Справа № 523/420/25
Провадження №4-с/523/9/25
"01" липня 2025 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий суддя - Далеко К.О.,
за участю секретаря судового засідання - Дяченко Т.С.,
заявника (боржника) - ОСОБА_1 ,
представника приватного виконавця Парфьонова Г.В. - адвоката Гросу В.Є.,
представника стягувача АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» - адвоката Шидерової Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця Парфьонова В.Г., стягувач: АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», про скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії,
26.12.2024 року боржник ОСОБА_1 подала до суду скаргу на рішення та дії приватного виконавця Парфьонова В.Г., стягувач: АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», про скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, якою просить:
- скасувати протиправну постанову ВП №61662388 про звернення стягнення на дохід боржника від 16.09.2020 року приватного виконавця Парфьонова В.Г.;
- вилучити з матеріалів виконавчого провадження ВП №61662388 скан копію листа від ПАТ «Банк Восток» від 22.11.2021 року вих. № 04/11763, через 1 рік 2 місяці 6 днів, яка є службовим підробленням приватного виконавця Парфьонова В.Г.;
- зобов'язати приватного виконавця Парфьонова В.Г. повернути виконавчий документ стягувачу ВП №61662388 з урахуванням процесуальних строків;
- зобов'язати приватного виконавця Парфьонова В.Г. повернути оскаржувальний виконавчий документ стягувачу ВП №67685963 з урахуванням процесуальних строків;
- скасувати постанову ВП №61662388 про звернення стягнення на заробітну плату від 11.11.2024 року приватного виконавця Парфьонова В.Г.;
- скасувати лист-інструкцію про списання коштів з рахунку заявника в ПАТ «Банк Восток»;
- зобов'язати приватного виконавця Парфьонова В.Г. повернути протиправно списані 978,44 грн. з заробітного рахунку заявника 17.12.2024 року рахунок НОМЕР_1 відкритого в ПАТ «Банк Восток»;
- скасувати постанову ВП №61662388 про об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження від 12.12.2024р. приватного виконавця Парфьонова В.Г.;
- скасувати зведене ВП №76778033 від 12.12.2024р. згідно постанови приватного виконавця Парфьонова В.Г.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що 16.12.2024 року вона не змогла перерахувати кошти з заробітного рахунку відкритого в ПАТ «Банк Восток», від Банку дізналась що на підставі листа приватного виконавця будо здійснено списання грошових коштів з її рахунку. Через додаток Дія 16.12.2024 року вона знайшла виконавчі провадження, в рамках яких відносно неї проводяться виконавчі дії. 17.12.2024 року з її заробітного рахунку протиправно було списано 978,44 грн. Жодних постанов від приватного виконавця вона не отримувала. Заявник вважає, що не пропустила строки звернення до суду зі скаргою. Про наявність виконавчого провадження №61662388 вона знала з вересня 2020 року, оскільки для відкриття заробітної картки в ПАТ «Банк Восток» вона зверталась до приватного виконавця Парфьонова В.Г., з метою отримання корінця-повідомлення. Скаржник написала приватному виконавцю у вересні 2020 року заяву, якою повідомила що працевлаштувалась у заклад освіти, і готова сплачувати залишок боргу із заробітної плати у розмірі 20%. У приватного виконавця була адреса її постійного проживання, номер засобів зв'язку. Постанова про звернення стягнення на дохід боржника від 16.09.2020 року є незаконною, оскільки в ній зазначена неправильна сума коштів, приватний виконавець не направив її своєчасно до Банка Восток, інакше отримав би відповідь протягом трьох днів. Однак, скан - копія листа відповіді з Банка Восток отримана виконавцем через 1 рік 2 місяці 6 днів, тому заявник вважає її службовим підробленням. Державний виконавець повинен був провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови, чого не зробив. Постанову ВП №67685963 про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2021 року, та інші, в межах цього провадження заявник також не отримувала. Видача дубліката наразі заявником оскаржується. З моменту відкриття виконавчого провадження 26.03.2020 року та 18.11.2021 року до 16.12.2024 року приватний виконавець жодних дій не проводив. 11.11.2024 року приватний виконавець Парфьонов В.Г. прийняв постанову про звернення стягнення на заробітну плату ВП № 61662388, з якою заявник не погоджується, як і з постановою про об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження №61662388.
04.03.2025 року стягувач АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» надав Заперечення на скаргу боржника, якими просив відмовити у задоволенні скарги. В обґрунтування Заперечень на скаргу зазначив, що ОСОБА_1 знала про відкрите відносно неї виконавче провадження, отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження, тому пропустила строки звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця. Доводи ОСОБА_1 про підробку листа не підтверджуються належними та допустимими доказами, не порушені її права наведеним листом. Також, відсутні жодні підстави, передбачені статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», для винесення приватним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Приватним виконавцем не порушені строки прийняття рішень та виконавчих дій, передбачені статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження». Відсутні підстави для скасування постанови ВП № 61662388 про звернення стягнення на заробітну плату від 11.11.2024 та зобов'язання повернути протиправно списані кошти. В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 працевлаштована у комунальній установі «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Пересипського району м. Одеси», про що свідчить довідка Державної фіскальної служби України. Після цього приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.11.2024 в рамках ВП №61662388. На даний час вимоги виконавчого документа боржником не виконані, а тому постанова приватного виконавця є правомірною, та відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», підстави для її скасування відсутні. Також відсутні підстави для повернення боржнику списаних коштів, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 978,44 грн. Оскільки на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває декілька виконавчих проваджень відносно Тодіка Л.В., то приватним виконавцем 12.12.2024 прийнято постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, що передбачено статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою судді від 13.01.2025 року прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою. Витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 61662388 з примусового виконання виконавчого листа №2-3024, виданого 25.08.2010 Суворовським районним судом міста Одеси.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року судом повторно витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 61662388 з примусового виконання виконавчого листа №2-3024, виданого 25.08.2010 Суворовським районним судом міста Одеси.
У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 подану нею скаргу підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у скарзі.
У судовому засіданні представник приватного виконавця Парфьонова Г.В. - адвокат Гросу В.Є. заперечував проти задоволення скарги, зазначив що боржником ОСОБА_1 пропущено строки звернення до суду зі скаргою, оскільки про відкриття виконавчого провадження вона була обізнана ще у 2020 році. Також, заявлені у скарзі вимоги не відповідають положенням чинного законодавства України, а доводи скарги направлені на ухилення від виконання рішення суду. Надав суду для огляду у судовому засіданні оригінал зведеного ВП № 76778033.
У судовому засіданні представника стягувача АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» - адвокат Шидерова Н. заперечувала проти задоволення скарги, надала пояснення аналогічні викладеним у запереченні на скаргу.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
Судом здійснювалось фіксування судового засідання технічним записом, відповідно до ч.1 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Статтею 447-1 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення розглядаються за правилами Розділу VІІ ЦПК України.
Згідно пункту (а) частини 1 статті 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Частиною 2 статті 449 ЦПК України передбачено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод, шляхом звернення до суду зі скаргою.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20).
У даному випадку, скаржник ОСОБА_1 оскаржує постанову про звернення стягнення на дохід боржника від 16.09.2020 року, постанову про звернення стягнення на заробітну плату від 11.11.2024 року, постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене ВП №61662388 від 12.12.2024 року. Також, скаржник ОСОБА_1 просить зобов'язати приватного виконавця вчинити певні дії: повернути виконавчі документи стягувачу; повернути протиправно списані грошові кошти, скасувати лист-інструкцію та вилучити з матеріалів виконавчого провадження скан копію листа.
У судовому засіданні та у скарзі ОСОБА_1 зазначила, що про наявність оскаржуваних нею рішень та дій приватного виконавця вона дізналась лише 16.12.2014 року, після того як вона не змогла провести розрахунки по картці, та зайшовши в Дію виявила оскаржувані нею постанови.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до суду 26.12.2024 року, у судовому засіданні було досліджено оригінал зведеного Виконавчого провадження № 76778033, також матеріали справи містять копію надану приватним виконавцем, які не містять доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваних нею постанов приватного виконавця, раніше тієї дати, про яку вона зазначає у судовому засіданні - 16.12.2024 року, з огляду на викладене суд дійшов висновку про дотримання заявником строків звернення до суду із скаргою.
При цьому, суд не приймає доводи представника приватного виконавця - адвоката Гросу В.Є., та представника АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Шидерової Н., щодо пропуску строку на подачу скарги, оскільки ОСОБА_1 знала про наявність виконавчого провадження з 2020 року, та могла знати про оскаржувані нею рішення та дії приватного виконавця. Суд виходить із того, що загальна обізнаність боржника про наявність виконавчого провадження, не може свідчити про обізнаність про конкретні дії та рішення приватного виконавця.
Разом із тим, вислухавши учасників справи, суд дійшов правових висновків про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що 26.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. було відкрите виконавче провадження №61662388, на підставі виконавчого листа №2-3024/09 виданого 25.08.2010 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Одеського міського відділення №7860 ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №1354 від 12 липня 2007 року в загальному розмірі 598192,62 грн., судових витрат в розмірі 1730 грн., та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень.
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження №61662388 від 26.03.2020 року була направлена боржнику ОСОБА_1 , рекомендованим листом з повідомленням, що підтверджується Роздруківкою повідомлень, в порядку ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
В рамках виконавчого провадження №61662388 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. були зокрема винесені наступні постанови:
- Постанова від 26.03.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди;
- Постанова від 26.03.2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;
- Постанова від 26.03.2020 року про арешт майна боржника;
- Постанова від 26.03.2020 року про арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 ;
- Постанова від 26.03.2020 року про звернення стягнення на майно боржника;
- Постанова від 16.09.2020 року про звернення стягнення на дохід боржника, якою було звернено стягнення на дохід боржника ОСОБА_1 , що отримує заробітну плату у ПАТ «БАНК ВОСТОК» за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24;
- Постанова від 11.11.2024 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що отримує дохід у Комунальній установі «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Пересипського району м. Одеси»;
Листом від 22 листопада 2021 року за вих. № 04/11763 Заступник голови Правління ПАТ «БАНК ВОСТОК» повідомив приватному виконавцю Парфьонову Г.В., що постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 16.09.2020 року не може бути виконана Банком, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не є працівником Банку. Оскільки Банк та ОСОБА_1 не перебувають у трудових відносинах, виконання постанови не виявляється можливим.
18.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. відкрито виконавче провадження № 67585963, на виконання виконавчого листа № 2-3175/10 виданого Суворовським районним судом м. Одеси 15.06.2021 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованості у розмірі 26 908,40 грн.
В рамках виконавчого провадження № 67585963 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В. були зокрема винесені наступні постанови:
- Постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 18.11.2021 року;
- Постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.11.2021 року;
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. від 12.12.2020 року об'єднано виконавчі провадження №61662388, № 67585963 у зведене виконавче провадження №76778033.
У судовому засіданні судом було оглянуто оригінал зведеного виконавче провадження №76778033, з якого також вбачається що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В., в процесі виконання виконавчих листів, були зроблені відповідні запити до установ та організацій, з метою з'ясування обставин належності боржнику ОСОБА_1 рухомого або нерухомого майна, рахунків у банках, зареєстрованого місця проживання.
Також, матеріали зведеного виконавчого провадження не містять будь-яких заяв ОСОБА_1 , у тому числі заяви про яку скаржник зазначала у судовому засіданні, якою вона повідомила приватного виконавця ще у вересні 2020 року про працевлаштування у заклад освіти, і готовність сплачувати залишок боргу із заробітної плати у розмірі 20%.
Надаючи правову оцінку вимогам ОСОБА_1 заявленим у скарзі, суд зазначає наступне.
Щодо вимоги про скасування протиправної постанови ВП №61662388 про звернення стягнення на дохід боржника від 16.09.2020 року приватного виконавця Парфьонова В.Г.;
Постановою від 16.09.2020 року було звернено стягнення на дохід боржника ОСОБА_1 , що отримує заробітну плату у ПАТ «БАНК ВОСТОК» за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Курсантська, буд. 24.
Листом від 22 листопада 2021 року за вих. № 04/11763 Заступник голови Правління ПАТ «БАНК ВОСТОК» повідомив приватному виконавцю Парфьонову Г.В., що постанова про звернення стягнення на заробітну плату від 16.09.2020 року не може бути виконана Банком, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не є працівником Банку. Оскільки Банк та ОСОБА_1 не перебувають у трудових відносинах, виконання постанови не виявляється можливим.
Суд констатує, що оскільки ОСОБА_1 ніколи не працювала ПАТ «БАНК ВОСТОК», та листом від 22.11.2021 року повідомлено приватному виконавцю про неможливість виконання постанови, то оскаржувана нею постанова не порушила жодних її прав.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20), постанова Верховного Суду від 26 липня 2023 року в справі № 760/23205/17.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заявленої у скарзі вимоги.
Щодо вимоги про вилучення з матеріалів виконавчого провадження ВП №61662388 скан копії листа ПАТ «Банк Восток» від 22.11.2021 року вих. № 04/11763, через 1 рік 2 місяці 6 днів, яка є службовим підробленням приватного виконавця Парфьонова В.Г., та скасування листа - інструкції про списання коштів з рахунку заявника в ПАТ «Банк Восток», та скасування зведеного ВП №76778033 від 12.12.2024р.
Суд зазначає, що в порядку ст. 447-1 ЦПК України можуть бути лише оскаржені рішення, дія або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Висновок Великої Палати ВС (постанова від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19).
У даному випадку, заявлені скаржником ОСОБА_1 вищезазначені вимоги не відповідають способу захисту права, який передбачений законодавцем в порядку Розділу VII ЦПК України.
В свою чергу, суд також не наділений в порядку Розділу VII ЦПК України повноваженнями на вилучення документів з матеріалів виконавчого провадження, тому у задоволенні заявлених у скарзі вимог слід відмовити.
Щодо вимог про зобов'язання приватного виконавця Парфьонова В.Г. повернути виконавчі документи стягувачу ВП №61662388 та ВП №67685963, з урахуванням процесуальних строків.
Суд зазначає, що підстави повернення виконавчого документа стягувачу чітко визначені законодавцем у ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:
1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;
2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;
5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);
6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;
7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;
8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;
9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";
11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Наведена скаржником ОСОБА_1 у скарзі така підстава повернення виконавчих документів: виконавчого листа №2-3024/09 (ВП №61662388) та виконавчого листа №2-3175/10 (ВП №67685963) - як процесуальні строки, не передбачена ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не є законною та юридично обґрунтованою.
Одночасно, приватним виконавцем також дотримано строки прийняття рішень, передбачені ст. 13 Закону України "Про виконавче провдаження".
З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 щодо недотримання приватним виконавцем процесуальних строків, внаслідок чого приватний виконавець повинен був повернути виконавчі документи стягувачу, розцінюються судом як такі що направлені на ухилення від виконання рішення суду, тому суд відмовляє у задоволенні заявленої у скарзі вимоги.
Щодо вимог про скасування постанови ВП №61662388 про звернення стягнення на заробітну плату від 11.11.2024 року приватного виконавця Парфьонова В.Г., скасування постанови ВП №61662388 про об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження від 12.12.2024р. приватного виконавця Парфьонова В.Г.
Суд зазначає, що саме по собі не отримання чи не своєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, про що зазначає скаржник у скарзі, посилаючись на постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2021 року (ВП №67685963), при цьому не оскаржуючи її, та інших постанов приватного виконавця, жодним чином не є підставою для їх скасування, у випадку винесення таких постанов з дотриманням норм законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 756/9582/14-ц наголосив на тому, що порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування постанови.
Разом із тим, скаржником ОСОБА_1 не наведено жодної обґрунтованої законом підстави для скасування наведених постанов, не доведено що вони винесені без дотримання норм законодавства. У той же час, матеріалами справи підтверджується прийняття приватним виконавцем оскаржуваних постанов у відповідності до вимог чинного законодавства, з метою виконання рішення суду.
Також, механізм об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження регламентований статтею 30 Закону №1404-VIII та передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Судом встановлено, що постанова приватного виконавця Парфьонова В.Г. від 12.12.2024р. про об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження ВП №61662388, відповідає ч.2 ст. 30 Закону №1404-VIII, іншого скаржником ОСОБА_1 не доведено, тому у задоволенні заявлених у скарзі вимог слід відмовити.
Щодо зобов'язання приватного виконавця Парфьонова В.Г. повернути протиправно списані 978,44 грн. з заробітного рахунку заявника 17.12.2024 року, рахунок НОМЕР_1 відкритого в ПАТ «Банк Восток».
Суд зазначає, що скаржником ОСОБА_1 не обґрунтована незаконність дій приватного виконавця Парфьонова В.Г. щодо списання 978,44 грн. з заробітного рахунку заявника 17.12.2024 року.
Дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. вчинені в рамках виконавчого провадження, направлені на виконання рішення суду, що є його прямим обов'язком, передбаченим чинним законодавством України.
Суд виходить із того, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд приходить до висновку що скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтованих підстав для її задоволення, та здебільшого зводиться до небажання заявника виконувати рішення суду, на підставі якого будо видано виконавчий лист №2-3024/09 та виконавчий лист №2-3175/10, а оскаржувані рішення та дії приватного виконавця прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено.
Керуючись статтями: 260, 261, 263, 277 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця Парфьонова В.Г., стягувач: АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк», про скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 04.07.2025 року.
Суддя К.О. Далеко