02 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13671/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити з 29.03.2020 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 30.09.2024, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Під час розгляду справи суд
Позивач ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 20.11.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Аргументи учасників справи
Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про перерахунок пенсії щодо зарахування до її трудового стажу періоду роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена списком № 2, з 01.01.2004 по 30.09.2024 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №17761-15562/Т-02/8-1600/24 від 11.10.2024 їй повідомлено, що з огляду на приписи ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах у неї відсутнє право на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо зарахування до її стажу періоду роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена Списком № 2, з 01.01.2004 по 30.09.2024 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та звернулась до суду з цим позовом.
13.12.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та з посиланням на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) зазначав, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Крім цього вказував на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, клопотання про поновлення якого позивач не заявив.
Просив у задоволенні позову відмовити.
18.12.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Однак ця заява по суті справи до уваги судом не береться, адже згідно частини третьої статті 263 КАС України заявами по суті у цій категорії справ є лише позов та відзив.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з 29.03.2020 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по списку №2 на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії, в якій просила зарахувати до її стажу період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді, що передбачена списком № 2, з 01.01.2004 по 31.08.2024 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" /а.с. 13/.
Вказана заява розглянута відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та листом № 17761-15562/Т-02/8-1600/24 від 11.10.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про відсутність у неї права на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004, з огляду на приписи ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім цього у листі зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 по 31.03.2022 становить 43 роки 7 місяців 23 дні. Період роботи на посаді санітарки, молодшої медсестри палатної КП «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева Полтавської обласної ради» з 24.07.1990 по 31.12.2003 зараховано в подвійному розмірі.
Період з 01.01.2005 по 31.03.2022 за даними системи персоніфікованого обліку зарахований в одинарному розмірі, оскільки чинним законодавством не передбачено пільги щодо зарахування до страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоду роботи починаючи з 01.01.2004 /а.с. 14-15/.
Норми права, що підлягають застосуванню
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі Закон №1058-IV/.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
-працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
-до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
-працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;
-зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії /пункт 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV/.
Так, відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі Закон № 1788-XII/ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Висновки щодо правозастосування
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 та відомостей у довідці від 14.10.2024 №209 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день у Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» і за період з 24.07.1990 по 31.08.1995, з 01.04.1997 по 31.12.1997, з 02.02.1998 по 04.05.1998, з 01.06.1998 по 31.10.1998, з 01.12.1998 по 30.06.1999, з 01.08.1999 по 05.09.1999, з 01.10.1999 по 31.12.1999, з 01.02.2000 по 31.03.2000, з 01.05.2000 по теперішній час виконувала безпосереднє обслуговування хворих у психіатричному лікувально-профілактичному закладі. До інших робіт не залучалася. За посадою санітарка, молодша медсестра палатна 5б, 1б та 14 відділення, молодша медсестра приймального відділення. Ці посади передбачені списком №2, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 №461.
За період з 01.05.2000 по 30.09.2024 стаж роботи склав 24 роки 5 місяців.
Стаж підтверджується особовою карткою форми № П-2, наказами з особового складу, особовими рахунками по нарахуванню заробітної плати за 1990-2024 роки.
Слід зауважити, що відповідач у цій справі не заперечував стажу роботи ОСОБА_1 , спір про факти відсутній.
Відповідачем не враховано до стажу позивача у подвійному розмірі період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024.
Відмова ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати вказаний період в подвійному розмірі до стажу позивача ОСОБА_1 аргументована наступним.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Раніше діючим законодавством, а саме, статтею 60 Закону України від 05.11.1991 №1788- ХІІ “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
При цьому, пунктом 16 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону №1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Отже, відповідач наполягав на тому, що після 01.01.2004 року «правило зарахування стажу у подвійному розмірі» діяло тільки для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, питання, на яке слід відповісти суду в цій справі, полягає в тому: чи підлягає зарахуванню до стажу позивача у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи після 01 січня 2024 року (дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»)?
Надаючи відповідь на це питання, суд враховує обов'язковий для застосування правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17, від 27 лютого 2020 року у справі №462/1713/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, які в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України повинні враховуватися судом.
В останній з наведених постанов Верховний Суд вказує, що згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Таким чином, неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" до її стажу у подвійному розмірі - є протиправним.
Це порушення права ОСОБА_1 вчинене в момент реалізації її права на пільгову пенсію - з 29.03.2020 року.
У позові представник позивача стверджувала, що порушене право позивача підлягає захисту саме з цієї дати, з дня призначення пенсії - з 29.03.2020.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду та не ставила питання про його поновлення.
Суд вважає, що строк звернення ОСОБА_1 не пропущений.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст. 122 КАСУ).
Тому в частині строку звернення до суду позивача в цій справі суду слід дати відповідь: коли саме, якої дати ОСОБА_1 дізналася, або могла дізнатися про невірне зарахування стажу для розрахунку своєї пенсії.
На час прийняття цього рішення є релевантною правова позиція Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловлена у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
У вказаній постанові судова палата дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
В обставинах даної справи порушення права позивача відбулося в момент призначення пенсії та незарахування спірного стажу в подвійному розмірі вплинуло на розмір пенсії.
У той же час обрахування розміру пенсії ОСОБА_1 відбувається шляхом проведення доволі складних математичних розрахунків, у яких частина щодо спірного стажу є лише одною зі складових розрахунку.
Тому суд вважає, що хоч розмір пенсії й відомий пенсіонеру в момент її щомісячного отримання, однак пенсіонер, не отримавши детальний розрахунок пенсії з викладом всіх складових розрахунків та способу обчислення, не має можливості розуміти, чи врахована одна зі складових (в даному випадку стаж) й чи вірно вона врахована. Це розуміння неможливо отримати лише з суми виплаченої пенсії.
Тому суд вважає цілком виправданим обрахунок строку звернення до суду з цим позовом від отримання листа ГУ ПФУ в Полтавській області № 17761-15562/Т-02/8-1600/24 від 11.10.2024 року. Отримавши вказаного листа, позивач 13.11.2024, у межах шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 122 КАС України, звернулася за захистом своїх прав до суду.
Відтак, суд вважає, що в цій справі строк звернення до суду ОСОБА_1 не пропущений.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що права позивача мають бути відновлені з дати призначення пенсії - 29.03.2020, з моменту, коли було порушено право, а тому задовольняє позов.
Розподіл судових витрат
За подання позову до суду позивачка понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 12.11.2024 /а.с. 47/.
Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 139 КАС України стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 з моменту її призначення: з 29.03.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 за посадою молодша медсестра у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити з 29.03.2020 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 30.09.2024, зарахованого до стажу в подвійному розмірі відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков