02 липня 2025 року м.Київ №320/8014/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ПОСПОЛІТА СЕРВІС" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПП "ПОСПОЛІТА СЕРВІС" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю ) у м. Києві Державної служби України з безпеки на транспорті Кравчука Ігоря № 036298 від 24.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» було стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2023 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у м.Києві Державної служби України з безпеки на транспорті протиправно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 036298, якою на ПП "ПОСПОЛІТА СЕРВІС" було накладено адміністративно-господарський. - штраф у розмірі 17 000 грн. за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає що оскаржувана постанова не відповідає фактичним обставинам справи, а відтак, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою суду від 20.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем було подано до суду відзив, в якому проти позову заперечує, постанову вважає правомірною та зазначає наступне. Під час проведення перевірки було встановлено, що належним позивачу транспортним засобом, обладнаним аналоговим тахографом, здійснювалося перевезення пасажирів. Вказаним транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки встановлено відсутність необхідних документів у водія, а саме роздруківки даних роботи цифрового тахографу водія ОСОБА_1 за 19.09.2023, про що зазначено в акті від 19.09.2023 №016630. Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Акт про порушення складено на місці перевірки в присутності водія. Після оформлення акту перевірки спростування виявлених у ході рейдової перевірки порушень водієм жодного доказу щодо суті порушення не було надано. Під час складання акту, водій зазначив, що ведеться індивідуальна карта. Із вказаного пояснення в акті вбачається, що дані щодо режиму роботи водія за 19.09.2023 відсутні. Враховуючи вищезазначене, у спростування виявлених у ході рейдової перевірки порушень водієм жодного доказу та заперечень щодо суті порушення не було надано, а навпаки - підтверджено встановлений факт відсутності необхідних документів. Зазначений документ відсутній, що підтверджує факт наявності порушення, а відповідно - беззаперечної підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу. Враховуючи зазначені обставини відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Матеріалами справи підтверджується, що при проведенні перевірки 19.09.2023 о 12.30 год., місце перевірки: Одеська область, а/д М-05, Київ-Одеса, 452 км + 811 м, було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MERCEDES BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ПП "Посполіта сервіс".
Під час проведення перевірки, на момент складання акта про проведення перевірки, водій транспортного засобу ОСОБА_1 , при перевезенні пасажирів на міжобласному маршруті "Одеса-Київ", автомобіль якого обладнано повіреним цифровим тахографом, не надав роздруківку з цифрового тахографа за 19.09.2023, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відсутність необхідних документів, визначених положенням Закону №2344-ІІІ та Порядку №1567 на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в Акті від 19.09.2023 № АР 016630.
Водій транспортного засобу підписав акт перевірки, як пояснення водія про причини порушень зазначив, що ведеться індивідуальна картка водія.
При цьому водій не надав перевіряючій особі роздруківку даних роботи цифрового тахографу водія ОСОБА_1 за 19.09.2023.
Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову № ПШ 036298 від 24.10.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до позивача у сумі 17000 грн, відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Копію постанови в день її прийняття було особисто отримано позивачем, що підтверджується відміткою та підписом представника позивача без жодних зауважень на постанові № ПШ 036298 від 24.10.2024.
Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У частинах першій та другій статті 48 Закону № 2344-ІІІ вказано, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Факт відсутності 19.09.2023 у водія ОСОБА_1 роздруківки даних роботи цифрового тахографу (наявність якої була обов'язковою в силу норм Положення № 340 та вимог затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі Інструкція № 385)), позивач не спростував.
Проте, позивач зазначає, що водій мав при собі всі необхідні чинні документи, передбачені статтями 39, 48 Закону № 2344-ІІІ, а відтак водій не порушував вимоги абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, оскільки мав при собі роздруківку даних роботи цифрового тахографу.
Суд відхиляє зазначений аргумент позивача з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).
Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Водій ОСОБА_1 цю норму порушив.
Сама по собі наявність картки водія без її використання належним чином та, відповідно, відсутність роздруківки про інформацію про роботу та відпочинок водія, свідчить про порушення.
Відповідно до пункту 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що автомобільні перевізники мають обов'язок забезпечити, а водії - пред'явити особам, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт, документи, на підставі яких здійснюються перевезення. До того ж, на водіїв покладається обов'язок допускати до перевірки тахографів посадових осіб Укртрансбезпеки, надавати їм тахокарти, а також у разі, якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздрукувати інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01.10.2024 у справі № 140/5466/23.
Відсутність роздруківки позивач не спростував, та не надав жодних доказів на підтвердження наявності цієї роздруківки на час проведення перевірки.
З урахуванням того, що водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення транспортним засобом, повинен був використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керує ТЗ, а також мати при собі та пред'явити під час перевірки особам роздруківку даних роботи цифрового тахографа.
Отже, беручи до уваги наведене, а також те, що на момент проведення перевірки у водія не було роздруківки даних роботи водія з цифрового тахографа, суд дійшов висновку, що спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу контролюючим органом було винесено правомірно.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено здійснення транспортним засобом позивача перевезення пасажирів без оформлення необхідних документів, які передбачені законодавством, що є складом правопорушення, за яке, у силу абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне порушення.
Згідно з вимогами ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.