про закриття провадження у справі
05 червня 2025 року м. Київ 320/16872/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Жука Р.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
до Акціонерного товариства "Укрпошта"
про стягнення штрафу у розмірі 579 595,80 грн, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з адміністративним позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта", в якому просить суд стягнути з відповідача Акціонерного товариства “Укрпошта» штраф в розмірі 564617,90 грн, пеню в розмірі 13840,36 грн, 3 процентів річних на суму 1137,54 грн, загальною сумою 579595,80 гривень на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в РОУ АТ “Ощадбанк», МФО 333368, код ЄДРПОУ 21084076.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, Пенсійним фондом України та Акціонерним товариством “Укрпошта» був укладений Примірний договір про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсій та грошової допомоги від 30 грудня 2022 року № 301222-913/17/542 (надалі-Договір).
Відповідно до пункту 1 розділу I відповідач зобов'язувався надати позивачеві послуги з виплати та доставки пенсій, житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, страхових виплат від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у Рівненському регіоні на підставі виплатних документів, сформованих Замовником, за рахунок коштів, профінансованих Пенсійним фондом, а Замовник - прийняти і оплатити послуги.
На підставі колективного звернення від 07.12.2023 № 38111/КО-1700-23 жителів с. Заозер'я Вараського району Рівненської області в присутності начальника Центру операційно-фінансового супроводження Рівненського регіонального підрозділу АТ “Укрпошта» Галини Гудак та головного фахівця ВОРЗП Марини Конончук проведена поза графіком перевірка цільового використання коштів Пенсійного фонду України Рівненським регіональним підрозділом Акціонерного товариства “Укрпошта» за період з 01 листопада 2023 по 30 листопада 2023 року по відділенню поштового зв'язку 34027 с. Заозер'я (пересувне відділення поштового зв'язку 33450) своєчасності, повноти та правомірності виплати пенсій за виплатними документами.
Про факт надходження колективної скарги щодо неотримання коштів від жителів згаданого села відповідач проінформований листом від 12.12.2023 № 39334-38111/ КО-05/8-1700/23.
У листопаді 2023 року Пенсійним фондом України кошти відповідачу профінансовані
в повному обсязі.
Відповідно до акту перевірки поза графіком Рівненського регіонального підрозділу АТ “Укрпошта» від 19 грудня 2023 року № 79 щодо цільового використання коштів Пенсійного фонду України виявлено виплату пенсій з порушенням строків та умов, зазначених у пункті 1 розділу V Договору, а саме встановлено виплату пенсій одержувачам після виплатного періоду, відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279, виплатний період - визначений період виплати пенсій, грошової допомоги за відомостями на виплату пенсій, грошової допомоги, який установлюється з 4 по 25 число кожного місяця.
За результатами перевірки встановлено, що пенсія виплачена після закінчення виплатного періоду по наступним відомостям:
- відомість № 3 (10 отримувачів) на суму 160201,04 грн., дата виплати пенсії відповідно до графіку виплати зазначеної у відомості 11 листопада 2023 року, дата списання коштів згідно Звіту про рух цільових коштів з виплати пенсій по пересувному відділенню поштового зв'язку 33450 11 листопада 2023 року, дата фактичного отримання пенсії пенсіонерами 12 грудня 2023 року на загальну суму 160201,04 грн;
- відомість № 4 (2 отримувачі) на суму 36090,93 грн, дата виплати пенсії відповідно до графіку виплати зазначеної у відомості 11 листопада 2023 року, дата списання коштів згідно Звіту про рух цільових коштів з виплати пенсій по пересувному відділенню поштового зв'язку 33450 11 листопада 2023 року, дата фактичного отримання пенсії пенсіонерами 12 грудня 2023 року на загальну суму 36090,93 грн; - відомість № 5 (11 отримувачів) на суму 181399,98 грн, дата виплати пенсії відповідно до графіку виплати зазначеної у відомості 17 листопада 2023 року, дата списання коштів згідно Звіту про рух цільових коштів з виплати пенсій по пересувному відділенню поштового зв'язку 33450 18 листопада 2023 року, дата фактичного отримання пенсії пенсіонерами 12 грудня 2023 року на загальну суму 181399,98 грн;
- відомість № 6 (2 отримувачі) на суму 31947,39 грн, дата виплати пенсії відповідно до графіку виплати зазначеної у відомості 17 листопада 2023 року, дата списання коштів згідно Звіту про рух цільових коштів з виплати пенсій по пересувному відділенню поштового зв'язку 33450 18 листопада 2023 року, дата фактичного отримання пенсії пенсіонерами 12 грудня 2023 року на загальну суму 31947,39грн.; - відомість № 8 (10 отримувачів) на суму 154978,56грн., дата виплати пенсії відповідно до графіку виплати зазначеної у відомості 24 листопада 2023 року, дата списання коштів згідно Звіту про рух цільових коштів з виплати пенсій по пересувному відділенню поштового зв'язку 33450 25 листопада 2023 року, дата фактичного отримання пенсії пенсіонерами 12 грудня 2023 року на загальну суму 154978,56 грн.
Позивач стверджує, що відповідач порушив пункту 27 Порядку, п.1 розділу V, пп.8 п. 5 розділу VI укладеного договору.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII договору у разі виплати пенсій/ житлових субсидій та пільг/ страхових виплат з порушенням строків та умов, зазначених у пункті 1 розділу V цього Договору (після закінчення виплатного періоду, раніше зазначеної на відомості дати, крім випадків, передбачених Порядком № 1279, Постановою 162, іншими нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та цим Договором), з вини Виконавця (відповідача), останній сплачує Замовнику (позивачу) штраф у розмірі несвоєчасно виплачених пенсій (житлових субсидій та пільг) страхових виплат.
Претензія від 09.01.2024 № 1700-1102-8/1637 на суму 564617,90 грн (штраф) залишена без задоволення.
Позивач вказує, що з врахуванням ч2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3 проценти річних на суму 1137,54 грн.
Претензія від 12.01.2024 № 1700-11-8/2775 на цю суму залишена без задоволення.
Позивач вважаючи, що відповідач відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов має сплатити позивачу штраф в розмірі 564617,90 грн, пеню в розмірі 13840,36 грн, 3 процентів річних на суму 1137,54 грн, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Отже, обов'язковою вимогою для визначення підсудності справи до адміністративної юрисдикції є участь у спорі в якості однієї із сторін суб'єкта владних повноважень та наявність публічно-правового спору між сторонами.
Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд, "встановлений законом", має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
За загальним правилом критеріями розмежування предметної судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
Крім того, законом може бути прямо визначено вид судочинства, у якому розглядається певна категорія справ.
Статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Відповідно до пункту 1 частини 1і здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Ураховуючи ознаки підвідомчості спору господарському суду, узагальнені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/1834/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, та застосовуючи динамічне тлумачення наведених вище норм у контексті цієї справи, Велика Палата Верховного Суду акцентує на тому, що за загальним правилом спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за сукупності таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГПК України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, та/або спору про право (щодо інтересу, правочину, зобов'язання), що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Такий загальний підхід не унеможливлює винятків, що ґрунтуються на законі, пріоритеті права на судовий захист порушених прав чи інтересів осіб та аналізі природи правовідносин у спорі. Зокрема, спірні правовідносини мають приватноправовий характер, якщо зумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для приватноправової сфери.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правовою аксіомою вважається, що правочин є правомірною дією суб'єктів цивільного права та найбільш поширеним юридичним фактом, на підставі якого набуваються, змінюються або припиняються права та обов'язки учасників цивільних правовідносин.
Договір є дво- чи багатостороннім правочином. За загальним правилом, договір є універсальним регулятором приватноправових відносин та направлений на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків сторін. У такому договорі відносини ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності сторін, на відміну від адміністративного договору, що передбачає, зокрема, наявність відносин влади і підпорядкування сторін (подібний правовий висновок mutatis mutandis викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 814/1375/17).
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України відшкодування майнової шкоди є одним з окремо визначених матеріальним законом способів захисту у приватноправових відносинах. Натомість до визначених частиною першою статті 5 та частиною другою статті 245 КАС України загальних способів звернення до адміністративного суду та захисту права у публічно-правових відносинах такий спосіб захисту, як відшкодування майнової шкоди, зокрема повернення неправомірно виплачених коштів не належить.
У пункті 4 частини 1 статті 19 КАС України законодавець конкретизував юрисдикцію адміністративних судів лише стосовно адміністративних договорів, зазначивши, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
Разом з тим, пунктмо 16 частини 1. статті 4 КАС України визначає поняття та основні ознаки адміністративного договору - спільний правовий акт суб'єктів владних повноважень або правовий акт за участю суб'єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має форму договору, угоди, протоколу, меморандуму тощо, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону:
а) для розмежування компетенції чи визначення порядку взаємодії між суб'єктами владних повноважень;
б) для делегування публічно-владних управлінських функцій;
в) для перерозподілу або об'єднання бюджетних коштів у випадках, визначених законом;
г) замість видання індивідуального акта;
ґ) для врегулювання питань надання адміністративних послу.
Виходячи з даної норми, визначальною ознакою є те, що адміністративний договір укладається на підставі закону і у конкретних випадках передбачених пунктом 16 частини 1 статті 4 КАС України.
Виплата та доставка пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. №1279 (надалі - Порядок №1279).
Укладання договору про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсії не встановлено Законом України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 4 Порядку №1279 для здійснення виплати одержувачам пенсій, грошової допомоги уповноваженими органами в порядку, передбаченому Законом України “Про публічні закупівлі», укладаються з уповноваженими організаціями договори про виплату та доставку пенсій, грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України (далі - договір).
Договір укладається відповідно до пункту 4 Порядку №1279, тобто на підставі підзаконного нормативного акту.
Крім того мета договору про закупівлю послуг з виплати та доставки пенсії не відповідає меті визначеній підпунктами а) - ґ) пункту 16 частини 1 статті 4 КАС України.
Підсумовуючи вищевикладене, договір, на підставі якого виникли правовідносини між ГУ ПФУ у Київській області та АТ «Укрпошта», не підпадає під категорію адміністративних договорів, а є господарським договором, тому підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами статті 239 КАС України - у разі якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом першим частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що даний спір за своєю правовою природою відноситься до господарської юрисдикції, а тому справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючисьстаттями 2-5, 19, 238, 245 Кодексу адміністративного судочинства України
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Акціонерного товариства "Укрпошта" стягнення штрафу у розмірі 579 595,80 грн.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду за правилами господарського судочинства.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жук Р.В.