04 липня 2025 р. № 400/4492/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання протколу від 28.04.2025 року № 47 і повідомлення № 5041 протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протоколу №47 від 28.04.2025 року та повідомлення №5041 від 28.04.2025 противоправними щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язання у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову , оскільки відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має на це право, в зв'язку з тим, що він навчається за денною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", та має право на відстрочку.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки спірне рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем не надано довідку про здобувачів освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, яка підтверджує, що особа здобуває рівень освіти вищий за раніше здобутий.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 , здобувач вищої освіти: навчається за денною формою у польському навчальному закладі - Академії прикладних наук. Вища школа менеджменту та адміністрації у м. Ополе, тривалість навчання з 01.10.2024р. по 30.09.2026р. (Довідка №10.3515.2024/27-06-2024, Вища школа менеджменту та адміністрації, м. Ополе, 27.06.2024).
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.12.2024 року №14573 позивачу була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.1 ч. 3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 07.02.2025 року.
Позивач звернувся із відповідною заявою від 03.02.2025 року за формою, встановленою Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. У заяві зазначив про те, що він на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. До заяви були додані документи, які підтверджують навчання на денній формі та здобуття другого ступеню вищої освіти (бакалаврський), який вищий за рівень освіти здобутий ним раніше перший (бакалаврський), що підтверджується копією диплому бакалавра, В22 № 177806.
ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу Повідомлення від 28.04.2025. №5041 про прийняття рішення, оформлене протоколом від 28.04.2025 року №47, про відмову у наданні ОСОБА_1 подовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Причиною відмови є: відсутність в Єдиній державній електронній базі з питань освіти сертифікату про здобування освіти, який підтверджує інформацію щодо здобування професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, який навчається за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначений ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту".
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На даний час строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, станом на час спірних правовідносин), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно із пунктом 59 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Додатком 5 Порядку №560 встановлено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, для категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури) необхідно подати такі документи: довідку про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідку закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідку закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
За змістом пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Отже, наведеною нормою для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
За змістом статті 1 Закону України “Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно із післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації. Згідно з частинами 1, 2 статті 74 Закону України “Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Відповідно до частини 5статі 74 Закону України “Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України" Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Частиною 6 статті 74 Закону України “Про освіту» передбачено, що суб'єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Анулювання доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб'єктом ведення своїх функцій, припинення суб'єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.
Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб'єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.
Як зазначено у пункті 1, 4 розділу Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08 червня 2018 року Наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 (надалі також - Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України “Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
В ЄДЕБО містяться Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для отримання відстрочки було надано, зокрема диплома бакалавра НОМЕР_1 виданого у 2022 Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова про те, що він здобув ступень вищої освіти бакалавр за освітньою програмою Менеджмент організацій і адміністрування.
Відповідачу також було надано копію довідки від 27.06.2024 року, виданої Академією прикладних наук Університету управління в адміністрації Ополе (Польща), з якої вбачається, що з 01.10.2024 по 30.09.2026 року позивач навчається за денною формою навчання на рівні 2-ступеня (магістр) за напрямком Менеджмент 2 ступеня на платній формі навчання.
Вказаний у довідці освітній рівень є вищим, за раніше здобутий рівень освіти. Послідовність рівнів освіти закріплена Законом України “Про освіту», а отже може бути встановлена без відповідної довідки.
Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов'язкової умови для надання відповідної відстрочки.
Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.
Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.
Крім того, положеннями ч.3 ст. 7 КАС України прямо передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Зазначені обставини, в їх сукупності свідчать про наявність у позивача права на отримання відстрочки на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, протиправність рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке оформлене протоколом № 47 від 28.04.2025 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Засіб юридичного захисту має бути “ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі “Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
Позивач просить суд визнати протокол №47 від 28.04.2025 року та повідомлення №5041 від 28.04.2025 противоправними щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язання у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією та за наслідками їх розгляду прийняти відповідне обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Протокол та повідомлення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, тому суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у відстрочці від призову, оформлене протоколом № 47 від 28.04.2025.
Позиція Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 245 КАС України, а саме, щодо можливості зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, висловлена у постановах від 04.09.2021 у справі № 320/5007/20, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 та від 13.10.2022 у справі №380/13558/21.
Також суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Суд наголошує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, суд вважає, що зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із доданими до неї матеріалами та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», забезпечить ефективний захист порушеного права позивача та належне вирішення спору.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оформлене протоколом № 47 від 28.04.2025.
3.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , СДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) із доданими до неї матеріалами та прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
4.Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , СДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн.( одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.) судового збору сплаченого квитанцією від 05.05.2025.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко