П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 липня 2025 р. м. ОдесаСправа № 400/10644/24
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому просила:
1) визнати неправомірною і безпідставною відмову в задоволенні запитів на інформацію, викладену у листі від 30.05.2024 за №075/378-26/В3;
2) зобов'язати відповідача надати на адресу електронної пошти a1080@ukr.net таку інформацію:
- копії перших 10 сторінок додатку до наказу про зарахування на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра на основі документів про повну загальну середню освіту до Навчально-наукового інституту права;
- копії сторінок додатку до наказу про зарахування на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра на основі документів про повну загальну середню освіту до Навчально-наукового інституту права, яких зараховано без застосування квот із конкурсним балом від 194.000 до 192.000 включно;
- копії сторінок додатку до наказу про зарахування на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра на основі документів про повну загальну середню освіту до Навчально-наукового інституту права, яких зараховано без застосування квот із конкурсним балом від 191.800 до 176.200 включно;
- список зарахованих на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра за спеціальністю “Право» на основі документів про повну загальну середню освіту;
- копії сторінок додатку до наказу про зарахування на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю “Право» за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра на основі документів про повну загальну середню освіту, яких зараховано за квотою 1 та квотою 2;
- копії сторінок додатку до наказу про зарахування на навчання у 2021 році студентів 1 курсу денної форми здобуття освіти за кошти державного (регіонального) бюджету освітнього рівня бакалавра на основі документів про повну загальну середню освіту до Навчально-наукового інституту права, яких зараховано без застосування квот із конкурсним балом від 200.000 до 192.000 включно.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року скасовано та ухвалено постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Київського національного університету імені Тараса Шевченка в задоволенні запитів ОСОБА_1 на інформацію, викладену у листі від 30.05.2024.
Зобов'язано Київський національний університет імені Тараса Шевченка повторно розглянути запити ОСОБА_1 на отримання публічної інформації.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
02 липня 2025 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, в якій заявниця просить роз'яснити постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 у справі №400/10644/24 в частині повторного розгляду запитів - чи на кожен запит має бути надано окрему відповідь, тобто чи кожен запит має бути розглянуто окремо і на нього надано відповідь.
Як зазначає заявниця, одним із аргументів апеляційної скарги було те, що положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 не передбачено надавати відповідь одним листом, в тому числі відмову, стосовно декількох запитів.
Також ОСОБА_1 зазначає, що надана відповідачем відповідь від 25.06.2025 знову одним листом не є належним виконанням рішення.
Розглянувши вищезазначену заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду з огляду на наступне.
Згідно із частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні його змісту. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові або невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз'яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз'яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 року труднощів для розуміння не викликає, суть постанови зрозуміла та недвозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаної постанови не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Слід додати, що судове рішення, за роз'ясненням якого звернулася заявниця, є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в цій справі слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 254, 328 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко