонного загону.
13.Відповідно до наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 26 червня 2022 року №224-ОС сержанта ОСОБА_1 з 26 червня 2022 року відряджено до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 .
14.29 вересня 2022 року військова частина НОМЕР_2 видала ОСОБА_1 довідку за №2066, про те що він у період з 26 червня до 29 вересня 2022 року брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава видачі довідки: розпорядження АДПСУ від 21 червня 2022 року № Ш/25-1293-Е; бойовий наказ АДПСУ №99-Т від 20 червня 2022 року.
15.За спірний період відповідач виплачував позивачу додаткову винагороду в розмірі: 30 000 грн, відповідно до Постанови №168.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до вимог постанови № 168 y розмірі до 100000 грн за період з 26 червня до 29 вересня 2022 року, пропорційно дням участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
16. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
17. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
18. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
19. У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
20. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
21. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
22. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
23. 30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", який був уведений в дію з 1 серпня 2022 року.
24. Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
25. У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
26. Згідно з пунктом 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
27. Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
28. Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).
29. Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100000 гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
30.Відповідаючи на поставлені перед судом касаційної інстанції питання, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2023 року у справі №200/193/23 сформував висновок щодо питання застосування наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ.
31.З аналізу наведених норм законодавства випливає, що військовослужбовцям Держприкордонслужби на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі: 30 000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
32.Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам, для проведення таких виплат.
33. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що довідка від 29 вересня 2023 року № 2066, видана військовою частиною НОМЕР_2 , не може бути визнана як доказ права позивача на отримання спірної винагороди у збільшеному розмірі, а також не відповідає вимогам, тому як не містить всіх необхідних відомостей.
34.Натомість, суди не встановили правових підстав для видачі цієї довідки та не перевірили, чи підтверджується участь позивача в означених цією довідкою заходах в окреслений нею період у сукупності з іншими доказами у справі.
35.Як стверджує позивач, він має право на спірну винагороду у збільшеному розмірі за період
з 26 червня до 29 вересня 2022 року, оскільки під час перебування у відрядженні у 105-му прикордонному загоні брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Таке право підтверджується, зокрема, довідкою № 2066, виданою на підставі розпорядження АДПСУ від 21 червня 2022 року № Ш/25-1293-Е та бойового наказу АДПСУ №99-Т від 20 червня 2022 року.
36.Відмова військової частини НОМЕР_7 у виплаті позивачу додаткової винагороди у розмірі: 100 000 грн обґрунтована ненадходженням від НОМЕР_6 прикордонного загону документів, які підтверджують час безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.
37.Натомість порушення порядку передання документів, та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
38.В матеріалах справи міститься витяг з журналу службово-бойових дій №103-ДСК від 18 червня 2022 року з якого вбачається, зокрема, що зведений загін відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 18 червня до 1 жовтня 2022 року, у кількості 343 військовослужбовці на ділянці АДРЕСА_1 , зайняли район оборони з метою недопущення прориву військ противника.
39.Проте, відмовляючи у задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки інформації яка міститься у журналі службово-бойових дій №103-ДСК від 18 червня 2022 року зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ТИП С) НОМЕР_3 прикордонного загону за період з 18 червня до 1 жовтня 2022 року.
40.З метою з'ясування участі позивача у бойових діях суди попередніх інстанцій не витребували інформацію про персонал зведеного загону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ТИП С), де можливо був і позивач.
41.Тож, з'ясувавши зазначені обставини та те до якого органу (підрозділу) Держприкордонслужби та в оперативне підпорядкування якого командира був відряджений позивач, судам доцільно було б вирішити питання про можливість витребування інформації у органу (підрозділу), який мав обов'язок оформлення документів, визначених наказом № 392, оскільки тільки цей орган (підрозділ) може надати достовірну відповідь на питання чи створювали такі документи стосовно позивача, якщо так, то кому (до якого органу (підрозділу) направлялися відповідні відомості, а якщо не направлялися то яка була тому причина.
42.Отже, через неповне з'ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах цією довідкою у сукупності з іншими доказами, висновок суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність права у позивача на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
43. Такий підхід призвів до неповного встановлення фактичних обставин участі позивача у бойових діях або заходах, що вплинуло на рішення про виплату додаткової винагороди за весь період його участі у бойових діях або заходах.
44. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.
45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
46. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
47.Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
48.Зважаючи на викладене касаційну скаргу належить задовольнити, судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
49.Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
50. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Джамал Русланович, задовольнити частково.
Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Чернівецького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………..
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду