про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2025 року м. Рівне №460/10254/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 26 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.07.2024 №18/д, затвердженого державним секретарем Міністерства оборони України від 08.07.2025 про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у зв'язку із загибеллю батька - військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини з урахуванням висновків суду у справі та призначити ОСОБА_1 таку одноразову грошову допомогу.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця.
Ухвалою від 23.06.2025 суд поновив позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
03.07.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду з тих підстав, що з рішенням Комісії Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом №18/д від 05.07.2024, позивач ознайомилась 26.07.2024, що підтверджується її особистим підписом. З урахуванням вказаного, представник відповідача зазначає, що позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з вказаним позовом.
Під час вирішення вказаного клопотання представника відповідача, суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статтей 160, 161, 172 КАС України обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд в ухвалі від 23.06.2025 проаналізувавши наведені позивачем доводи й аргументи щодо строків звернення до суду із вказаним позовом, суд дійшов до висновку про те, що наявні передбачені законом підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду з вказаним позовом і позивачу слід поновити такий строк, оскільки позивач пропустив його з поважних причин. Такий висновок суду ґрунтувався на тому, що у позовній заяві позивач стверджував, що про хід розгляду заяви щодо виплати одноразової грошової допомоги позивач проінформована не була і лише після звернення з запитом щодо розгляду такої заяви, відповідач листом від 11.06.2025 №220/13/21814 повідомив про прийняте ним рішення, яке оформлене протоколом від 05.07.2024 № 18/д, з якого позивачу стало відомо про повернення документів на доопрацювання.
Водночас, дослідивши долучені до клопотання представника відповідача від 03.07.2025 докази суд встановив, що наведений в ухвалі суду від 23.06.2025 висновок про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду є передчасним, а подана позивачем до суду позовна заява не відповідає деяким вимогам, які встановлені наведеними вище приписам КАС України для позовної заяви, як умовам її прийнятності до розгляду адміністративним судом, а саме вимогам частини 6 статті 161 КАС України, оскільки звернувшись до суду із вказаним позовом (позовною заявою) позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки зі змісту долучених до клопотання представника відповідача від 03.07.2025 доказів суд встановив, що з рішенням Комісії Міністерства оборони України, яке оформлене протоколом №18/д від 05.07.2024, позивач ознайомилась 26.07.2024, що підтверджується її особистим підписом.
Як зазначено вище судом, право на судовий захист не є абсолютним, законодавством встановлені вимоги, зокрема, і щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків звернення до адміністративного суду.
Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правові висновки щодо порядку застосування норм статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.
За загальними правилами, визначеним частинами 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України). Водночас, приписами частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже відповідно до усталеної судової практики застосування вказаних норм, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а строк звернення до суду у суб'єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб'єкту право на пред'явлення визначених законом вимог.
Наведені вище висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі №420/473/20, від 05.07.2023 року у справі №380/15396/22, від 13.02.2024 у справі №140/9165/23 та інших.
Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
З у рахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками суд встановив, що позивач подав до суду свій адміністративний позов (позовну заяву) 13.06.2025 у електронній формі у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС. У вказаній позовній заяві позивач заявив, серед іншого позовні вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 26 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.07.2024 №18/д, затвердженого державним секретарем Міністерства оборони України від 08.07.2025 про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 . При цьому позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що їй стало відомо про прийняте відповідачем рішення від 05.07.2024 лише 11.06.2025, після звернення адвоката з адвокатським запитом 26.05.2025.
Водночас суд зауважує, що відповідачем до його клопотання від 03.07.2025 надано копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024 №12/1/5261 щодо повідомлення заявника про рішення комісії МОУ оформленого протоколом №18/д, на якому міститься підпис відповідальної особи про повідомлення ОСОБА_1 працівником ЗСУ про прийняте рішення МОУ 26.07.2024. Окрім того, відповідачем також долучено докази повідомлення із спірним рішенням позивача ОСОБА_1 з зазначенням її особистого підпису, дати ознайомлення та зазначенням тексту наступного змісту "Із витягом з протоколу ознайомлена №18/д від 05.07.2024. Один примірник протоколу отримала на руки 26.07.2024".
З урахуванням наведеного, позивачу було відомо про прийняте відповідачем рішення 26.07.2024, а не 11.06.2025 як зазначає позивач в своїй позовній заяві.
Оскільки із спірним рішенням позивач ознайомлена і отримала його 26.07.2024, а з вказаним позовом з наведеними вище позовними вимогами до відповідача позивач звернулась 13.06.2025, відтак суд дійшов до висновку про те, що позивачем пропущено встановлений абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а за таких обставин справи та доказів наведений в ухвалі суду від 23.06.2025 висновок суду про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення із позовом є передчасним.
Приписами частини 13 статті 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що подана позивачем до суду позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 КАС України, а тому відповідно до приписів частини 13 статті 171 КАС України вона підлягає залишенню без руху і позивачу протягом п'яти днів слід усунути наведені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред'явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із іншими обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог, ніж ті обґрунтування та докази, що містяться у матеріалах позовної заяви.
Оскільки судом встановлено передбачені частиною 13 статті 171 КАС України підстави для залишення позовної заяви без руху, то вимоги клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є передчасними, а отже в задоволенні такого клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
У зв'язку з наведеним та керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 172, КАС України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення (отримання) позивачу або преставнику/адвокату позивача цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред'явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із іншими обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог, ніж ті обґрунтування та докази, що містяться у матеріалах позовної заяви.
5. Роз'яснити позивачу, що відповідно до частин 14 та 15 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
6. Копію цієї ухвали надіслати позивачу і його представнику (за наявності).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олександр МАКСИМЧУК