03 липня 2025 рокусправа № 380/4811/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу -
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг до бюджету у сумі 112317,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який станом на 18.02.2025 року становить 112317,02 грн та складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів не житлової нерухомості - 111677,70 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.06.2021 № 0535550-2412-1352, № 0535551-2412-1352, № 0535548-2412-1352, № 0535549-2412-1352, від 06.07.2022 № 0197892-2412-1352, № 0197893-2412-1352, № 0197894-2412-1352, № 0197895-2412-1352, від 22.03.2023 № 0089870-2416-1352, № 0089871-2416-1352, № 0089872-2416-1352, № 0089873-2416-1352, від 14.02.2024 № 0937786-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937787-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937788-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937789-2416-1352-UA46100150000087495; з орендної плати з фізичних осіб - 390,33 грн на підставі податкового повідомлення-рішення форми від 07.03.2024 № 1562205-2416-1321-UA46100170000077437, пені 89,38 грн, яка нарахована в ІКП на борг минулих років згідно ст. 129 ПК України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло з 03.11.2023 податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 97266-2416-1321 вiд 24.03.2023, № 1562204-2416-1321-UA46100170000077437 вiд 07.03.2024, № 1562204-2416-1321-UA46100170000077437 вiд 07.03.2024, № 1562205-2416-1321 UA46100170000077437 вiд 07.03.2024 (дата виникнення боргу 15.12.2023); з єдиного податку з фізичних осіб - 248,99 грн - основний платіж, залишок несплаченого грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб-підприємців 1.2 групи, яке виникло згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 30889473 від 15.09.2023 (дата виникнення боргу 20.09.2023). Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.
Ухвалою суду від 13.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 13.05.2025 та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами електронного зв'язку за допомогою сервісу «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом день розгляду справи не скористався, тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Згідно з довідкою про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області, виданою відповідачем № 2183/5/13-01-13-09-14 від 24.02.2025 податковий борг відповідача станом на 18.02.2025 складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виник з 29.09.2021 в сумі 111677,70 грн, орендної плати в сумі 390,33 грн, єдиного податку в сумі 248,99 грн, в загальній сумі 112317,02 грн.
Вказаний борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.06.2021 № 0535550-2412-1352, № 0535551-2412-1352, № 0535548-2412-1352, № 0535549-2412-1352, від 06.07.2022 № 0197892-2412-1352, № 0197893-2412-1352, № 0197894-2412-1352, № 0197895-2412-1352, від 22.03.2023 № 0089870-2416-1352, № 0089871-2416-1352, № 0089872-2416-1352, № 0089873-2416-1352, від 14.02.2024 № 0937786-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937787-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937788-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937789-2416-1352-UA46100150000087495, від 07.03.2024 № 1562205-2416-1321-UA46100170000077437, а також на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 30889473 від 15.09.2023 (дата виникнення боргу 20.09.2023).
Також із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми “Ф» від 16.04.2024 № 0068658-1309-1301 на суму 75135,30 грн, яка надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та вручена ОСОБА_2 16.01.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 8160004700020, копія якого наявна у справі.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 ПК України нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.
Оскільки борг у сумі 112317,02 грн, який виник на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень та на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, самостійно відповідачем не сплачено, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд при вирішенні спору по суті керується таким.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем винесено відповідачу податкові повідомлення-рішення від 04.06.2021 № 0535550-2412-1352, № 0535551-2412-1352, № 0535548-2412-1352, № 0535549-2412-1352, від 06.07.2022 № 0197892-2412-1352, № 0197893-2412-1352, № 0197894-2412-1352, № 0197895-2412-1352, від 22.03.2023 № 0089870-2416-1352, № 0089871-2416-1352, № 0089872-2416-1352, № 0089873-2416-1352, від 14.02.2024 № 0937786-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937787-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937788-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937789-2416-1352-UA46100150000087495, від 07.03.2024 № 1562205-2416-1321-UA46100170000077437.
Докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 1 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Оскільки відповідач не сплатив узгодженої суми податкового зобов'язання: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виникло з 29.09.2021 в сумі 111677,70 грн, орендної плати в сумі 390,33 грн, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 04.06.2021 № 0535550-2412-1352, № 0535551-2412-1352, № 0535548-2412-1352, № 0535549-2412-1352, від 06.07.2022 № 0197892-2412-1352, № 0197893-2412-1352, № 0197894-2412-1352, № 0197895-2412-1352, від 22.03.2023 № 0089870-2416-1352, № 0089871-2416-1352, № 0089872-2416-1352, № 0089873-2416-1352, від 14.02.2024 № 0937786-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937787-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937788-2416-1352-UA46100150000087495, № 0937789-2416-1352-UA46100150000087495, від 07.03.2024 № 1562205-2416-1321-UA46100170000077437, а також єдиного податку в сумі 248,99 грн (залишок неплаченої суми на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 30889473 від 15.09.2023 (дата виникнення боргу 20.09.2023), в загальній сумі 112317,02 грн, то така сума на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем надіслано податкову вимогу форми “Ф» від 16.04.2024 № 0068658-1309-1301, на адресу відповідача: 81652 Львівська область м. Новий Розділ пр-т Шевченка 40 кв. 21, яку вручено відповідачу 16.01.2025, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за ШКІ № 8160004700020, копія якого наявна у справі.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги сторонами не надано.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, то в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.
Згідно з п. 4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 112317,02 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 112317 (сто дванадцять тисяч триста сімнадцять) грн 02 коп.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Р.П. Качур