Ухвала від 03.07.2025 по справі 440/6879/24

УХВАЛА

03 липня 2025 року

м. Київ

справа №440/6879/24

адміністративне провадження №К/990/25905/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №440/6879/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 09.06.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 рік; без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020.

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 : місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 09.06.2020; грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік; грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік; грошової компенсації за 6 невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 рік; з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2024, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 09.06.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.

Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 09.06.2020, грошової допомоги для оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 16.06.2025 Військова частина НОМЕР_1 через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду, яка зареєстрована Судом 18.06.2025.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, зокрема, фізичною особою встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.

Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою, одна немайнова вимога та похідна від якої була задоволена судами.

Однак, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги через систему «Електронний Суд» складає 1937 грн 92 коп.

Разом з тим, у тексті касаційної скарги міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване метою збереження фінансових ресурсів Міністерства оборони України спрямованих на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході захисту суверенітету України, її територіальної цілісності та недоторканності, протистоянні збройній агресії російської федерації.

Перевіривши указане клопотання, Суд зазначає таке.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи те, що суб'єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір.

Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про звільнення від сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано.

За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.

Реквізити для сплати судового збору:

УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;

код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".

Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2025 у справі №440/6879/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

Л.О. Єресько

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
128640769
Наступний документ
128640771
Інформація про рішення:
№ рішення: 128640770
№ справи: 440/6879/24
Дата рішення: 03.07.2025
Дата публікації: 08.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (29.07.2025)
Дата надходження: 18.06.2025
Розклад засідань:
17.04.2025 00:00 Другий апеляційний адміністративний суд