справа № 380/214/25
з питань залишення позову без розгляду
04 липня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р. П. розглянув у порядку письмового провадження заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 щодо надання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів ОСОБА_1 як військовослужбовцю, звільненому з полону;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати додаткову відпустку із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, звільненому з полону.
В обґрунтування позову зазначено протиправність відмови військової частини НОМЕР_1 щодо надання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів ОСОБА_1 як військовослужбовцю, звільненому з полону. Вказав, що з 01.05.2022 по 31.01.2024 перебував у місцях несвободи (полоні) держави-агресора внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, під час якого зазнав катувань, отримав травми та захворювання, пов'язані із Захистом Батьківщини. Позивач стверджує, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, він набув права на надання йому відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів. У зв'язку з тим, що рапорт позивача залишено без задоволення, тому він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 08.01.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду від відповідача надійшли заяви про залишення позову без розгляду (вх. № 12728 від 17.02.2025, вх. № 20794 від 11.03.2025). В обґрунтування таких зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду. Стверджує, що позивач приховав від суду, що він не вперше звернувся до військової частини НОМЕР_1 з вимогою про надання йому додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів, як військовослужбовцю, звільненому з полону. Повідомив, що старший лейтенант ОСОБА_1 вперше надав рапорт 04.07.2024 та йому запроновано убути у щорічну основну відпустку і надана відповідь 09.07.2024 вих. № 350/185/10/36/844/пс з відмовою. На підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 09.07.2024 про надання йому частини щорічної основної відпустки, він вибув з 10.07.2024 по 31.07.2024 у цю відпустку. Другий раз в інтересах позивача звернулася адвокатка Отрох Алла Володимирівна 24.07.2024 зі скаргою до Міністерства оборони України. Третій раз в інтересах позивача також звернулася адвокатка Отрох Алла Володимирівна 08.08.2024 зі скаргою до Міністерства оборони України. Четвертий раз зі скаргою звернулася дружина позивача ОСОБА_2 від 09.08.2024 № ОЛ-17646303. І вже після п'ятого звернення до військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 подав позовну заяву 07.01.2025 до Львівського окружного адміністративного суду. Аналогічні доводи відповідач виклав і відзиві на позовну заяву. Просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив цю заяву розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданих заяв суд керується таким.
Відповідно до ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписи частини 1 статті 122 КАС України також визначають, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами. Предметом спірних правовідносин є надання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів ОСОБА_1 як військовослужбовцю, звільненому з полону.
В пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Враховуючи, що позивач проходить публічну службу, а заявлені ним позовні вимоги стосуються правовідносин щодо надання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів як військовослужбовцю, звільненому з полону за час проходження вказаної публічної служби, тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний місячний строк на звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Разом з тим, з даним позовом позивач звернувся 30.12.2024 року, а не 07.01.2025, як зазначив відповідач, що підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового зв'язку.
Позивач оскаржує відмову військової частини НОМЕР_1 щодо надання додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів ОСОБА_1 як військовослужбовцю, звільненому з полону. На підтвердження таких обставин надав копію листа командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2024 № 681/185/10/36/1481/ПС. При цьому, доказів на підтвердження дати отримання позивачем вказаного листа сторонами не надано.
Суд звертає увагу на те, що саме з моменту одержання оскарженої відмови позивач вважається таким, що дізнався про порушення свого права, що, в свою чергу, є датою, з якою пов'язується строк звернення до суду із цим позовом.
Суд наголошує на тому, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо дати отримання позивачем вищевказаного листа командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2024 № 681/185/10/36/1481/ПС про відмову у наданні відпустки, що позбавляє суд можливості встановити початок відліку строку звернення до суду із цим позовом, відтак і встановити факт пропуску позивачем місячного строку, визначеного у частині 5 статті 122 КАС України.
Крім того, оцінюючи наявність факту пропуску позивачем строку звернення до суду, обчислюючи такий із 27.11.2024, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, обраховуючи місячний строк звернення до суду із дати листа командира військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2024 № 681/185/10/36/1481/ПС, такий строк почав свій перебіг із 28.11.2024, тому останнім днем строку звернення до суду було 28.12.2024 (субота).
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України). Як встановлено судом, позивач подав позов до суду 30.12.2024 (понеділок), тобто у перший робочий день після вихідного, тому строк позивачем не пропущено.
Щодо доводів відповідача про необхідність обчислення строку із раніше поданих позивачем, представницею позивача та дружиною позивача звернень і скарг, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 23 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини (крім військовослужбовців, які висловили бажання звільнитися з військової служби після звільнення з полону).
Тобто, зі змісту вказаної норми, слідує, що визначальною підставою для надання військовослужбовцю спірної відпустки є бажання військовослужбовця.
З аналізу Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України слід дійти висновку, що відпустки надаються військовослужбовцями на підставі наказів командирів (начальників) військових частин про надання відпусток на підставі рапорту військовослужбовця, розглянутого їх прямим начальником.
За вказаних обставин, для надання військовослужбовцю відпустки слід реалізувати бажання військовослужбовця шляхом подання відповідного рапорту, та розгляду такого рапорту командиром.
Тому, суд вважає, що кожне окреме звернення із таким рапортом є самостійним видом правовідносин, а, отже, факт залишення без задоволення попередніх рапортів позивача про надання спірної відпустки не є обставиною, яка впливає на початок перебігу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду, які визначені ст. 240 КАС України, відсутні, тому у задоволенні заяв відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяв відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/214/25 відмовити.
2. Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р. П. Качур