04 липня 2025 рокуСправа № 280/5502/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Мартиненка Костянтина Ігоровича про забезпечення адміністративного позову у справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26.06.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати дії посадових осіб відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку - ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, протиправними;
2) зобов'язати посадових осіб відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення позивачем правил військового обліку - ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою від 30.06.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
04.07.2025 до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник позивача просить:
1) зупинити дію протоколу начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 № 1051/25 від 29.06.2025 р. про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;
2) зупинити дію відомостей про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою, які внесенні до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів посадовими особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за якими ОСОБА_1 з 11.03.2025 р. оголошено у розшук.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що в результаті дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів внесені дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, що має для ОСОБА_1 негативні наслідки у вигляді обмеження свободи пересування територією України. Так, 29.06.2025 начальник відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_2 , керуючись ст. 235 КУпАП, склав протокол № 1051/25 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол вмотивований тим, що 29.06.2025 співробітниками НПУ до ІНФОРМАЦІЯ_4 був доставлений військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 , у якого під час перевірки документів та звірки відомостей Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», було виявлено порушення правил військового обліку, та, що останній перебуває у розшуку з 11.03.2025 у зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений в повістці день, чим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. ЗУ «Про військовий облік і військову службу», ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 3 додатка 2 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних до Порядку організації та введення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, що є порушенням, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі №160/33691/24 зазначено, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. При наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для вчинення оскаржуваних дій, не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.
Пунктом 1 частини першої статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
За змістом поданої представником позивача заяви він вважає належними способами забезпечення позову - зупинення дії протоколу про адміністративне правопорушення та зупинення дії відомостей про порушення позивачем вимог законодавства, які внесені до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За визначеннями, наведеними у статті 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Суд зазначає, що складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (по тексту - КУпАП) є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень. Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 22.01.2025 у справі №335/6977/22.
Факт складання начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про фактичну вину позивача в порушенні правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.
Таким чином, протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб'єктивних прав, в даному випадку для позивача, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу. Відтак, оскільки протокол не є індивідуальним актом або нормативно-правовим актом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому позов не може бути забезпечено у спосіб зупинення дії протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, у разі незгоди із результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач не буде позбавлений можливості оскаржити постанову у справі про адміністративне правопорушення, оскільки така є індивідуальним актом та застосовується до конкретної особи.
Так само суд зазначає, що внесені до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів посадовими особам ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою не є індивідуальним актом або нормативно-правовим актом, їх дія не вичерпується виконанням та вони не мають визначений строк, тому дія вказаних представником позивача відомостей не може бути зупинена.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає частині першій статті 151 КАС України, у зв'язку з чим відсутні підстави для вжиття відповідних заходів забезпечення позову та, відповідно, задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 241, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача адвоката Мартиненка Костянтина Ігоровича про забезпечення адміністративного позову у справі №280/5502/25 відмовити.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 04.07.2025.
Суддя К.В.Мінаєва