03 липня 2025 рокусправа № 380/25591/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Національної поліції України у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області, відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нездійснення доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за час проходження служби;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період проходження служби;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни";
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 "Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області, звідки був звільнений наказом від 20.09.2024 №605. Однак при звільненні зі служби в поліції відповідач не провів з позивачем усіх належних розрахунків, зокрема, не виплатив компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, доплату за службу в нічний час та доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину та 30 днів після завершення карантину. Враховуючи наведене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою від 30.12.2024 суддя відкрила провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позову не визнав. Подав відзив на позовну заяву (вх. № 3966 від 17.01.2025), де зазначає, що відповідно до вимог Закону № 580-VIII та Порядку № 260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. В свою чергу, після введення додаткової оплачуваної відпустки окремим категоріям ветеранів війни жодних змін до цих статей Закону про відпустки не внесено. При цьому нову статтю віднесено до розділу III "Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях", назву якого доповнили складовою "Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни". Отже, вказана вище додаткова відпустка не належить до щорічних. Оскільки, вказана вище додаткова відпустка, що надається учасникам бойових дій та інвалідам війни, не належить до категорії щорічних, а отже, на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток (статті 10-12 Закону України "Про відпустки"). Ця відпустка надається за календарний рік незалежно від відпрацьованого часу та має бути використана працівником протягом календарного року. Така відпустка не замінюється грошовою компенсацією та у разі звільнення працівника, який має право на зазначену відпустку, за неї не виплачується грошова компенсація за дні невикористаної відпустки. Щодо вимоги про нарахування і виплату індексації за час проходження служби з 11.07.2015 по 30.10.2017 відповідач зазначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078. Однак, в редакціях цього порядку, чинних на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалось проведення індексації грошового забезпечення поліцейських. Лише постановою КМУ від 18.10.2017 №782 до п. 2, зазначеного порядку, були внесені зміни про те, що проведення індексації доходів населення здійснюється також і поліцейським. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміну до п. 2 Порядку проведення індексацій грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських". Окрім того, відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %. Щодо нарахування та виплати доплати за службу в нічний час зазначає, що підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до Порядку № 260, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу. Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, при цьому, виплата такої доплати здійснюється на підставі довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку до Порядку № 260. Щодо доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 зазначає, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є наявність одночасно таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, безпосередньо виконувала функції щодо забезпечення життєдіяльності населення, правопорядку і безпеки громадян; 3) включена до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати за критерієм, встановленим пунктом 3 розділу II Порядку № 2165. Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт. Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період. При цьому, з посадової інструкції дільничного офіцера поліції відділу превенції відділення поліції № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, затвердженої начальником Яворівського РВП ГУНП в Львівській області, змістом якої визначені основні завдання та обов'язки дільничного офіцера поліції, слідує, що позивач при виконанні своїх безпосередніх посадових обов'язків не забезпечує життєдіяльність населення (не здійснює забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян), та внаслідок виконання своїх обов'язків не завжди має безпосередній контакт з населенням.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні обґрунтовані клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у Львівській області на посаді старшого сержанта поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький).
Наказом начальника ГУ НП України у Львівській області від 20.09.2024 №605 о/с позивача звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 за станом здоров'я (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».
У наказі про звільнення зазначено виплатити мені грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки.
Проте, із довідкою щодо належних до виплати сум при звільненні у розрізі складових грошового забезпечення, позивача ознайомлено не було. Такі документи не були вручені позивачу і під час ознайомлення з наказом про звільнення.
12.11.2024 було направлено до ГУ НП у Львівській області адвокатський запит із вимогами повідомити про нараховану і виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; повідомити про нараховану і виплачену ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за період з 01.02.2021 до закінчення карантину; надати довідку про розмір грошового забезпечення з відображенням всіх премій, надбавок та інших складових за весь час проходження служби ОСОБА_1 в Головному управлінні Національної поліції України у Львівській області; надати інформацію щодо кількості нічних змін, відпрацьованих ОСОБА_1 у період проходження служби ОСОБА_1 та інформацію щодо нарахування та виплати доплати зазначеному працівнику за службу у нічний час за вказаний період; надати довідку про вартість речового майна за належне, але не отримане ОСОБА_1 протягом проходження військової служби».
У відповідь на адвокатський запит ГУ НП у Львівській області надіслало відповідь від № 892432024 від 18.11.2024 у якій зазначено, що індексація грошового забезпечення Позивача за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 не нараховувалась і не виплачувалась, по причині відсутності правових підстав. Також зазначив, що доплата до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінету Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, за період з 03.2021 до закінчення карантину не нараховувалась і не виплачувалась (окрім липня 2021 року), тому що до УФЗБО не надходили списки по формуванню даних для встановлення доплати за період дії карантину, які би малу формуватися керівником підрозділу за місцем несення служби Позивача. Щодо кількості нічних змін під час проходження служби то Позивачу було направлено копії книг нарядів Яворівського РВП ГУНП у Львівській області.
Вважаючи, що відповідач протиправно не провів повний розрахунок при звільненні позивача, позивач звернувся з позовом до суду.
При вирішенні спору, суд застосовує такі норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати визначає Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон України №108/95-ВР).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України №108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 33 Закону України №108/95-ВР в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 2, ч. 1 ст. 4 Закону України №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
З огляду на викладене, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) покладається на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та виду юридичної особи.
Частиною 2 ст. 5 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі Порядок №1078 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року місяця опублікування Закону України Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 06.02.2003 №491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.
Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України №1282-ХІІ, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Таким чином індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У цій справі спірною є виплата позивачу індексації за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Суд зазначає, що системний аналіз норм Закону № 2017-ІІІ та Закону № 1282-ХІІ дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Як вже встановлено судом та не заперечується сторонами, у період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року позивачу індексація грошового забезпечення не виплачувалась. Відповідач мотивує вказану бездіяльність тим, що зміни до Порядку №1078, які зобов'язують здійснювати індексацію грошового забезпечення поліцейських, були внесені лише 18.10.2017 постановою Кабінету Міністрів України №782.
Однак суд звертає увагу, що положення Закону №580-VIII мають вищу юридичну силу, ніж положення Порядку №1078. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Саме такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18 та від 21.01.2021 у справі №160/35/20.
Оскільки індексація грошового забезпечення прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", тому, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Тому суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо не проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року включно.
При цьому суд звертає увагу, що позивач проходив службу у ГУ НП у Львівській області з 07.11.2015, тому вказана вимога підлягає задоволенню з цієї дати.
Щодо вимог представника позивача про виплату доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 по 30.06.2023 пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, то суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за № 988, яка набрала чинності 02.12.2015, затверджено, зокрема, схему окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських, пунктом 1 якої установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29.04.2020 № 375 (далі - Постанова №375) встановлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів (п. 5 Постанова №375).
Згідно з п. 4 Постанови №375 перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику. Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Отже, підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є, зокрема, поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин. Надалі постановами Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 22 квітня 2020 року № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 04 травня 2020 року №343 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», від 17 червня 2020 року №500 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 26 серпня 2020 року №760 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 13 жовтня 2020 року № 956 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) період дії карантину продовжувався.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок №485). Порядок №485 визначає механізм використання коштів державного бюджету, зокрема, за програмою «Здійснення доплати військовослужбовцям Національної гвардії, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».
Відповідно до п. 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Згідно з п. 3 Порядку №485 бюджетні кошти спрямовуються органами системи МВС на безповоротній основі для здійснення доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».
Для здійснення вказаних видатків головним розпорядником коштів Міністерством внутрішніх справ України передбачено бюджетну програму по КПКВК 1007060 «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».
На виконання п. 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (п. 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (п. 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (п. 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Позивач, зазначаючи про наявність підстав для отримання спірної доплати, посилається на те, що у спірний період (з березня 2021 року по 30.06.2023 року, закінчення карантину) проходив службу в ГУНП Львівської області на посаді дільничного офіцера поліції. Таким чином, позивач у спірний період часу належав до категорії поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку із чим мають з населенням безпосередній контакт.
Відповідач у свою чергу зазначає, що дільничний офіцер поліції відділу превенції Яворівського РВП ГУНП у Львівській області в період з 01.03.2021 по 30.06.2023 не залучався до складу мобільних груп щодо протидії поширенню серед населення коронавірусної інфекції. На нього не покладалися завдання щодо поточного контролю за перебуванням особи в місці самоізоляції, контролю на вулицях, у парках, інших громадських місцях, забезпечення контролю за виконанням протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень та інших функцій забезпечення безпеки та правопорядку з метою дотримання правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно протиепідемічних правил і норм у відповідності до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», інших актів законодавства та рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з гострим поширенням пандемії.
Суд зазначає, що у ході судового розгляду не встановлено факту виконання у спірний період позивачем службових обов'язків, які є підставою для нарахування та виплати додаткової доплати, дані внесення позивача до персональних переліків працівників для нарахування та виплати вказаної доплати не надано, додаткова доплата не встановлювалась та не виплачувалась.
В матеріалах справи наявний лист ГУ НП у Львівській області № 7767-2025 від 15.01.2025, у якому вказано, що поліції відділу превенції відділення поліції № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській поліцейський відділу реагування патрульної поліції Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 в період з 01.03.2021 по 30.06.2023 до складу мобільних груп тощо, щодо протидії поширенню серед населення коронавірусної інфекції не залучався; у Яворівському РВП ГУНП у Львівській області у вищевказаний період не створювався персональний перелік працівників, яким встановлюється додаткова доплата відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.
Сам факт перебування позивача на певній посаді не свідчить про участь у відповідних заходах, які дають підставу на отримання доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020.
Матеріали справи не містять доказів наявності наказів керівника відповідача щодо нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину.
При цьому, у ході судового розгляду справи не встановлено наявності доказів і того, що позивач був задіяний у виконанні заходів із забезпечення життєдіяльності населення, виконував обов'язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок виконання яких мав би безпосередній контакт з населенням у спірний період.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу у спірний період доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог у цій частині належить відмовити.
Щодо вимоги про нарахування і виплату доплати за службу в нічний час суд зазначає таке.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 постановлено виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Водночас, критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання), визначаються Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок №260).
Згідно з п. 3 Розділу І вказаного Порядку, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку № 260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цих Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу.
Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо ненарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час.
Відповідач зазначає, що відповідно до акту Яворівського РВП № 2294 від 25.02.2022 «Про вилучення для знищення документів під час введення воєнного стану в Україні» книги нарядів були знищені, тому надати інформацію щодо несення служби ОСОБА_1 , до 25.02.2022 не є можливим. Крім того, відповідно до листа УФЗБО ГУ НП у Львівській області від 10.01.2025 № 5504-2025 підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до наказу МВС від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок№260), яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу. Під час проходження служби в Яворівському РВП ГУ НП у Львівській області доплата за службу в нічний час не нараховувалася і не виплачувалася, тому що довідки щодо несення ним служби у нічний час до УФЗБО не надходили. Згідно наказу від 14.06.2024 ОСОБА_1 був призначений на посаду поліцейського БПОП “КОРД» (стрілецький). В період проходження служби в зазначеному підрозділі, з метою набуття навичок та підвищення професійного рівня поліцейських, які входять до складу батальйону, весь особовий склад відряджався до навчально - тренувального відділу “ВЕРЕЩИЦЯ» ЛДУ МВС. Відповідно під час проходження навчання поліцейські призначені в БПОП “КОРД» (стрілецький) до несення служби у денний чи нічний час не залучалися.
Суд звертає увагу, що аналіз наведених норм свідчить про те, що за несення служби в нічний час виплачується доплата у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Тобто, відповідна виплата проводиться саме за кожну годину служби поліцейським у нічний час.
При цьому, підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції, а облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
У разі відсутності зазначених документів, додаткова оплата понаднормової служби не проводиться.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №825/66/16 та від 31.03.2021 у справі №200/9828/19-а.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про залучення позивача до служби у нічний час, таких як: наказів, табелів обліку понаднормового виходу, табелів обліку використання робочого часу щодо підтвердження виконання роботи, книги нарядів щодо залучення до служби в нічний час.
Відповідач стверджує про неможливість надати суду докази несення позивачем служби в нічний час у спірний період, оскільки відповідно до акту Яворівського РВП № 2294 від 25.02.2022 «Про вилучення для знищення документів під час введення воєнного стану в Україні» книги нарядів були знищені.
При цьому, наказ ГУ НП у Львівській області від 20.09.2024 №605-о/с про звільнення позивача зі служби в поліції не містить відомостей щодо виплати йому доплати за службу в нічний час за час проходження служби.
Суд враховує, що доказів на підтвердження обставин виконання позивачем службових обов'язків в нічний час за період проходження служби в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, позивачем не доведено протиправної бездіяльності відповідача, тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своєї поведінки, яка є предметом оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача щодо несвоєчасного розрахунку з позивачем при звільненні, суд дійшов висновку, що така свідчить про бездіяльність, яка не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ НП у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та мотиви щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Щодо судового збору, то оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати не розподіляються, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ 40108833) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 03.07.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна