Номер провадження: 22-ц/813/2663/25
Справа № 947/23756/24
Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.
Доповідач Кострицький В. В.
01.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року, ухвалене у складі судді Куриленка О.М., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
02 серпня 2024 року позивач звернувся, через систему «Електронний суд», з позовом, в якому просив ухвалити рішення, яким визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» надати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за спожиті електроенергію та воду станом на 01.08.2024 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди у розмірі 20 000 гривень.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 28.12.2021 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 30.06.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» було укладено Договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території №32/МР26 та Договір №32/МР26 про відшкодування комунальних витрат.
09.07.2024 позивач отримав від директора Товариства у месенджері Телеграм Рахунок-повідомлення №27 від 09.07.2024 станом на 01.07.2024 за особовим рахунком НОМЕР_1 із зазначенням боргу за спожиту електроенергію по лічильникам у розмірі 13 702 грн. та спожиту воду за лічильникам - 140,64 грн.
Позивач зазначає, що того ж дня він сплатив борг за електроенергію і воду та банківські квитанції направив директору Товариства. Позивач зазначає, що 09.07.2024, 22.07.2024, 24.07.2024 та 25.07.2024 він звертався до директора Товариства з прохання надати у довільній формі довідку про відсутність у нього боргу за спожиту електроенергію та воду, але довідку не отримав.
Позивач стверджує, що неможливість надати довідку від Товариства про відсутність у ОСОБА_1 боргу за спожиті електроенергію та воду перед Товариством у судове засідання, призначене на 26.07.2024 року призвела до настання тяжких наслідків для ОСОБА_1 оскільки, як зазначено в рішенні суду по цивільній справі №947/25387/23: суд не приймає до уваги твердження відповідача за первісним позовом щодо того, що сплачена сума є оплатою за спожиту електроенергію, так як перевірити зазначене у судовому засіданні не виявилось можливим.
Обставинами, які впливають на ступінь моральних страждань та визначення розміру компенсації заподіяної моральної шкоди позивач визначає такі: навмисне ненадання довідки про відсутність боргу за електроенергію та воду з метою введення суду в оману по справі №947/25387/23; незаконні та неправомірні дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» з метою використання цих обставин для впливу на ОСОБА_1 та примушення сплатити борг, з яким він не згодний, що змушує ОСОБА_1 вживати надзвичайно трудомістких і тривалих заходів для захисту своїх прав, у тому числі звернення до апеляційного суду; Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» по теперішній час ухиляється від надання довідки ОСОБА_1 про відсутність у нього боргу за електроенергію та воду станом на 01.08.2024 року; ОСОБА_1 вимушений звертатись за захистом своїх прав із позовною заявою.
Позивач зазначає, що його переживання супроводжуються інтенсивними негативними почуттями: обурення через безпідставність дій посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст», їхнє повільне знущання над позивачем, власна безправність і приниження. У результаті зазначених неправомірних дій відбулись суттєві та неприємні зміни у житті позивача. Необхідність збирання документів та звернення за юридичною допомогою та до суду, доведення агресивної та нечесної практики Товариства позначилось на душевному стані та призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків.
ОСОБА_1 вважає, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення Товариством його прав, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про захист прав споживачів - відмовлено.
В обґрунтування свого рішення суд зазначив, що вертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» надати ОСОБА_1 довідку про відсутність заборгованості за спожиті електроенергію та воду станом на 01.08.2024 року, однак, на думку суду, позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права.
Крім того вказує, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачений обов'язок виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку надавати довідки про відсутність заборгованості споживача за житлово-комунальні послуги.
Суд вважає, що позивачем не доведено, яким саме чином порушуються його права як споживача житлово-комунальних послуг, а тому прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Приходячи до такого висновку, суд також враховує, що будь-яких доказів на підтвердження вимог в частині відсутності заборгованості позивач не надав, натомість, до позову надані скріншоти телефонних повідомлень, які не можуть бути прийняті у якості належних доказів.
Позивачем не були надані докази наявності моральних страждань, пов'язаних саме з діями відповідача щодо ненадання довідки про відсутність заборгованості, та наявності причинного зв'язку між діями відповідача і загальним станом здоров'я позивача та його переживаннями. Позивачем не надано доказів того, що винен в його переживаннях саме відповідач. Таким чином, позивачем не доведено наявність моральної шкоди та підстави для її відшкодування.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Київського районного суду від 14.10.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність “Мариніст» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд відмовився повно та правильно встановити обставин, які мають значення для справи, перекрутив зміст позову (позивач ніколи не вказував на неправильність нарахування Товариством платежів за спожиті електроенергію та воду та не просив перерахувати або списати борг за спожиті електроенергію та воду), відмовився дослідити банківські квитанції у якості доказу про сплату позивачем боргу за спожиті електроенергію та воду та посилається у рішенні на рахунок повідомлення від Товариства від №27 від 08.08.2024 року станом на 01.08.2024 року якого в матеріалах справи немає.
Суд посилається також на Договір №32/МР26 від 30.06.2021 року про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, який ніяким чином не відноситься до позову, був розірваний Товариством 12.01.2022 року та також відсутній у матеріалах справи.
Зазначає, що ухвалою від 07.08.2024 про відкриття провадження у справі було роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня його отримання.
Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету Товариства 07.08.2024, а копія позовної заяви була доставлена до електронного кабінету Товариства 02.08.2024 року.
Адвокат Горобець В.В., який не мав повноважень діяти від імені Товариства за наявними в матеріалах справи документами, через систему Електронного суду подав відзив на позов від імені Товариства тільки 10.10.2024.
У позивача ОСОБА_1 був строк до 15.10.2024 включно подати відповідь на відзив і він хотів скористатися своїм правом на відповідь.
Однак, суд жодним чином не перевіривши повноваження адвоката представляти у суді Товариство, в понеділок вранці 14.10.2024 вже ухвалила рішення.
Нехтування судом правом ОСОБА_1 на відповідь на відзив та прийняття документів від особи, яка не мала право діяти від імені Товариства, свідчить про упередженість суду, про явну неповагу до позивача, порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та надання переваги Товариству у судовому процесі.
Порушене право споживача ОСОБА_1 на отримання без додаткової оплати інформації про проведені Товариством нарахування плати за житлово-комунальні послуги (в даному випадку за електроенергію та воду) та отримані від споживача платежі підлягало захисту судом у відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачі»
Вказує, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
З урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Товариства надати у довільній формі довідку про відсутність заборгованості за спожиті електроенергію та воду після погашення такої заборгованості є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективного судового захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у підтвердженні відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за спожиті електроенергію та воду станом на 26.07.2024 року.
Нехтування правом споживача на отримання відповідної інформації, свідоме ненадання інформації про здійснені платежі споживачем за відповідними рахунками до суду з метою ухвалення судом неправосудного рішення по справі, де Товариство є позивачем з вимогою від споживача сплатити борг, є нечесною підприємницькою практикою Товариства та завдають споживачу моральної шкоди.
Зважаючи на тривалий характер порушення прав споживача, свідоме ігнорування звернень ОСОБА_1 , подальше ігнорування реалізації прав ОСОБА_1 , прояву Товариством явної неповаги до ОСОБА_1 , застосування нечесної та агресивної підприємницької практики, створення враження безкарності, свавілля та правового нігілізму, відзначаючи потребу у докладанні надзвичайних і тривалих інтелектуальних і моральних зусиль для приведення стану особового рахунку ОСОБА_1 у відповідність до умов Договору та фактичних платежів, також шляхом звернення до суду із позовною заявою, апеляційною скаргою, виходячи із засад розумності та справедливості розмір компенсації заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань внаслідок порушення Товариством прав ОСОБА_1 , як споживача, оцінюється у- 20 000 грн.
Щодо явки сторін.
Сторони з'явились до судового засідання та надали свої пояснення.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Суд першої інстанції відмовивши у задоволені позовних вимог зазначив, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого права, що позивачем не доведено, яким саме чином порушуються його права як споживача житлово-комунальних послуг, а тому прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Крім того, вказав, що позивачем не були надані докази наявності моральних страждань, пов'язаних саме з діями відповідача щодо ненадання довідки про відсутність заборгованості, та наявності причинного зв'язку між діями відповідача і загальним станом здоров'я позивача та його переживаннями. Позивачем не надано доказів того, що винен в його переживаннях саме відповідач. Таким чином, позивачем не доведено наявність моральної шкоди та підстави для її відшкодування.
Однак колегія суддів не погоджується з вказаним висновком в повній мірі виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» та ОСОБА_1 уклали Договір 32/МР26 від 30 червня 2021 року про відшкодування комунальних витрат, відповідно до якого споживач зобов'язується щомісячно відшкодовувати на користь виконавця комунальні витрати по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, технічного обслуговування мереж газопроводу об'єкта.
Відповідно до п. 1.2. Договору про відшкодування комунальних витрат, вартість технічного обслуговування мереж газорозподільної системи, їх складової нараховується на підставі виставлених рахунків обслуговуючих організацій та розподіляється пропорційно між співвласниками.
Пунктами 2.1. та 2.2. Договору про відшкодування комунальних витрат передбачено, що Споживач відшкодовує вартість спожитої електроенергії та спожитого водопостачання та водовідведення згідно показників відповідних квартирних засобів обліку, на підставі тарифів, встановлених відповідними державними органами та законодавчо визначених тарифів відповідно.
На підставі п. 2.5. Договору про відшкодування комунальних витрат, надання послуг, визначених відповідним договором, здійснюється (забезпечується) зокрема третіми особами (що мають відповідні дозволи та ліцензії на надання відповідних послуг), які на договірних засадах залучаються Виконавцем до виконання цього договору.
Пунктом 3.1. Договору про відшкодування комунальних витрат передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пункт 3.2 визначає, що плата за послуги, що надаються за цим Договором, нараховуються Управителем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим у вигляді платіжного рахунка, та сплачується співвласниками щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим. Плата за послугу нараховуються управителем у відповідних платіжних документах (квитанціях, рахунках), які надаються співвласниками шляхом укладання у їхні поштові скриньки або надсилання на електронні адреси (за наявності таких) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем сплати за послуг.
Пункт 3.4 у випадку неотриманні співвласниками чергового рахунку на сплату послуг за розрахунковий місяць до 15 числа наступного місяця, співвласники зобов'язані самостійно звернутися до Управителя для отримання рахунку не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим та сплатити його у відповідності до умов Договору.
Рішенням Київського районного суду міста Одеси по цивільній справі №947/25387/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 47516,80 гривень. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про визнання договору укладеним та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року в частині позовних вимог за первісним позовом змінено, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» заборгованість за житлово-комунальні послуги з 47516,80 грн до 41307,68 грн.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про зобов'язання надати інформацію та стягнення судового збору скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про зобов'язання надати інформацію задоволено частково.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» надати ОСОБА_1 , інформацію:
- про перелік та ціну послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 ;
- про обов'язковий перелік робіт витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» судовий збір в сумі 1564,19 грн.
В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишено без змін.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором; без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством; своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період; розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушення якості послуг у строки встановлені законодавством; виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством; своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини; у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку; інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства; контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку; у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово- будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки; направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п'яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов'язків управителя або інших виконавців послуг.
Управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку; вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором; щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження; направляти протягом п'яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов'язків виконавців послуг (робіт); у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника; здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства; у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків.
Таким чином, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та укладеним між сторонами договором не передбачений обов'язок виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку надавати довідки про відсутність заборгованості споживача за житлово-комунальні послуги.
Інформація про нарахування комунальних платежів, наявності або відсутності заборгованості відображається у рахунках на оплату наданої комунальної послуги.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію: найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; адресна інформація, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; період, за який здійснюється нарахування; загальна сума до сплати; поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання; діючі ціни та тарифи на комунальні послуги; стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/ субсидії (у разі їх надання/призначення); середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.
Таким чином, наявність або відсутність заборгованості за спожиті комунальні послуги підтверджується саме рахунком на оплату комунальної послуги.
Відповідно до рахунку-повідомлення №27 від 09.07.2024 року станом на 01.07.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за електроенергію становила 13 702 грн, за холодну воду та каналізацію 140,64 грн. Зазначений рахунок-повідомлення був отриманий ОСОБА_1 , що визнається позивачем.
Позивачем надано квитанції на оплату вказаних квитанцій.
З наданих до позову додатків вбачається, що позивач у електронному вигляді просив надати в довільній формі довідку про відсутність заборгованості по електриці та воді станом на 09.07.2024.
А в позовних вимога просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ТОВ «КК «Мариніст» надати позивачу довідку про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію та воду станом на 01.08.2024.
Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до договору №32/МР26 від 30.06.2021 пункт 3.2 визначає, що плата за послуги, що надаються за цим Договором, нараховуються Управителем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим у вигляді платіжного рахунка, та сплачується співвласниками щомісячно не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим. Плата за послугу нараховуються управителем у відповідних платіжних документах (квитанціях, рахунках), які надаються співвласниками шляхом укладання у їхні поштові скриньки або надсилання на електронні адреси (за наявності таких) до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем сплати за послуг.
Пункт 3.4 у випадку неотриманні співвласниками чергового рахунку на сплату послуг за розрахунковий місяць до 15 числа наступного місяця, співвласники зобов'язані самостійно звернутися до Управителя для отримання рахунку не пізніше 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим та сплатити його у відповідності до умов Договору.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено, яким саме чином порушуються його права як споживача житлово-комунальних послуг, оскільки він не вказує про ненадання йому рахунку чи квитанції від 01.08.2024, яка свідчить про наявність чи відсутність у нього заборгованості за комунальні послуги, а тому колегія прийшла до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, що в подальшому не заважає позивачу у отриманні у відповідача інформації про наявність чи відсутність у нього заборгованості за комунальні послуги.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» регламентовано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, підлягають з'ясуванню наступні обставини: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов'язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в Постанові від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц зазначив, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
В Постанові від 09 листопада 2022 року по справі №212/7628/21 Верховний Суд зазначив, що розмір відшкодування є предметом доказування, а отже, позивач має довести суду, що пропонований ним розмір компенсації відповідає його стражданням.
Позивачем не були надані докази наявності моральних страждань, пов'язаних саме з діями відповідача щодо ненадання довідки про відсутність заборгованості, та наявності причинного зв'язку між діями відповідача і загальним станом здоров'я позивача та його переживаннями. Позивачем не надано доказів того, що винен в його переживаннях саме відповідач. Таким чином, позивачем не доведено наявність моральної шкоди та підстави для її відшкодування.
Виходячи з вищенаведеного, встановлених фактичних обставин і відсутні достовірних доказів наявності спричинення позивачу моральної шкоди, законних підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. не вбачається.
Щодо поданого клопотання про виклик свідка, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Скаржник є позивачем у справі, тому мав об'єктивну можливість подати дане клопотання про виклик свідка до позовної заяви або заявити вказане клопотання в суді першої інстанції. Оскільки скаржник не навів поважних причин не подання такого клопотання до районного суду, тому колегія суддів відмовляє у вказаному клопотанні.
Враховуючи що у відповідності до вимог другої глави ЦПК України, якими врегульовані питання представництва сторін у цивільної справі, та , зокрема ч.1 ст. 62 ЦПК України якої визначена що повноваження представників ( у тому числі адвоката) можуть бути представлені довіреністю, суд не приймає твердження позивача про подання відзиву, та представництва інтересів ТОВ «КК «Мараніст», особою без достатніх повноважень.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи Договору №32/МР26 від 30.06.2021 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території і рахунок-повідомлення від Товариства №27 від 08.08.2024 станом на 01.08.2024, а тому не надає оцінку вказаним доказам.
Посилання скаржника на п. 2 та 11 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є доречним, проте така інформація надається споживачу у вигляді рахунку або квитанції щомісячно, та не передбачено надання саме довідки.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції позбавив його права на поданням до суду відповіді на відзив та необхідних клопотань, зокрема клопотання про розгляд справи з викликом сторін, апеляційний суд приймає до уваги та вважає це порушенням прав, однак зазначає, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою, надав додаткові пояснення, крім того з'явився до суду апеляційної інстанції безпосередньо та надав свої пояснення у судовому засіданні чим було відновлено його право.
Таким чином, колегія суддів виходячи з сукупності встановлених вищезазначених обставин дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення з мотивів порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовом, що пов'язані з порушенням їх прав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати відносяться за рахунок держави.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2024 року - скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 03 липня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко