Постанова від 04.07.2025 по справі 2-705/11

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 2-705/11

Суддя першої інстанції: Бжассо Н.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 24.03.2025

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2025 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дії головного державного виконавця щодо винесення постанови від 21.08.2023 про накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №66101742; скасування постанови від 21.08.2023 про накладення штрафу в сумі 3400грн. за повторне невиконання судового рішення про знесення самовільної будівлі у виконавчому провадженні №66101742.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки у власності позивачки не має самочинних споруд, а тому є безпідставними дії виконавчої служби щодо притягнення її до відповідальності за не знесення самовільної будівлі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позов задоволений.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що головним державним виконавцем Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправно винесено оскаржувану постанову від 21.08.2023 про повторне застосування до ОСОБА_2 штрафу в рамках виконавчого провадження №66101742 за невиконання судового рішення, без врахування оскарження в судовому порядку первинної постанови державного виконавця від 25.05.2023 про застосування до позивача штрафу в сумі 1700грн. за невиконання рішення суду про знесення самовільної будівлі.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, третя особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволені позову.

Апелянт зазначає, що всі реєстраційні документи права власності ОСОБА_2 скасовані рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 25.09.2018 (набрало законної сили 22.04.2021), тому виконавчою службою обґрунтовано застосовано до позивача штраф за повторне невиконання судового рішення у справі №2-705/11.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 22.04.2021 у справі №2-705/11 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_1 ) про визнання недійсним державного акту серії ЯГ №942173 від 11.01.2007 на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 ; зобов'язано ОСОБА_2 знести самовільні будівлі та усунути проникнення стоку ливневих вод і атмосферних опадів з дахів всіх належних їй будівель і з території її земельної ділянки на територію земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_1 ); зобов'язано ОСОБА_2 відновити межові знаки та демонтувати огорожу з території земельної ділянки ОСОБА_3 (правонаступник - ОСОБА_1 ).

23.06.2021 Одеським апеляційним судом видано виконавчий лист №2-705/11. /т.1 а.с.19-20/

Постановою державного виконавця від 16.07.2021 відкрито виконавче провадження №66101742 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа. /а.с.21/

Постановою державного виконавця від 25.05.2023 у виконавчому провадженні №66101742 накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 1700грн. за невиконання без поважних причин судового рішення в повному обсязі.

17.08.2023 з метою перевірки виконання боржником рішення суду, державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого встановлено, що самовільні будівлі, а саме гараж літ. «Б», навіс літ. «б», веранда літ. «а» та зливна яма №7 - не знесені.

Постановою державного виконавця від 21.08.2023 у виконавчому провадженні №66101742 повторно накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 3400грн. за невиконання без поважних причин судового рішення в повному обсязі.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.09.2018 у справі №500/1288/18 (набрало законної сили 14.04.2025) визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1085 від 20.08.2009 «Про виконання будівництва згідно рішення виконкому від 04.05.2005 №602 «Про дозвіл будівництва гаражу та водонепроникного вигребу на земельній ділянці, яка знаходиться в користуванні по АДРЕСА_1 »; визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1626 від 07.12.2012 року «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 »; скасовано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 11.12.2012 на нерухоме майно, що видано ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6кв.м, в тому числі жилою площею 81кв.м., літ. «Б» - гараж, надвірні споруди - №1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; скасовано рішення комунального підприємства «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію від 23.12.2012 права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями, який складається з: літ. «А» будинок жилий загальною площею 158,6кв.м., в тому числі жилою площею 81кв.м., літ. «Б»- гараж, надвірні споруди - №1-8, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №2-705/11 (набрало законної сили 01.05.2025) відмовлено у задоволенні позову про скасування постанови державного виконавця від 25.05.2023 у виконавчому провадженні №66101742 про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1700грн. за невиконання без поважних причин судового рішення в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою про від 21.08.2023 про повторне накладення штрафу в рамках виконавчого провадження №66101742, позивачка звернулася до суду з позовною заявою.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII (надалі - Закон України №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України №1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.63 Закону України №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700грн. (для фізичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 3400грн.

За аналізом наведених норм, накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч.2 ст.75 та ч.1 та 2 ст.89 Закону України №1404-VІІІ мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №2-705/11 (набрало законної сили 01.05.2025) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування постанови державного виконавця від 25.05.2023 у виконавчому провадженні №66101742 про накладення штрафу у розмірі 1700грн. за невиконання без поважних причин судового рішення в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2023 з метою перевірки виконання боржником ОСОБА_2 рішення суду, державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого встановлено, що самовільні будівлі, а саме гараж літ. «Б», навіс літ. «б», веранда літ. «а» та зливна яма №7 - не знесені.

Тобто, після 25.05.2023 первинного накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення у справі №2-705/11 без поважних причин, ОСОБА_2 не вчинено жодних дій на забезпечення його виконання, що свідчить про повторне невиконання судового рішення без поважних причин.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність постанови державного виконавця від 21.08.2023 у виконавчому провадженні №66101742 про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 3400грн. за повторне невиконання без поважних причин судового рішення.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні справи, суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч.11 ст.139 КАС України, якою передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2025 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім)грн. 40коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Яковлєв