03 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9098/24 пров. № А/857/32633/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Матковської З.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року (головуючий суддя: Мачульський В.В., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
встановив:
ОСОБА_1 , 02.09.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA205030/2024/000057/2 від 01.08.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок укладеного з іноземною компанією Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» зовнішньоекономічного договору (контракту) придбав товари (зношені автомобільні шини для легкових автомобілів для подальшої їх переробки, відновлення протектора) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Проте відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.
Позивач, 22.01.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (Польща) (Продавець) укладено 19.02.2024 контракт № 1, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує товари в кількості, за цінами і на умовах, викладених в Додатках (Специфікаціях, рахунки та інше), які є невід'ємною частиною цього Контракту. Відповідно до умов цього Контракту, Специфікації № 1 від 19.02.2024 до Контракту № 1 від 19.02.2024, рахунку-фактури (інвойсу) № FV0042/07/2024 від 30.07.2024.
Декларант ТзОВ «Термінал-БК» 01.08.2024 в інтересах ФОП ОСОБА_1 подало митну декларацію (далі - МД) 24UA205030007786U6 з метою митного оформлення товару: «Шини пневматичні гумові, що були у користуванні, із зношеним протектором, до легкових автомобілів, в кількості 1424 штуки. Вага нетто 11100 кг. Призначені виключно для переробки - відновлення протектора гумових шин і покришок. Використання даних шин за призначенням в наявному стані може бути небезпечним в зв'язку з нерівномірним зносом протектора, різним періодом виготовлення шин та неоднаковим малюнком протектора. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна походження: EU». Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом, яка у графі 12 МД вказана у сумі 35702,44 грн, що еквівалентно 804,08 євро за курсом валют на дату декларування (1 EUR = 44,4016 грн).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактура (iнвойс) FV0042/07/2024 від 30.07.2024; автотранспортна накладна A№ 373844 від 30.07.2024; декларація про походження товару FV0042/07/2024 від 30.07.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) UA205020/2024/300954 від 31.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату № 3 від 30.07.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг оплата перевізнику 47133600500 від 31.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка № 3 від 30.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 від 19.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода № 1 від 29.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 1 від 19.02.2024; договір про надання послуг митного брокера 02/24 від 16.04.2024; договір (контракт) про перевезення договір № 3 від 16.04.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 31.07.2024; висновок про імпорт відходів № від 01.03.2024; заявка № 3 від 30.07.2024; специфікація № 1 до інвойсу FV0 від 30.07.2024.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000057/2 від 01.08.2024 вбачається, що митна вартість товару за МД 24UA205030007786U6 не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності:
- декларантом задекларовано умови поставки DAP UA Любомль, згідно правил «Інкотермс» при умовах поставки DAP доставка товару до місця призначення покладається повністю на продавця. Таким чином, умови поставки не відповідають товаросупровідним документам, оскільки перевізником є ФОП ОСОБА_1 ;
- у зв'язку із неправильним декларуванням умов поставки розрахунок митної вартості здійснено неправильно, оскільки не задекларовано транспортні витрати;
- платіжне доручення щодо оплати перевізнику не містить жодних відміток банку, що ставить під сумнів автентичність даного документа та не відповідає вимогам Закону України № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» та постанови Правління Національним банком України від 28.07.2008 № 216.
У зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Листом від 01.08.2024 № 1 позивач повідомив митний орган про подання усіх наявних документів для підтвердження митної вартості.
Волинська митниця 01.08.2024 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2024/000057/2.
З графи № 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість товарі визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари за ЄАІС Держмитслужби, а саме товар № 1 на рівні 9,52 євро/шт за МД № UA209170/2023/70154 від 01.09.2023.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2024/000196, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товару (а. с. 13).
У подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 24UA205030007830U6 від 01.08.2024.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).
Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Крім цього, обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що митний орган при реалізації своїх повноважень, щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом, мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Однак, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Тобто, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митним органом іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що митний орган зобов'язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши конкретні документи, надання яких може усунути такі сумніви.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до митного оформлення позивачем подано митну декларацію з метою розмитнення та випуску вантажу в обіг на території України наступні документи, зокрема: зовнішньоекономічний договір, документи, які підтверджують вартість транспортування, оплату товару, митна декларація щодо оформлення аналогічного товару в минулому тощо.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, Волинська митниця, засобами електронного зв'язку, надсилала пропозицію позивачу, відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що декларантом листом від 01.08.2024 № 1 повідомлено митний орган про подання усіх наявних документів для підтвердження митної вартості.
Однак, 13.08.2024 на адресу Волинської митниці надійшла заява ОСОБА_1 № 1 від 07.08.2024 про скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості № UA205030/2024/000057/2 від 01.08.2024 в порядку статті 55 МКУ. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Волинською митницею було надано відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів № 7.3-1/15-02/14/9187 від 19.08.2024.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем до митного оформлення подано, зокрема: рахунок-фактура (iнвойс) FV0042/07/2024 від 30.07.2024; автотранспортна накладна A№ 373844 від 30.07.2024; декларація про походження товару FV0042/07/2024 від 30.07.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) UA205020/2024/300954 від 31.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги рахунок на оплату № 3 від 30.07.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно експедиційних послуг оплата перевізнику 47133600500 від 31.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару довідка № 3 від 30.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 1 від 19.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода № 1 від 29.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація № 1 від 19.02.2024; договір про надання послуг митного брокера 02/24 від 16.04.2024; договір (контракт) про перевезення договір № 3 від 16.04.2024; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 31.07.2024; висновок про імпорт відходів № від 01.03.2024; заявка № 3 від 30.07.2024; специфікація № 1 до інвойсу FV0 від 30.07.2024.
Проаналізувавши оскаржуване рішення та документи, які подані позивачем до митного оформлення та додаткові документи подані до заяви ОСОБА_1 № 1 від 07.08.2024, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване рішення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2.1 контракту № 1 від 19.02.2024 укладеного між підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia «AVISO LOGISTICS» (Польща) (Продавець), продавець поставляє товар на умовах Інкотермс-2000, що вказується в Специфікаціях Інвойсах (рахунках) до кожної партії окремо.
Згідно п. 2.2 контракту № 1 від 19.02.2024, продавець зобов'язаний надати покупцю:
- інвойс (рахунок);
- товарно-транспортну накладну;
- інші документи, що стосуються поставки.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс) від № FV0042/07/2024 від 30.07.2024, також до митного органу надано платіжну інструкцію № 14JBKLO8 від 02.08.2024, якою підтверджено оплату вартості спірної партії товару на суму 954,08 євро на виконання контракту № 1 від 19.02.2024, що не заперечується сторонами.
Згідно специфікації № 1 до рахунку-фактури (інвойс) від № FV0042/07/2024 від 30.07.2024 умови поставки згідно контракту № 1 від 19.02.2024 DAP UA Любомиль відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс». Витрати по транспортуванню: по території Польщі із Любліна до Дорогуська - 92,08 євро, по території України із Ягодина до Любомля - 150 євро.
Відповідно до Інкотермс-2010, «DAP» - постачання в місці призначення, означає, що продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення.
Умови поставки DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.
Отже, поставка товару на умовах DAP зобов'язує продавця нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. З урахуванням вказаного поставка товару на умовах DAP передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у рахунку-фактурі від № FV0042/07/2024 від 30.07.2024, окремо виділено:
ціну товару - 954,08 євро (1424 шт. вартістю 0,67 євро/1шт.),
витрати по транспортуванню: по території Польщі із Любліна до Дорогуська - 92,08 євро, по території України із Ягодина до Любомля - 150 євро.
Також, необхідно зауважити, що специфікація № 1 до рахунку-фактури (інвойс) від № FV0042/07/2024 від 30.07.2024 містить розбіжність із самим рахуном-фактурою (інвойс) від № FV0042/07/2024.
Оскільки ціна товару згідно фактурою (інвойс) від № FV0042/07/2024 становить 954,08 євро (1424 шт. вартістю 0,67 євро/1шт.), а згідно специфікації 712 євро (1424 шт. вартістю 0,50 євро/1шт.).
Як встановлено вище судом апеляційної інстанції до митного органу надано платіжну інструкцію № 14JBKLO8 від 02.08.2024, якою підтверджується оплата вартості спірної партії товару на суму 954,08 євро, на виконання контракту № 1 від 19.02.2024, що сторонами не заперечується.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що незважаючи на те, що ціна товару, відповідно до рахунку-фактури фактурою (інвойс) від № FV0042/07/2024 від 30.07.2024 та платіжної інструкції № 14JBKLO8 від 02.08.2024, становить 954,08 євро, позивачем у гр. 22 МД 24UA205030007786U6 заявлено суму товару за рахунком лише у 804,08 євро.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, а позивачем на вимогу подано документи, які не підтверджують задекларовану вартість поставленого товару, а тому рішення про коригування митної вартості товару № UA205030/2024/000057/2 від 01.08.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 140/9098/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді З. М. Матковська
В. В. Ніколін