03 липня 2025 року
м. Київ
справа №120/2460/24
адміністративне провадження №К/990/19995/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року
у справі №120/2460/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року ; з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року; 01.04.2022 року по 20.04.2022 року; з 03.05.2022 року по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 24.06.2022 року; 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 04.09.2022 року по 23.09.2022 року; з 04.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 04.12.2022 року; з 06.12.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 22.01.2023 року у розмірі до 100 000 гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 року по 28.02.2022 року ; з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року; 01.04.2022 року по 20.04.2022 року; з 03.05.2022 року по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 року по 24.06.2022 року; 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 04.09.2022 року по 23.09.2022 року; з 04.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року; з 01.12.2022 року по 04.12.2022 року; з 06.12.2022 року по 31.12.2022 року; з 01.01.2023 року по 22.01.2023 року у розмірі до 100 000 гривень на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 06.12.2022 року по 22.01.2023 року, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 06.12.2022 року по 22.01.2023 року, в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
В решті позовних вимог відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №120/2460/24.
Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної, в якій навести передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про уточнення касаційної скарги, в якій заявник підставою касаційного оскарження вказує пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України зазначаючи, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи №120/2460/24 формально послалися на висновки Верховного Суду викладені в постановах від 21 березня 2024 року у справі №560/3159/23 та у справі №560/3141/23 проте, не застосували висновки викладені в цих постановах.
Наведені скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, з врахуванням уточненої касаційної скарги, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: бригадний генерал, коммодор, генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал, адмірал.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №120/2460/24 у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить та належним чином обґрунтовує підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі №120/2460/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Вінницького окружного адміністративного суду справу №120/2460/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду