про залишення позовної заяви без руху
02 липня 2025 року м. Київ № 320/28509/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації , Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації , Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у м.Києві та Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" звернувся ОСОБА_1 з позовом до Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації , Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації , Головного управління Національної сервісної служби у м.Києві та Київській області, у якому просить суд (орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені): :
- визнати дії управління соц захисту солом'янської РДА протиправними по відмові, що датована 07.08.2023 року за підписом пані Рожовик 108/260-785933 як таке, що не донесене до громадянина, оскільки відповідач не зміг підтвердити даними поштового оператора про відправлення та доставку листа, не врахував перебування заявника за кордоном, та не надсилав заявнику відмову електронним шляхом, маючи таку можливість та забов'язати повторно розглянути заяву, що датована 27 липня 2023 року;
- визнати дії управління соц захисту солом'янської РДА протиправними по наданню відмови, що датована 07.08.2023 року за підписом пані Рожовик 108/260-785933 оскільки вона не вмотивована, взагалі незрозуміла вимога присилати якісь іноземні документи саме поштою, суперечить статті 19 КУ, при тому, що на момент правовідносин (подання заяви 27 липня 2023 року) не існувало такої вимоги в постанові КМУ, та і взагалі це не відноситься до даної справи з дитиною чоловічої статі 25 квітня 2021 року народження з реєстрацію народження відповідно українського законодавства та повторно розглянути заяву, що датована 27 липня 2023 року;
- визнати дії управління соц захисту солом'янської РДА протиправними по наданню відмови як за 07.08.2023 року за підписом пані Рожовик 108/260-785933, оскільки вони порушили інтереси дитини, не мають юридичного підґрунтя, суперечать Постанові КМУ, статті 19 КУ, статті 4 ЗУ “про звернення громадян» та носять ознаки сумнівної компетентності виконавців та дискримінаційний характер, особливо враховуючи багаторазове оскарження зазначених дій та бездіяльності органів влади заявником та повного ігнорування прав заявника та письмових роз'яснень;
- визнати дії управління соц захисту солом'янської РДА протиправними щодо невизнання заяви, що подана 27 липня 2023 року про отримання соціальної допомогу по народженню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 як таку, що подана належним чином в розумінні пункту 11 Постанови КМУ та зобов'язати повторно обробити;
- визнати дії управління соц захисту солом'янської РДА протиправними щодо невизнання належно поданою заяву від 27 липня 2023 року про отримання соціальної допомогу по народженню ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 як таку, що подана еквівалентно в розумінні пункту 11 Постанови КМУ, цитата “за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу» оскільки подана заява посвідчена цифровим підписом, а отже можна однозначно встановити особу, яка власноруч підписала заяву та не потребує додаткового надання паспорту та забов'язати повторно обробити;
- визнання дії по відмові від 07.08.2023 органу Управління соц захисту соломянського району протиправними та забов'язати самостійно зібрати документи для надання допмоги про народження, відповідно: до листа №051-30070 від 04.12.2024 від мінсоцполітики, цитата “За наявності заяви особи в електронній/паперовій формі (у випадках, передбачених законодавством), яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (тощо) не може особисто зібрати необхідні документи»; заяви ОСОБА_1 до мінсоцполітики від 5 грудня 2024 року (додаю, файл dec - minsoc1.pdf) самостійно зібрати всі необхідні документи для призначення соц допомоги про народження, в тому числі користуючись обміном даних з мінюстом та визначити причини, що вказані в зазначеній заяві - поважними;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Національна соціальна сервісна служба України та управління соц політики соломянської РДА) протиправною в листі, що датований № 2400-01/0/1286 від 04.12.2024 (додається), цитую “Ви 28.07.2023 повторно надіслали на електронну адресу управління заяву без урахування роз'яснень, наданих управлінням. В призначені допомоги було відмовлено згідно з пунктом 11 Порядку, про що Ви були поінформовані листом управління від 07.08.2023 № 108/260-7859/33. » Оскільки: органи влади, відповідно до статті 19. КУ мають діяти на підставі законів та КУ а не якихось попередніх роз'яснень; пункт 11 Порядку завеликий для однозначного трактування позиції органів влади. Заявник не має здогадуватись що саме з пункту на пів тисячі слів малось на увазі; роз'яснення, що надані управлінням не відносяться: ні до чинної редакції 11 Порядку на момент правовідносин - липень 2023 року. Дана редакція не передбачала надсилання документів саме поштою. Ця правка з'явилась значно пізніше. Ні до ситуації заявника - додані документи не були іноземним свідоцтвом про народження та і взагалі, до заяви від 27 липня 2023 року не було нічого додано. Встановити наявність чи відсутності компетенції (повноважень) суб'повноважень - управління соц політики солом'янської РДА та Національної соціальної сервісної
служби України Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м. Києві та Київській області щодо визначення чим є чи не є подані іноземні документи. Оскільки відповідачи не впорались з такою єкта владних роллю і на основі хибних визначень та ігнорувань пояснень заявника надали відмову;
- визнати дії суб'єкта владних повноважень (Національна соціальна сервісна служба України) протиправною та зобов'язти повторно провести позапланову відповідно до вимог чинного законодавства - № 2400-01/0/1286 від 04.12.2024 ( файл “dec - soc4 - рішення по перевірци.pdf») з врахуванням позиції та пояснень заявника, оскільки: зазначена перевірка проведена у спосіб, що викликає сумніви щодо уважності вивчення матеріалів справи: посадові особи не перевірили та проігнорували позицію заявника, на предмет отримання листа 07.08.2023 № 108/260-7859/33. Докази ні надсилання листа ні отримання не існують за письмовим твердженням Управління солом'янської РДА, як було зазначено в листі 11.11.2024 108/33-108/33/C-5851-14969 (файл “solom - resent doc - скуба (3).PDF») а я - заявник перебував за кордоном, отже не міг отримати лист в Україні, навіть якщо такий був таки надісланий. На електронну пошту мене - заявника не проінформували по невідомій причині. Отже я та моя дитина були повністю позбавлений права на оскарження та поставлений у нерівні умови та не мали змогу оскаржити, як відповідно Закону “про звернення громадян», так і відповідно Закону “про соц допомогу», статті 21 пункт 4 так і Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Визнати дії та бездіяльності суб'єкта владних повноважень (Національна соціальна сервісна служба України) протиправною та відмінити, оскільки посадові особи не наводять законодавчого підґрунтя вважати що рекомендації з листа 08.05.2023 року мають якесь відношення до справи і взагалі мають якісь юридичні наслідки для заявника 8.1.3) посадові особи помиляються в суті поданих копій документів в заяві за травень 2023 року, вважаючи, що там було щось інше, ніж медичний документ з госпіталю. Про це я дізнався з листа ОСОБА_3 та Шахрай, на лист 108-108/ЕЛ/С-1011/10- 3601 від 16.12.2024, і подав оскарження від 16 грудня 2024 року (файл solom - oskarj not birth cert.pdf). Посадові особи помилились навіть в по-батькові заявника, що додатково викликає сумніви, чи розуміли посадові особи суть справи при прийнятті рішення, посадові особи не запросили в процесі проведення позапланової перевірки заявника та не взяли до уваги численні скарги з наведенням численних фактів порушення прав - жодна з тез заявника не вказана у висновку. Все що там є -
перелічена один в один позиція управління. А отже перевірка не була об'єктивна та всебічна та ґрунтувалась на вигадках та однобокому уявленні про стан справ і не ґрунтувалась на засадах статті 19 КУ; визнати дії та бездіяльності суб'єкта владних повноважень (Національна соціальна сервісна служба України та управління соломянської РДА) протиправною та відмінити, оскільки мене змусили надавати поштою (всупереч поточній на момент звернення редакції Постанови КМУ, п. 11) уявний іноземний документ, про який не йшлося в заявах ні за травень ні за липень 2023 року і в довершення всього - я про це ще й не знав, оскільки точка зору органу влади не була до мене донесена. А оскарження були повністю проігноровані. Така поведінка органів влади суперечить статті 19 КУ;
-визнати дії та бездіяльності суб'єкта владних повноважень (солом'янську РДА) при розгляді скарг та оскаржень протиправною, оскільки пані Шахрай (або інша особа з управління солом'янської РДА) розглядає оскарження сама на себе спочатку даючи відповідь як начальник або співробітник управління а потім як виконавець, при розгляді оскарження до солом'янської РДА, порушуючи вимоги статті 7 Закону "про звернення громадян" і статтю 23 Закону «Про адміністративну процедуру», пункт 1) підпункт 1) в листах 108-108/ЕЛ/С-1011/8-3096 від 01.11.2024, файл "солом - СКУБА на 01.11.24.pdf" 108-108/ЕЛ/С-1011/3-2360 від 19.08.2024 1011-3-1 Горпинченко-рожкова одна заява.pdf 108-108/ЕЛ/С-1011/10-5862 від 02.12.2024 файл "Скуба на 02.12.2024.pdf" в архіві minsoc3.zip та зобов'язати повторно розглянути скарги відповідно до чинного законодавств
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Отже законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги повинні формулюватись у такий спосіб, який виключає можливість неоднозначного їх розуміння або тлумачення. Це означає, що позовні вимоги повинні бути максимально чіткими і зрозумілими для суду, не потребувати необхідності співставляти чи порівнювати їх зміст із змістом описової частини позову для встановлення дійсного предмету оскарження.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Формулювання позовних вимог у визначений заявником спосіб позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову.
Суд звертає увагу, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку про те, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність зумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено трьох відповідачів: Солом'янську районну в м. Києві державну адміністрацію, Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Національної соціальної сервісної служби у м.Києві та Київській області.
Однак, вказані позовні вимоги стосуються різних періодів звернення позивача до вищевказаних відповідачів та позивачем не обґрунтовано необхідність об'єднання в одне провадження всіх позовних вимог до різних відповідачів.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпунктів 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Позивачем заявлено 9 вимог немайнового характеру.
Таким чином, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 21806,60 грн.
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви позивачем не долучено документ про сплату судового збору.
Водночас, законний представник позивача вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 7 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець розрізняє позовні заяви та інші заяви, які можуть бути об'єктом сплати судового збору.
Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак вказана норма не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб.
При цьому, пункт 14 вказаної норми звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви.
Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір», містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього ж Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Частиною сьомою статті 160 КАС України, передбачено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
З цього приводу суд зазначає, що зазначені норми слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає порядок та умови участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Нормами статті 53 КАС України, встановлюються правила участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, відповідно до частини першої зазначеної статті у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, згідно з нормами частини першої статті 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього, його батько - ОСОБА_4 діє як законний представник неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 640/109/19.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Таким чином, з аналізу наведених норм слід дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах з адміністративним позовом в загальному порядку, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, чинне законодавство України не звільняє позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви в інтересах її дитини.
Інші правові підстави для звільнення від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації , Управління соціальної та ветеранської політики Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації , Головного управління Національної сервісної служби у м.Києві та Київській області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.