м. Львів
03 липня 2025 рокусправа № 380/8895/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24;
- визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення на рішення суду без одночасної компенсації податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, є протиправними, оскільки право на вказані виплати він набув у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби і такі мали бути виплачені відповідачем у день його звільнення з військової служби. Також звертає увагу, що дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5 %, проте відповідач протиправно утримав військовий збір у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
Ухвалою судді від 09.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
21.05.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що оскільки для таких платників військового збору, як, зокрема, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, ставка військового збору у розмірі 1,5% застосовується тільки до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України, то інші доходи зазначеної категорії громадян оподатковуватимуться за загальним правилом за ставкою 5 відсотків.
Отже, дохід у вигляді виплат за попередні періоди грошового забезпечення та індексації, нарахований за рішенням суду на користь звільненим (переведеним) військовослужбовцям Збройних Сил України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковуються військовим збором за ставкою 5 відсотків.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходила військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (по особовому складу) від 19.11.2020 № 43-РС солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі п. «г» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та наказом від 27.11.2020 № 228 виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 29.11.2020 (а.с. 11).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025, зобов'язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по листопад 2020 року, грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціальнопобутових питань, допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за 10 повних календарних років, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020.
На виконання рішення суду відповідач 13.03.2025 виплатив позивачу грошові кошти у розмірі 25433,01 грн, що підтверджується випискою з його карткового рахунку.
Відповідно до наданих відповідачем платіжних інструкцій, відповідачем утримано податок на доходи з фізичних осіб 5945,38 грн та військовий збір 1651,49 грн. До виплати 25433,01 грн.
Позивач, вважаючи протиправною поведінку відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої йому на виконання рішення суду, звернувся з цим позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої на виконання рішення суду.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п. 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п. 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З огляду на зазначене, відповідачу належало при виплаті позивачу сум грошового забезпечення на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24, яке набрало законної сили, компенсувати позивачу у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати заборгованості, не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Тому, дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів є протиправними.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.
Щодо протиправності дій відповідача щодо нарахування позивачу військового збору на виплачену суму перерахованого грошового забезпечення за ставкою 5% від оподатковуваного доходу.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Як встановлено судом, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%, що становить 1651,49 грн. Однак, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Суд звертає увагу, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб та суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів та дії щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24, є протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів та утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, інші позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом:
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
3. Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
4. Визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
5. Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/1778/24.
6. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Військово-медичний клінічний центр Західного регіону (79010, вул. Личаківська, 26, м. Львів; ЄДРПОУ 08160677).
Повне рішення суду складено 03.07.2025.
СуддяКондратюк Юлія Степанівна