26 червня 2025 року м.Дніпросправа № 160/28315/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/28315/24 (суддя Калугіна Н.Є., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про накладення фінансової санкції на суб'єкта господарювання за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення № 000020 від 14 серпня 2024 року на суму 30 000 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що висновки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення вимог зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, що викладені в акті № 000037 від 07.08.2024 стосовно того, що в торгівельному павільйоні Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» не дотримуються вимог щодо заборони розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, де такі вироби реалізуються, з використанням кольорових елементів та фонових вставок відмінних від кольору торгівельного обладнання, чим порушено вимоги абзацу 1,7 ч. 1 ст. 16 Закону; порушення вимог щодо медичних попереджень та тютюнових виробах, які не повинні перекриватися цінниками, чим порушено ч. 7 ст. 12 Закону; порушення вимог щодо заборони розміщення пристрою для споживання тютюнових виробів без їх згоряння із використанням кольорових елементів та фонових вставок відмінних від кольору торгівельного обладнання, чим порушено вимоги абзацу 1,7 ч. 1 ст. 161 Закону, є такими, що не відповідають дійсним обставинам. Доводи відповідача, викладені в акті та спірній постанові не є порушенням законодавства щодо розміщення інформації про тютюнові вироби, реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону №2899-IV.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що під час проведення контрольного заходу відповідачем було встановлено порушення, здійснено відеофіксацію, в якому міститься детальний опис порушення. Встановлені посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області під час перевірки обставини свідчать про порушення позивачем абзаців 1, 7 частини першої статті 16, абзаців 1,7 частини першої статті 16-1, частини сьомої статті 12 Закону №2899-IV.
Представник позивача подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує про безпідставність доводів скаржника, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на підставі скарги споживача від 19.06.2024, направлення від 05.08.2024 №563, наказу №546-ПО від 05.08.2024, та погодження на проведення перевірки, оформленого у формі листа Держпродспоживслужби від 25.06.2024 №15.1.3-9/13241, проведено позапланову перевірку ТОВ «М-ПОІНТ» на предмет дотримання Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» за адресою: місто Дніпро, вул. Незалежності, буд. 29 з 06.08.2024 по 07.08.2024.
За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення був складений Акт перевірки від 07.08.2024 № 000037, в якому зафіксовано наступні порушення:
- абзац 1, 7 частина 1 статті 16 Закону України №2899 - «Розміщення інформації про тютюнові вироби у місці, де такі вироби реалізуються, з використанням кольорових елементів, фонових вставок відмінних від кольору торговельного обладнання (Торгова марка KENT,LM, PHILIP MORRIS тощо)
- частина 7 статті 12 Закону України №2899 - «Медичні попередження тютюнових виробів частково перекриваються цінниками»;
- абзац 1,7 частини 1 статті 16-1 Закону України №2899 - «Розміщення пристрою для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: «IQOS ILUMA PRIME», «IQOS PRIME» із використанням кольорових елементів, фонових вставок відмінних від кольору торговельного обладнання.
Процес проведення заходу фіксувалось посадовою особою Держпродспоживслужби засобами відеотехніки.
На підставі вказаного Акту № 000037 від 07.08.2024, відповідачем винесено постанову від 14.08.2024 № 000020, якою до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 30000,00 грн. за порушення вимог абзаців 1,7 ст. 16, абзацу 1,7 статті 16-1 Закону, частини 7 статті 12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідачем не доведено, що позивач здійснював рекламу тютюнових виробів та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).
Згідно з ст.1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 2 Закону №877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі постанова КМУ №303) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас, пункт 2 постанови КМУ №303 передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.03.2023 №522 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану (пункт 1), а також наказано Держпродспоживслужбі забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу (пункт 2).
Пунктом 3 вказаного Переліку передбачено таку підставу для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану як - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Отже, пунктом 2 постанови КМУ №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, серед яких, у спірному випадку, є: Міністерство охорони здоров'я України, яке наказом від 17.03.2023 №522 надало Держпродспоживслужбі повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком, зокрема з підстави звернення фізичної особи про порушення, яке спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави.
Водночас, згідно з ст.3 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.
Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначено Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» №2899-IV від 22.09.2005 (далі - Закон №2899).
З метою запобігання поширенню тютюнокуріння у 2006 році Україна ратифікувала (Законом №3534-IV від 15.03.2006) Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). РКБТ - перший міжнародний договір, який покладає на Сторони Конвенції юридичні зобов'язання щодо його виконання. Конвенція створена під егідою ВООЗ у відповідь на глобальну епідемію вживання тютюну.
Указом Президента України №722/2019 від 30.09.2019 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», зокрема Ціллю 3 визначено "забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці". Завданням 3.8 цієї цілі є зниження поширеності тютюнокуріння серед населення з використанням інноваційних засобів інформування про негативні наслідки тютюнокуріння (індикатор - зменшити до 2025 року кількості курців в Україні до рівня 15%).
Крім того, Закон №2899 було прийнято на виконання Директиви 2014/40/ЄС "Про наближення законів, правил та адміністративних положень держав-членів, що стосуються виробництва, презентації та продажу тютюну та супутніх товарів та скасування Директиви 2001/37/ЄС", імплементація якої є зобов'язанням України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Кабінет Міністрів України підтвердив зобов'язання імплементувати Директиву 2014/40/ЄС, затвердивши План заходів з виконання цієї Угоди (постанова №1106 від 25.10.2017), який у пунктах 1389-1396 визначає заходи з імплементації в національне законодавство Директиви 2014/40/ЄС.
Частиною другою статті 13 Закону №2899 встановлено заборону куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів, зокрема, у приміщеннях закладів ресторанного господарства.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої та сьомої цієї ж статті у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».
Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Статтею 1 Закону №2899 регламентовано, що реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.
Відповідно до абзацу 1 та 7 частини 1 статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005р. №2899-IV із наступними змінами та доповненнями, забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі:
проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну одних тютюнових виробів на інші тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;
розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них;
інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України ««Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005р. №2899-IV із наступними змінами та доповненнями, на кожній одиничній пачці та зовнішньому упакуванні тютюнових виробів для куріння зазначаються загальне попередження та комбіноване медичне попередження, що супроводжується відповідною кольоровою ілюстрацією, а також інформаційне повідомлення.
Загальне попередження, що складається з тексту: "Куріння вбиває - кидай курити зараз", розміщується у нижній частині однієї з бічних поверхонь одиничної пачки та зовнішнього упакування тютюнових виробів для куріння. Інформаційне повідомлення, що складається з тексту: "Тютюновий дим містить більше 70 речовин, здатних викликати захворювання на рак", розміщується в нижній частині іншої бічної поверхні. Загальне попередження та інформаційне повідомлення повинні мати ширину не менше 20 міліметрів.
На одиничних пачках тютюнових виробів для куріння у формі коробки з відкидною кришкою, при відкритті якої бічні поверхні розділяються на дві частини, загальне попередження та інформаційне повідомлення повністю розміщуються на більшій частині таких розділених бічних поверхонь. Загальне попередження розташовується у центрі верхньої поверхні, що є видимою, коли пачку відкрито. Бічні поверхні цього типу одиничних пачок повинні мати висоту не менше 16 міліметрів.
Загальне попередження та інформаційне повідомлення мають покривати 50 відсотків поверхні одиничної пачки та зовнішнього упакування тютюнових виробів для куріння, на якій вони розміщені.
Комбіноване медичне попередження розміщується на одиничних пачках та зовнішньому упакуванні тютюнових виробів для куріння з дотриманням таких вимог:
містить одне з 14 текстових попереджень і відповідну кольорову ілюстрацію;
містить інформаційне повідомлення, передбачене частиною другою цієї статті;
покриває 65 відсотків зовнішньої передньої та задньої поверхонь одиничної пачки чи зовнішнього упакування;
містить однакове текстове попередження та відповідну кольорову ілюстрацію з обох боків одиничної пачки;
має висоту не менше 44 міліметрів та ширину не менше 52 міліметрів.
Одне з комбінованих медичних попереджень повинно бути розміщено на верхній поверхні одиничної пачки та зовнішнього упакування тютюнового виробу для куріння, а на поверхні одиничної пачки, на якій наклеєна акцизна марка, комбіноване медичне попередження розміщується у нижній частині. Медичні попередження розташовуються у тому самому напрямку, що й будь-яка інша інформація, розташована на поверхні одиничної пачки тютюнового виробу для куріння.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затверджує: тексти та ілюстрації комбінованого медичного попередження, а також технічні вимоги до його макету, дизайну та форми, а також порядок їх нанесення виробниками тютюнових виробів для куріння; три групи наборів комбінованого медичного попередження, що складаються з 14 варіантів тексту та ілюстрацій і змінюються щорічно.
Тексти та ілюстрації комбінованого медичного попередження, загальне попередження наносяться виробником тютюнових виробів для куріння на одиничні пачки та зовнішнє упакування тютюнових виробів для куріння не пізніше ніж через 12 місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, яким їх затверджено.
Загальне та комбіноване медичне попередження розміщуються у чорній рамці, товщина ліній якої становить 1 міліметр, у центрі поверхні, що відведена для їх розміщення.
Тексти загального та комбінованого медичного попереджень, інформаційного повідомлення мають бути чіткими, друкуються чорним жирним шрифтом на білому фоні рядковими літерами, крім першої літери, і розміщуються таким чином, щоб забезпечити цілісність тексту при відкриванні тютюнового виробу для куріння у спосіб, зазначений на його одиничній пачці, та не перекриватися іншою друкованою інформацією або маркою акцизного збору.
Загальне попередження, інформаційне повідомлення на одиничній пачці та на будь-якому зовнішньому упакуванні тютюнових виробів для куріння мають бути надруковані без можливості їх видалення, не стиратися і бути повністю видимими, у тому числі не перекриватися частково або повністю акцизними марками, цінниками, позначками, безпековими елементами, обгортками, чохлами, коробками або іншими предметами під час введення тютюнових виробів в обіг.
Медичні попередження повинні залишатися неушкодженими при відкритті одиничної пачки, крім одиничних пачок тютюнових виробів для куріння у формі коробки з відкидною кришкою, при відкритті якої бічні поверхні розділяються на дві частини, на яких інформаційне повідомлення може бути розділено під час відкриття пачки, але лише в такий спосіб, що забезпечує графічну цілісність та видимість його тексту.
Одинична пачка сигарет повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда. Дозволяється одинична пачка сигарет з округленими або скошеними краями, за умови що медичне попередження займає еквівалентну площу поверхні, що і медичне попередження, розміщене на одиничній пачці сигарет без таких країв. Одинична пачка тютюну для самокруток повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда або циліндричну форму, або форму мішечка та містити тютюн вагою не менше 30 грамів.
Одинична пачка сигарет повинна містити щонайменше 20 сигарет. Одинична пачка тютюну для самокруток повинна містити тютюн масою не менше 30 грамів.
Одинична пачка сигарет може виготовлятися з картонного або іншого м'якого матеріалу і не повинна мати отвір, який може бути знову закритий або повторно запечатаний після першого відкривання, крім відкидної кришки або коробки з кришкою на шарнірі. У пачках з відкидною кришкою або кришкою на шарнірі кришка прикріпляється шарнірами тільки на задній частині одиничної пачки.
Згідно з абзацом 1 та 7 частини 1 статті 16-1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005р. №2899-IV із наступними змінами та доповненнями, забороняються реклама та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у тому числі:
проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень, обміну одних пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння на інші пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння чи будь-які інші товари, роботи, послуги;
розміщення інформації щодо тютюну з метою стимулювання його продажу на пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або на будь-якому їх упакуванні, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів; листків-вкладок до упакування пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упакування пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення передбачена статтею 20 Закону №2899.
Так, відповідно до статті 20 Закону №2899 за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі:
порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п'ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (абзац дев'ятий частини другої статті 20).
Поняття «реклама й стимулювання продажу тютюну» визначено у статті 1 Закону №2899, під яким розуміють будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано.
Із змісту цієї норми слідує, що під заборону, врегульовану вимогами Закону №2899, підпадає будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів.
Отже, законодавством встановлена заборона розміщення у місцях реалізації тютюнових виробів, в тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, саме інформації про такі тютюнові вироби або їх виробників, а не безпосередньо самих виробів, оскільки розміщення зразків виробів у місцях їх реалізації є однією з вимог правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Водночас слід відмітити, що сукупно із положеннями Закону №2899, під час провадження господарської діяльності щодо реалізації тютюнових виробів суб'єкт господарювання також зобов'язаний враховувати вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 (далі Закон №1023), у статті 15 якого закріплено право споживача на інформацію про продукцію, якому, у свою чергу, кореспондується обов'язок суб'єктів, які здійснюють реалізацію продукції, - забезпечити реалізацію споживачам такого права.
Так, зокрема, за приписами частини першої статті 15 Закону №1023, встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Частина друга статті 15 Закону №1023 визначає що включається в поняття інформації про продукцію, а саме інформації про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Частиною другою статті 15 Закону №1023 визначені також способи доведення вищезгаданої інформації до відома споживачів, а саме, у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
При цьому, частиною першою статті 15 Закону №1023 прямо визначено, що інформація про продукцію не вважається рекламою.
Так, відповідно до пункту 13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №218 від 24.07.2002, маркування тютюнових виробів передбачає наявність такої інформації: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) - власна назва виробу; на кожній пачці, коробці або сувенірній коробці - найменування підприємства-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтрувального мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи сувенірній коробці; відомості про вміст смол та нікотину, що входять до складу тютюнових виробів і виділяються з тютюновим димом під час їх куріння, які нанесені на зовнішню поверхню однієї меншої сторони пачки, коробки або сувенірної коробки та займають не менше 15 відсотків площини цієї сторони; основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів та додаткове медичне попередження відповідно до чинного законодавства; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); штрихового коду.
Таким чином, розміщення одиниць тютюнової продукції із відповідним маркуванням у місці, в якому здійснюється реалізація таких виробів, є одним із заходів виконання суб'єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, у зв'язку з чим зазначені дії не можуть розглядатись як реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №420/869/21.
Як встановлено судом, до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ч. 1 ст.16, ч.7 ст.12 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», а саме, розміщена інформація про тютюнові вироби у місці, де такі вироби базуються, з використанням кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання (TM KENT, PHILIP MORRIS тощо); розміщення пристрою для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме, «IQOS ILUMA PRIME, IQOS ILUMA» із використанням фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання; медичні попередження тютюнових виробів частково перекриваються цінниками.
Тобто, ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області дійшло висновку, що використання кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торгівельного обладнання, на яких розміщено тютюнові вироби, пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, є рекламою (розповсюдженням) та стимулюванням продажу тютюнових виробів.
На підтвердження обставин вчинення позивачем правопорушення, відповідачем надано до суду матеріали відеофіксації.
З наданого відповідачем відеофайлу встановлено, відеофіксація відбувалась впродовж 20 секунд, на відео не встановлено особу, яка проводила відеозйомку, місце проведення перевірки та відеозйомки, відповідних та конкретних порушень, які б були озвучені особами, що проводили відеозйомку. На відео зафіксовано наявність фасадної частини кіоску та вітрину із тютюновими виробами (пачки сигарет), з пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з цінами та назвами моделей цих пристроїв, які реалізується у торговому приміщенні. При цьому, будь-якої інформації, спрямованої на стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або на будь-якому їх упакуванні, пристроях для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, із наданого до матеріалів справи фото не вбачається.
Вказане в акті порушення лише цитує норму статті 16 Закону №2899-IV, проте не розкриває його суть. Що саме було відмінне від кольору обладнання чи вітрини, які саме кольори, зображення, чи малюнки - з матеріалів справи встановити можливим не представляється.
Також, інформація щодо ціни та назв моделей цих пристроїв є заходом щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Слід зазначити, що згідно з статтею 8 Закону України «Про рекламу» розміщення товару у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Сам по собі продаж товариством тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові №420/2004/22 від 19.01.2023.
Відтак, відповідачем під час судового розгляду не доведено, що позивач здійснював рекламу тютюнових виробів та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.
Позивач здійснював продаж тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння і саме з цією метою товар був виставлений та представлений на вітринах торгівельного павільйону ТОВ «М-ПОІНТ».
Колегія суддів зазначає, що не можна вважати рекламою та стимулюванням продажу розміщення на вітрині тютюнових виробів, які реалізуються в магазині.
Щодо порушення вимог щодо попереджень на тютюнових виробах, які не повинні перекриватися цінниками, то колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи встановити наявність таких порушень не представляється можливим.
Відповідач у справі не довів суду правомірності свого рішення, а тому у суду першої інстанції були підстави для задоволення позовних вимог і скасування такого рішення.
Також колегія суддів звертає увагу на наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діяв на час перевірки.
Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
Однак у п.2 Постанови № 303 передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до ст.7 Закону № 2899-IV, державну політику щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення відповідно до закону формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 90) Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, а також у сфері попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Отже, на період воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) допускається як виняток і лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, яким у спірних відносинах є Міністерство охорони здоров'я.
Таким чином, на період воєнного стану Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів втратила повноваження погоджувати проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Однак, наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану» від 17.03.2023 №522 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану, що додається (п. 1).
У цьому переліку передбачено такі підстави:
1) подання суб'єктом господарювання письмової заяви до Держпродспоживслужби або головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
2) доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини та забезпечення безпеки держави;
3) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Одночасно Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наказано забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу (п. 2).
Таким чином, наказом № 522 Міністерство охорони здоров'я України фактично повернуло Держпродспоживслужбі повноваження щодо оцінки наявності підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Таке регулювання суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, яка допускає здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (у даному випадку Міністерства охорони здоров'я), і не передбачає можливості делегування цього повноваження іншим органам.
Окрім того, наказ №522 розширює підстави здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), які наведені у п. 2 Постанові № 303, а отже суперечить цій постанові.
Суд вважає, що «рішенням центрального органу виконавчої влади», про яке йдеться у п. 2 Постанови № 303 та за наявності якого може бути проведено позаплановий захід контролю (нагляду), є рішення індивідуального (а не нормативно-правового) характеру, яке прийняте відповідним адміністративним органом (у даному випадку Міністерством охорони здоров'я) за наслідком оцінки конкретних обставин, що свідчать про наявність визначених у Постанові підстав для проведення заходу контролю (загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України).
Наказ Міністерства охорони здоров'я № 522 не є індивідуальним правовим актом і не може вважатися рішенням центрального органу виконавчої влади в розумінні, наведеному у п. 2 Постанови № 303.
Такий правовий висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 20.01.2025 в адміністративній справі № 140/1046/24.
Встановлені обставини справи свідчать, що призначення заходу державного контролю у ТОВ «М-ПОІНТ» місцем знаходження об'єкту за адресою: місто Дніпро, вул. Незалежності, буд. 29 було зумовлене надходженням звернення споживача - фізичної особи, а предмет його здійснення - дотримання законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Всупереч вимог п. 2 Постанови № 303 Міністерство охорони здоров'я не розглядало заяви споживача, не оцінювало підстав та не давало згоди (дозволу) у формі рішення для проведення позапланового захисту.
Водночас лист Держпродспоживслужби України від 25.06.2024 №15.1.3-9/13241, яким погоджено проведення позапланового заходу, не є рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Зазначене свідчить про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача під час дії воєнного стану.
З огляду на вище викладене, перевірку у відношенні позивача призначено з порушенням вимог, передбачених Постановою №303.
Як наслідок незаконної перевірки, незаконною є постанова про накладення фінансової санкції №000020 від 14.08.2024.
На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року у справі № 160/28315/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак