П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/14092/22
Перша інстанція суддя Науменко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів: Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
при секретарі Ісмієвій А.І.,
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Соколова Д.С.,
представника відповідача Саркісяна А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 травня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства № 642 від 22 вересня 2022 року.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
При цьому, позивачем подано заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та переглянути рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами .
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки ті обставини, які стали підставою для надання позивачу статусу особи, що потребує додаткового захисту, існували на момент розгляду даної справи судом першої інстанції, але не були встановлені належним чином під час такого розгляду.
В свою чергу, міграційним органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що повідомлені позивачем обставини не є нововиявленими.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 вересня 2022 року ГУ ДМСУ в Одеській області прийняло рішення № 642 про примусове повернення громадянина РФ ОСОБА_1 .
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 01 лютого 2023 року (справа № 522/14092/22) відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 березня 2023 року залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси без змін.
Верховний Суд ухвалою від 08 травня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 522/14092/22.
Після ухвалення остаточного судового рішення у справі № 522/14092/22, ОСОБА_1 отримав рішення ДМСУ від 16 червня 2023 року № 84-23 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 листопада 2023 року (справа № 420/19154/23) відмовив у адміністративному позові ОСОБА_1 до ДМСУ.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 01 жовтня 2024 року частково задовольнив апеляційну скаргу адвоката Соколова Д.С. в інтересах ОСОБА_1 , скасувавши рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та зобов'язав ДМСУ повторно розглянути особову справу ОСОБА_1 .
На підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року, ДМСУ 31 грудня 2024 року прийняло рішення № 195-24 про визнання ОСОБА_1 особою, яка потребує додаткового захисту, та видало відповідне посвідчення.
В свою чергу, ОСОБА_1 вважає, що надання йому статусу особи, яка потребує додаткового захисту, є нововиявленою обставиною, звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року (справа № 522/14092/22).
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення заяви позивача, оскільки повідомлені ним обставини не є нововиявленими, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, гідно ч. 1 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно ч. 4 ст. 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства № 642 від 22 вересня 2022 року, яким позивача зобов'язано покинути територію України.
Правомірність вказаного рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області підтверджена рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2023 року.
В свою чергу, позивачем подано заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року за нововиявленими обставинами, так як Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області 31 грудня 2024 року прийнято рішення № 195-24, яким позивача визнано особою, яка потребує додаткового захисту.
Проте, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви позивача, так як відповідне рішення прийнято після ухвалення рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2023 року, а як наслідок воно не є нововиявленою обставиною у розумінні положень КАС України.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Тобто, нововиявлені обставини це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт зміни юридичного статусу позивача у грудні 2024 року, за наслідком прийняття відповідного рішення міграційного органу, не є нововиявленою обставиною у розумінні положень КАС України, оскільки вказані обставини відбулись після завершення розгляду даної справи.
Між тим, доводи апеляційної скарги про те, що позивач мав право на визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, станом на момент розгляду даної справи в суді, не приймаються колегією суддів, оскільки міграційним органом підтверджено відповідне право лише 31 грудня 2024 року та судом у межах розгляду даної справи не може перевірятись правомірність надання позивачу статусу особи, яка потребує додаткового захисту.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 23 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян