03 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1303/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хоробор Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №440/1303/25 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.10.2024 №00149860701 форми «В4», яким встановлено завищення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 841857,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.10.2024 №00149860701 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 513096,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 128274,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.01.2025 №00005870701 форми «ПС» про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" у розмірі 16320,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22493,20 грн (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто три гривні 20 копійок).
03.06.2025 судом зареєстровано заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, сформовану у системі "Електронний суд" 02.06.2025, в якій просить стягнути з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хоробор Агро" понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.06.2025 заяву передано судді Бойку С.С.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 року розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 24 червня 2025 року.
24 червня 2025 року учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про місце, час та дату судового засідання повідомленні належним чином.
24 червня 2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви про винесення додаткового рішення без участі представника позивача.
Суд, керуючись приписами ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.
Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, виходить з такого.
Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення та матеріали справи, суд виходить з наступного.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин 3 - 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Судом у рішенні від 27 травня 2025 року питання про судові витрати на професійну правничу допомогу не вирішувалося, при цьому представником позивача в установлений законом строк подано заяву про надання доказів понесених судових витрат.
Отже, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі “Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 19.02.2021 у справі № 820/3072/18.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано ордер на надання правової допомоги серії ВІ № 1276142, копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2092, в договір № ХА-01/25 про надання правничої допомоги від 03 січня 2025 року, додаткова угода № 1 від 03.01.2025, акт надання послуг з професійної правничої допомоги від 27 травня 2025 року, платіжну інструкцію про оплату юридичних послуг на суму 20000,00 грн.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі у розмірі 20000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення додаткового судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хоробор Агро» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хоробор Агро» (вулиця Довжанська, буд.16, с. Лазірки, Лубенський район, Полтавська область, 37710, код ЄРДПОУ 32934346) витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення судового рішення.
Суддя С.С. Бойко