Іменем України
04 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13080/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Беніцька Валентина Іванівна (далі - представник позивача), до Головного управління у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у м. Києві від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві здійснити коригування даних інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості у розмірі 8448,00 грн та заборгованості у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахованих на неправомірно визначений борг платника податків.
Позов вимоги ФОП ОСОБА_1 мотивовані тим, що його адресу ГУ ДПС у м. Києві направлено вимогу про сплату боргу від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17, згідно з якою за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 8448,00 грн. Позивач вважає протиправним нарахуванням позивачу податкового боргу, оскільки він у 2017 році не здійснював підприємницьку діяльність, у зв'язку із чим відсутні підстави для нарахування та сплати єдиного соціального внеску.
Крім того, ГУ ДФС у м. Києві вже направлялася на адресу позивача вимогу про сплату боргу від 10 травня 2019 року № Ф-150413-17, відповідно до якої за ФОП ОСОБА_1 обліковувався борг у такому ж розмірі як і у вимозі від 15 березня 2021 року, а саме 8448,00 грн. Враховуючи, що позивач вчасно здійснює оплати єсв, тому можна дійти висновку, що заборгованість у розмірі 8448,00 грн обліковується за платником ще у відповідністю із попередньою вимогою. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року у справі № 640/13175/19 задоволено позов ФОП ОСОБА_1 та визнано протиправною і скасовано вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-150413-17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року замінено первісного відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/10 м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 44116011).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у м. Києві у червні 2021 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що скасування вимоги в судовому порядку не скасовує наявність суми боргу (недоїмки), яка обліковується за позивачем. Таким чином, засобами інформаційної системи ДПС в автоматичному режимі сформовано та направлено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17.
Користуючись правом подання заяви по суті справи, представник позивача у червні 2021 року подав відповідь на відзив, в якому з підстав, зазначених у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 .
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року справу прийнято до провадження та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Після прийняття справи до провадження Луганським окружним адміністративним судом, представником позивача у травні 2025 року до суду подані додаткові пояснення дії ГУ ДПС у м. Києві зі складення та направлення на адресу позивача вимоги зі сплати боргу є протиправними, оскільки сума визначена у вимогі оскаржена в судовому порядку, рішення суду на користь позивача набрало законної сили, а тому заборгованість повинна бути виключена з облікової картки платника податків.
Ухвалою від 25 червня 2025 року зобов'язано представника позивача надати письмові пояснення щодо клопотання ГУ ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі.
Ухвалою від 04 липня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року. № Ф-150413-17, відповідно до якої позивачу визначено до сплати суму боргу (недоїмки) у розмірі 8448,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року у справі № 640/13175/19, яке набрало законної сили, задоволено позов ФОП ОСОБА_1 та визнано протиправною і скасовано вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-150413-17.
ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17, відповідно до якої позивачу визначено до сплати суму боргу (недоїмки) у розмірі 8448,00 грн.
Позивач, не погодившись з оскаржуваною вимогою звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 4 Закону № 2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску. Згідно пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У частині восьмій статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом - є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, фізичні особи-підприємці у відповідності до приписів спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов'язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами третьою, четвертою статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно з частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом же 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Пунктом 7 Інструкції № 449 визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Вказане свідчить, що саме у разі зростання суми боргу протягом наступного базового періоду платнику єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування направляється вимога про сплату недоїмки та виключно на суму зростання боргу (недоїмки).
Судом установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року у справі № 640/13175/19, яке набрало законної сили, задоволено позов ФОП ОСОБА_1 та визнано протиправною і скасовано вимогу ГУ ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-150413-17.
Суд вказує, що у випадку скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, проте за даними інтегрованої картки платника податків позивача результати розгляду вищезазначеної справи та наслідки скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відображені, недоїмка продовжує обліковуватись, що також підтверджується долученим до матеріалів справи рішенням про результати розгляду скарги від 28 квітня 2021 року № 9650/6/99-00-06-02-01-06, в якому ДПС України щодо посилання скаржника на невиконання Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року у справі № 640/13175/19, яким скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-150413-17, зазначила, що судове рішення не містить зобов'язання відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника.
Наведені вище обставини, свідчать, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної вимоги, оскільки останнім не було вчинено дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом з урахуванням рішення у справі № 640/13175/19, а тому оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у м. Києві від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника позивача суд зазначає наступне.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 (далі - Порядок № 5).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Інформаційна система - це інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.
Згідно із пунктами 3, 5 розділу І Порядку № 5 оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.
Метою ведення оперативного обліку і складання звітності податкових органів є забезпечення користувачів повною, достовірною та неупередженою інформацією щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Приписами пункту 4 розділу V Порядку встановлено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Тож, в силу положень вищевказаного порядку, працівники контролюючого органу можуть виключати з ІКП суми донарахувань та змінювати стан рішень контролюючого органу, якими визначено вказані суми зобов'язань.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18 і від 30 листопада 2021 року у справі № 300/3157/20.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача з обліковування за позивачем заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за скасованою податковою вимогою, та з нарахування заборгованості у розмірі 8448,00 грн є протиправними.
Суд, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 , шляхом зменшення зобов'язання на суму неправомірно нарахованої заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8448,00 грн.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню зі словесним коригуванням способу захисту.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджується квитанцією від 11 травня 2021 року № 51892.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб'єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправного рішення.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у м. Києві від 15 березня 2021 року № Ф-150413-17.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , шляхом зменшення зобов'язання на суму неправомірно нарахованої заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8448,00 грн (вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль