Справа № 127/14090/25
Провадження № 1-кп/127/515/25
01 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, відомості про які внесено 19 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020000000161,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2, 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із раніше визначеними розмірами застави, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають, про що подав письмові клопотання.
Також прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. Також просив продовжити на цей строк дію покладених на ОСОБА_5 обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Крім цього, прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії обов'язків, покладених на останнього ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області.
Захисник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_8 заперечила щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб та просила суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. Зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час відсутні. Щодо вирішення інших клопотань прокурора покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Крім того зазначив, що фактично вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушеннях визнає, експертизи у кримінальному провадженні вже проведені, до слідчого являвся по першому виклику та покладені обов'язки виконував у повній мірі. Також зазначив, що має тісні соціальній зв'язки, проживає разом із матір'ю похилого віку.
Захисник ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_11 заперечив щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 60 діб та просив суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації місця проживання. Вказав на особу обвинуваченого, який під час досудового слідства визнав вину у вчинених правопорушеннях, сприяв досудовому розслідуванні, а тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_10 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. Вказала, що у обвинуваченої на утриманні перебуває малолітня дитина, а її чоловік наразі є військовослужбовцем, а обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заважає належному вихованню дитини. Щодо вирішення інших клопотань прокурора покладається на розсуд суду.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_9 не заперечував щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Однак через те, що ОСОБА_7 був призваний до лав ЗСУ, він об'єктивно не зможе їх виконувати. Щодо вирішення інших клопотань прокурора покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував щодо продовження строку дії покладених на нього обов'язків.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши подані клопотання, дійшов наступних висновків.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 року ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 13.07.2025 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 року ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 13.07.2025 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.05.2025 року продовжено ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 14.07.2025 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2025 року ОСОБА_7 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України до 15.07.2025 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, ОСОБА_4 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Крім цього, дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого ОСОБА_4 значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_4 , згідно обвинувачення, діяв з корисливою метою, раніше судимий, в тому числі за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає.
Також при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує стадію розгляду кримінального провадження (підготовче судове засідання). У справі не допитано жодного свідка. Обвинуваченому відомі адреси вказаних осіб та номери їх мобільних телефонів, що стали доступні йому під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказане створює ризик можливого впливу на них.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_4 під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, ОСОБА_6 перебуваючи на волі може ухилятись від суду з метою уникнення відповідальності. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого.
Крім цього, дані про матеріальний, соціальний стан обвинуваченого ОСОБА_6 значно підвищують небезпеку вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим, так як ОСОБА_6 , згідно обвинувачення, діяв з корисливою метою, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, про що самостійно зазначив у судовому засіданні, офіційно не працює, постійного джерела доходу немає.
Також при прийнятті рішення щодо запобіжного заходу ОСОБА_6 , суд враховує стадію розгляду кримінального провадження (підготовче судове засідання). У справі не допитано жодного свідка. Обвинуваченому відомі адреси вказаних осіб та номери їх мобільних телефонів, що стали доступні йому під час ознайомлення з матеріалами справи. Вказане створює ризик можливого впливу на них.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому ОСОБА_6 під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
Вирішуючи питання продовження цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується суттю обвинувачення, за що передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про наявність ризику переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченої.
Крім цього, прокурором доведено ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченою, оскільки вона потребуватиме засобів для існування. Про вказане свідчить те, що у обвинуваченої відсутнє офіційне місце роботи та постійне джерело доходу. До того ж, згідно обвинувачення ОСОБА_5 діяла з корисливою метою.
Надаючи оцінку наданим в судовому засіданні доводам ОСОБА_5 про те, що обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заважає належному вихованню малолітньої дитини, суд зазначає наступне. Як підтверджено у судовому засіданні самою обвинуваченою, разом із дев'яти місячною дитиною та чоловіком вони проживають у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ЇЇ чоловік наразі не перебуває на військовій службі, тобто має змогу надавати допомогу у вихованні дитини. Внаслідок цього, застосований до обвинуваченої запобіжний захід не є перешкодою для належного виховання її малолітньої дитини.
Все зазначене свідчить, що ризики передбачені ст. 177 КПК України існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт обвинуваченої, оскільки більш м'які запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, що може зашкодити кримінальному провадженню.
Крім цього, суд вважає доцільними продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 такі обов'язки: не відлучатися за межі місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Відповідно до довідки № 737 від 04.03.2025 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.03.2025 року ОСОБА_7 призваний на військову службу по мобілізації із числа резервістів та військовозобов'язаних в особливий період для проходження військової служби до військової частини ВМКЦ ЦР.
Як вбачається із довідки, виданої т.в.о. командира 7 окремої автомобільної санітарної роти № 150 від 24.06.2025 року, молодший сержант ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за мобілізацією в складі 7 окремої автомобільної санітарної роти.
Також як підтверджено самим обвинуваченим у судовому засіданні, на даний час ОСОБА_7 відряджений до м. Добропілля Покровського району Донецької області, де і проходить військову службу. Внаслідок цього обвинувачений приймає участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із приміщення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
На переконання суду, визначені ч. 7 ст. 42 КПК України обов'язки обвинуваченого ОСОБА_7 є достатніми та в повній мірі забезпечать його належну поведінку у вказаному кримінальному провадженні. Встановлення на нього додаткових обов'язків, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі території України, є недоцільним, оскільки вони вже обвинуваченим не виконуються із поважних причин, а їх продовження та вимога виконання перешкодить ОСОБА_7 виконувати обов'язок із захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 194, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити частково.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 01.07.2025 року до 29.08.2025 року, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 908400,00 гривень.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 01.07.2025 року до 29.08.2025 року, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121120,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити на 60 діб, починаючи з 01.07.2025 року до 29.08.2025 року включно.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 обов'язки:
1) не відлучатися за межі місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що працівники органів Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
У задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку дії покладених на ОСОБА_7 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України відмовити.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та Головного управління Національної поліції у Вінницькій області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченими, їх захисниками, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
В решті ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: