02 липня 2025 року № 320/10051/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Овсієнка Р.М., представника відповідача - Подколюка М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00222770901 від 15.09.2022, винесеного ГУ ДПС у м. Києві про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафної санкції у розмірі 230003,61 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з викликом учасників справи та призначено судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем дотримано строки звернення до суду з даним позовом, крім того судом першої інстанції не враховано подану заяву про поновлення строку звернення до суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 про залишення позову без розгляду скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2024 позовну заяву залишено без руху. У вказаній ухвалі зазначені недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення, встановлено строк для усунення недоліків та зазначені наслідки невиконання вимог ухвали суду.
До суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суд від 11.03.2025 продовжено розгляд справи №320/10051/23, призначено судове засідання на 10.04.2025 та вирішено, що питання про поновлення строку звернення до суду буде розглядатися судом у судовому засіданні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху та надано строк для усунення недоліків.
В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивач не має електронного кабінету в Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, та не має офіційної електронної адреси, тому відповідно до ч.11 ст.251 КАС України, рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Вказує, що поштовим відправленням копію ухвали ОСОБА_1 не отримувала.
Позивач зазначає, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 01.12.2022 №15757/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення- рішення ГУ ДПС у м.Києві від 15.09.2022 №00222770901 було отримане ним 29 січня 2023 року, що підтверджується трекінгом відстеження поштового відправлення №0405352339938.
Представник відповідача заперечував проти задоволення вказаного клопотання та просив вказану позовну заяву залишити без розгляду.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач у позові просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від №00222770901 від 15.09.2022, проте, вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку. Вказав, що за результатом розгляду скарги позивача ДПС України прийняло рішення від 01.12.2022 №15757/6/99-00-06-05-01-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від №00222770901 від 15.09.2022 на суму 230003,61 грн., а скаргу без задоволення.
Зазначає, що позивач звернувся з даним позовом до суду після закінчення місячного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, тому дану позовну заяву слід залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущенні строки на звернення до суду, які визначенні чинним законодавством.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлене клопотання щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом, просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти поновлення строку звернення до суду з даним позовом, просив залишити його без розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши вказані клопотання та матеріали адміністративної справи, суд зазначає таке.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.09.2022 №00222770901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 230003,61 грн.
Позивачем направляно Скаргу на дії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.10.2022. За результатами розгляду Скарги на дії Головного управління ДПС у м. Києві 29.01.2023 позивач отримав Рішення про результати розгляду скарги № 15757/6/99-00-06-03-02-06 від 01.12.2022 яким податкове повідомлення- рішення ГУ ДПС у м.Києві від 15.09.2022 №00222770901 залишено без змін.
Судом встановлено, що вказане підтверджується трекінгом відстеження поштового відправлення №0405352339938.
Таким чином, звернувшись з даним позовом до суду 27.02.2023 позивачем не пропущено місячний строк звернення до суду.
Як зазначив Верховний Суду у своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі №500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень ст.ст. 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Виходячи із викладеного вище, суддя дійшов висновку, що доводи позивача про поважність причин пропуску звернення до адміністративного суду є обґрунтованими, а тому заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом слід задовольнити та поновити такий строк.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).
Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та поновлює його, то для задоволення заяви представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення без розгляду позовної заяви підстави відсутні.
Керуючись статтями 121, 123, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
2. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.
Повний текст ухвали виготовлено - 04.07.2025