04 липня 2025 р. № 400/2206/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГолови комісії Керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії з питань надання військовозобов'язаним відтсрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним рішення, оформленого протоколом від 26.02.2025 №39; скасування рішення, оформленого протоколом від 26.02.2025 №39 в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2) , з вимогами:
визнати Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі голови ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_2 ) та членів комісії, оформленого протоколом від 26.02.2025 року № 39 протиправним;
скасувати Рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі голови ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_2 ) та членів комісії, оформленого протоколом від 26.02.2025 року № 39 в частині, що стосується відмови Позивачу ( ОСОБА_1 ) надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
зобов'язати Комісію, утворену ІНФОРМАЦІЯ_5 у складі голови ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_2 ) повторно розглянути заяву та підтвердні документи і, в результаті прийняти рішення, що відповідатиме чинним положенням нормативно-правових актів, що мають вищу юридичну силу та як, результат, надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Очаківським МРВ УМВС України в Миколаївській області 21.01.2002 року, РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ), військовозобов'язаному, придатному до військової служби, що підтверджується військово-обліковим документом, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 030620248002815700004 від 03.06.2024 року відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 ЄДРПОУ НОМЕР_1 внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою, в якій просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні трьох дітей віком до 18 років. 26.02.2025 року позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про прийняте рішення про відмову позивачеві в наданні відстрочки , у зв'язку з тим, що на розгляд комісії не надано письмовий договір між батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, з ким будуть проживати діти та участь ОСОБА_1 у їх вихованні. З цих підстав рішення про відмову у наданні відстрочки, оформлене протоколом комісії від 26.02.2025 року № 39, позивач вважає протиправним.
Ухвалою суду від 21.03.2025 відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою від 22.04.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення в якості третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору членів комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , секретар комісії Т. Турчанович.
Відповідач 2 проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що розпорядженням Миколаївської районної військової адміністрації від 28.05.2024 № 47-р при ІНФОРМАЦІЯ_2 створено комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та затверджено її склад. Спірне рішення прийнято зазначеною комісією і мотивоване тим, що на розгляд комісії не надано письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь ОСОБА_1 у їх вихованні. Отже, в позові до відповідач 2 в позові до ІНФОРМАЦІЯ_9 просив відмовити.
У відповіді на відзив позивач звернув увагу суду, що відзив ІНФОРМАЦІЯ_8 не містить обґрунтованих заперечень щодо підстав позову. Також позивач зауважує, що відповідачем 2 пропущено процесуальний строк на подання відзиву.
Ухвалою від 04.06.2025 суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Комісію з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - відповідач 3), розгляд адміністративної справи №400/2206/25 - розпочав спочатку.
Ухвалою від 19.06.2025 суд витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 копії протоколу від 26 лютого 2025 року №39 комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації , на особливий період щодо прийняття рішення про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як військовозобов'язаному, який є батьком на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років; заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з додатками
30.06.2025 на виконання ухвали від 19.06.2025 до суду надійшли витребувані документи.
Впродовж строків, визначених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідач 3 відзив не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов'язаний.
З копії заяви з'ясовано, що 22.02.2025 року позивач звернувся з нею до відповідача 3 і просив надати відстрочку від призову під час мобілізації за сімейними обставинами, а саме як особі, яка має на утриманні троє дітей віком до 18 років. До заяви було додано, зокрема, копії: свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 03.02.2023 року, видане Токмацьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Запорізької області; свідоцтво про народження 20.10.2015 ОСОБА_6 серії НОМЕР_5 від 04.11.2015 року, видане Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_7 серії НОМЕР_6 від 02.03.2021 року, видане Центральним районним у місті Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). За відомостями зазначених свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_1 є батьком трьох неповнолітніх дітей.
Також позивачем до заяви про надання відстрочки було надано свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_7 , видане 21.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, яким підтверджується, що позивачем 21.09.2013 укладено шлюб з ОСОБА_8 .
З зазначених документів встановлено, що неповнолітні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_7 народились у шлюбі позивача з ОСОБА_10 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 її матір'ю є ОСОБА_3 .
В матеріалах справи є рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 28.12.2010 року у справі № 2-3861 відповідно до якого шлюб між ОСОБА_3 та позивачем розірвано.
Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 11915 від 05.02.2025 року, виданий Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), підтверджує , що виконавче провадження здійснюється на підставі судового наказу № 328/18551/20 від 30.09.2020, виданого Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 в розмірі 1\4 частини від заробітку (доходів), але е більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.09.2020 рок і до досягнення дитиною повноліття. Цей розрахунок також свідчить про те, що заборгованість зі сплати аліментів на січень 2025 року відсутня.
26.02.2025 комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення № 39 про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Причини відмови, які зазначені в повідомленні відповідача 2 № 801 від 26.02.2025: на розгляд комісії не надано письмовий договір між батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, з ким будуть проживати діти та участь ОСОБА_1 у їх вихованні.
Не погодившись з відмовою у наданні відстрочки позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд враховує такі приписи законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, що неодноразово продовжувався.
Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє, зокрема, на момент розгляду цієї справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Законом № 3543-XII.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі Порядок - № 560).
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Розпорядженням Миколаївської районної військової адміністрації від 28.05.2024 № 47-р при ІНФОРМАЦІЯ_2 створено комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та затверджено її склад.
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Так, додаток 4 цього Порядку визначає, що документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII є: свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Суд наголошує, що вказана норма містить альтернативний перелік документів, що підтверджують утримання дітей.
Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
Відповідно до матеріалів справи позивачеві було відмовлено у наданні відстрочки рішенням відповідача 3 ( протокол № 39 від 26.02.2025) у зв'язку із відсутністю письмового договору між позивачем і його колишньою дружиною щодо того, з ким буде проживати їх донька - ОСОБА_5 та участь позивача у її вихованні.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей. З матір'ю двох дітей позивач перебуває в шлюбі. Шлюб позивача з матір'ю дочки ОСОБА_11 - ОСОБА_3 розірвано за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
В силу вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1-2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 11915 від 05.02.2025 року, виданого Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), суд встановив, що позивач сплачує на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1\4 частини від заробітку (доходів), в межах виконавчого провадження, що здійснюється на підставі судового наказу № 328/18551/20 від 30.09.2020, виданого Токмацьким районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів. Цей розрахунок також свідчить про те, що заборгованість зі сплати аліментів на січень 2025 року відсутня.
Отже, наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими та достатніми для встановлення факту утримання позивачем своєї доньки, з матір'ю якої він не перебуває у шлюбі.
Відтак, суд дійшов до висновку, що заяву позивача відповідач 3 належним чином не розглянув, не дослідив всіх доказів та не здійснив перевірку наявності підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за доданими документами, що свідчить про протиправність рішення відповідача 3 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 39 від 26.02.2025
Відтак, ефективним способом захисту порушеного права позивача, є визнання протиправним та скасування рішення відповідача 3 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу, оформленого протоколом комісії № 39 від 26.02.2025, зобов'язання відповідача у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
Водночас, оцінюючи позовну вимогу зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про наявність у позивача відстрочки, суд вважає її передчасною, оскільки на разі питання про надання позивачу відстрочки повноваженим органом ще не вирішено.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) Комісії з питань надання військовозобов'язаним відтсрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оформлене протоколом від 26.02.2025 №39.
3.Зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко