Справа № 420/14617/25
про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
03 липня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши клопотання Одеської міської ради про закриття провадження у справі №420/14617/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради, у якому позивачка просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в не розгляді по суті звернення позивача ОСОБА_1 від 01.04.2025,
-Зобов'язати Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2025, прийнято до розгляду позов ОСОБА_1 та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч законодавчим приписам, відповідачем не розглянув та не прийняв рішення за результатами розгляду отриманого 02.04.2025 від ОСОБА_1 звернення, у якому вона просила доручити Юридичному департаменту Одеської міської ради, - звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який визначений проектом будинку й паспортом пам'ятки містобудування та архітектури, 01.09.2003 погодженим Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради.
Позивачка зазначає також, що Одеська міська рада - орган місцевого самоврядування та власник комунального майна, зобов'язана забезпечувати охорону пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання, в тому числі піклуватися за пам'яткою містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », дбати про його технічний стан та незмінність архітектурного вигляду. Згідно проекту, пам'ятка містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є триповерховим житловим будинком, містить 21 (двадцять одну) квартиру, 19 (дев'ятнадцять) нежитлових приміщень, має підвал, горище та інші допоміжні приміщення. Склад будинку підтверджується листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 14.05.2021 №1905- 11/206. В порядку приватизації, квартири та нежитлові приміщення передано у власність фізичних та юридичних осіб. При цьому, одне з нежитлових підвальних приміщень площею 287, 3 кв.м, належить Одеській територіальній громаді, в особі Одеської міської ради, згідно свідоцтва про право власності САА №446117 від 02.06.2005 виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, реєстрація права комунальної власності в реєстрі прав на нерухоме майно від 13.06.2005 (реєстраційний номер майна: 11060165).
Втім, внаслідок самочинного будівництва, проведеного власником квартир АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 на третьому поверсі триповерхового будинку - громадянином США ОСОБА_4 , допоміжні приміщення горища перебудовані у житлові приміщення (четвертий поверх), над якими в наступному надбудував «мансарду» (п'ятий поверх). В процесі цього будівництва, ОСОБА_5 пересунув на кілька метрів вперед капітальну фасадну стіну будинку, що виходить у внутрішній двір, що збільшило площі його володіння та площі приміщень другого поверху. На вказане, ОСОБА_5 не отримував дозвіл інших співвласників будинку, в тому числі Одеської міської ради, як власника землі. Не мав забудовник й дозволу уповноважених державних органів на зміну проекту пам'ятки архітектури національного значення. Про вказані обставини, позивачка і повідомляла відповідача своїм листом, рішення за яким Одеська міська рада між тим, не прийняла. Позивачка вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків визначених ч.5 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Співвласники будинку неодноразово звертались до Одеської міської ради та просили ініціювати в судовому порядку приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення у стан, який існував до порушення. Нехтуючи звернення, орган місцевого самоврядування продовжує проявляти протиправну бездіяльність, тобто не бажає захищати інтереси жителів міста Одеси щодо збереження та охорони пам'ятки містобудування та архітектури національного значення у стані, визначеному проектом та паспортом пам'ятки містобудування та архітектури.
18.06.2025 від Одеської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження у справі №420/14617/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання міської ради звернутися до суду в інтересах Одеської територіальної громади із позовною заявою до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) і приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у стан, який існував до порушення та який відповідає проєкту цього будинку.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач вказує на наявність у спірній ситуації передбачених п.4 ч. 1 ст. 238 КАС України підстав для закриття провадження у справі в частині зобов'язання міської ради звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_6 , оскільки адміністративний судом вже ухвалено судове рішення в цій частині, яке набрало законної сили, а саме ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та взагалі не може бути самостійним предметом судового розгляду про вадження у справі №420/33361/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеської обласної прокуратури, про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради, вираженої в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2006 у справі №2-10308/2006, та зобов'язання міську раду звернутися до суду в інтересах Одеської територіальної громади з позовною заявою до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) і приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару у м. Одесі, у стан, який існував до порушення.
Отже, у розгляді справи №420/33361/24 та цієї справи №420/14617/25 беруть участь ті ж самі сторони, про той самий предмет та із тих самих підстав. Окрім того, у спірних правовідносинах Одеська міська рада беззаперечно виступає саме співвласником багатоквартирного будинку, а не суб'єктом владних повноважень, що вже встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, та не має жодної законом визначеної підстави для звернення до суду із позовом до ОСОБА_6 про знесення самочинного будівництва - мансарди. Таким чином, ані адміністративний суд, ані суд іншої юрисдикції не може зобов'язати власника майна захищати свої права, якщо останній не вважає свої права порушеними.
18.06.2025 від представника позивачки надійшли заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у даній справі, в яких зазначено, що у зазначеній відповідачем справі №420/33361/24, позивач звернувся з позовною заявою до Одеської міської ради - власника нерухомого майна, який всупереч інтересам територіальної громади не реалізував право на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 у справі №2-10308/2006. В той час як в даній справі позивач звернулась до Одеської міської ради, як суб'єкта власних повноважень, який повинен розглядати звернення мешканців Одеси та вживати заходи щодо збереження пам'яток архітектури. Саме протиправна бездіяльність Одеської міської ради, яка виражена в не розгляді по суті звернення позивача ОСОБА_1 від 01.04.2025, а також неприйняття органом місцевого самоврядування заходів визначених ст.376 ЦК України щодо самочинного будівництва, була підставою для подання цього позову (справа №420/14617/25). Відповідно, підстави звернення до суду із позовом у справі №420/33361/24 та у цій справі №420/14617/25, - не є аналогічними.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, відзив на позовну заяву та інші матеріали справи, суд встановив наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі №420/14617/25, з огляду на наступне.
Суд зазначає, що з метою недопущення можливості ухвалення декількох судових рішень у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, законодавець установив правові обмеження у разі виявлення судом тотожних справ, які перебувають/перебували на розгляді у цьому або іншому адміністративному суді.
Так, в силу вимог п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Наведеними вище нормами установлено імперативний обов'язок суду закрити провадження у справі у випадку також встановлення наявності ухвали про закриття провадження у справі, яка набрало законної сили, ухваленої за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави.
Умовами за наявності яких можливе застосування вищевказаної підстави для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження у справі); набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору.
Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
З огляду на це, повторне звернення особи до суб'єкта владних повноважень з того ж питання та з тих самих підстав, відтак одержання відповіді на нього, не вважається обставиною, що свідчить про зміну підстав позову.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2019 у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 у справі №640/7778/18 зазначив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, прийняте щодо тотожного позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів (коли позови збігаються за складом учасників, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду)
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж самі позовні вимоги та з тих самих підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Судом встановлено, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Левчук О.А.) перебувала справа №420/33361/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Одеська обласна прокуратура, з вимогами:
- визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради вираженої в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006;
- зобов'язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку №10 по Приморському бульвару в місті Одесі, у стан, який існував до порушення.
В указаній вище справі №420/33361/24 за позовом ОСОБА_1 , Одеським окружним адміністративним судом (суддя Левчук О.А.) прийнято ухвалу від 13.01.2025, якою на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України - закрито провадження у справі №420/33361/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Одеська обласна прокуратура про визнання протиправною бездіяльність Одеської міської ради виражену в нереалізації права на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08.12.2006 по справі №2-10308/2006; зобов'язання Одеської міської ради вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди), та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення.
Зазначене судове рішення - ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №420/33361/24 була оскаржена позивачкою в апеляційному порядку.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 р. було повернуто скаржнику.
Відтак, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №420/33361/24 набрала законно сили 20.02.2025.
Проаналізувавши матеріали цього позову ОСОБА_1 , який розглядається судом у межах справи №420/14617/25, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 по справі №420/33361/24, суд вважає, що спір у цих справах в частині вимоги про зобов'язання Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку, - стосується одного й того самого предмета і виник між тими самими сторонами та з тих саме підстав, оскільки як у цій справі №420/14617/25, так і у справі №420/33361/24, позивачка заявляла таку ж саму вимогу до того ж самого відповідача, та фактично з тих самих підстав, зокрема - здійснення громадянином США ОСОБА_4 , власником квартир АДРЕСА_4 на третьому поверсі триповерхового будинку, який є пам'яткою архітектури, перебудування допоміжних приміщень горища у житлові приміщення (четвертий поверх), над якими в наступному надбудував «мансарду» (п'ятий поверх).
Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що у справі №420/33361/24, ухвалою суду від 13.01.2025 вирішені ті ж позовні вимоги позивача до того ж самого відповідача і з тих же підстав, що заявлені позивачем у даній справі №420/14617/25 в частині зобов'язання Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку, - суд вбачає підстави для закриття провадження у цій справі в указаній частині заявлених позивачем вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.238, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд,
Провадження у справі №420/14617/25 за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст.238 КАС України в частині вимог про зобов'язання Одеську міську раду вчинити певні дії - звернутися до суду, в інтересах Одеської територіальної громади, із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва (мансарди) та приведення пам'ятки містобудування та архітектури національного значення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (рік забудови 1823-1825, арх. ОСОБА_3 , охоронний номер 1458) - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , у стан, який існував до порушення та відповідає проекту цього будинку.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА