04 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/4063/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «АВК-В» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 187, код ЄДРПОУ 39922101) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВК-В» через уповноваженого представника звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці, яким просять суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року.
2. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2024/000222, прийнятої Закарпатською митницею.
3. Стягнути на користь позивача судові витрати (в т.ч. на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 грудня 2024 року з метою митного оформлення вказаного товару позивач, через декларанта ФОП ОСОБА_1 , подав до Закарпатської митниці (митну декларацію №24UA305130027842U3 від 17.12.2024, згідно з якою заявлено митну вартість імпортованого товару в загальному розмірі 1933966,54 гривень, що по курсу НБУ на дату подання відповідної декларації еквівалентно 44148,04 Євро. В свою чергу, відповідач за наслідками розгляду митної декларації №24UA305130027842U3 від 17.12.2024 року та поданих позивачем вищеперерахованих, підтверджуючих документів, оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2024/000222 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року, згідно якого вартість двох комплектів «Майданчика для занять падл-тенісом» скоригував за «резервним» методом. На підставі цього рішення, митну вартість товару - двох комплектів «Майданчика для занять падл-тенісом», відповідач визначив за шостим (резервним) методом в розмірі 61604,62 доларів США, що еквівалентно валюті укладеного зовнішньоекономічного договору 58828,00 Євро. З вищезазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим і звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач проти задоволення даного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що до митного оформлення митному органу спочатку надано Рахунок-проформу №PROF000746 від 26.11.2024, в якій вказана ціна одиниці товару (комплект тенісного корту) - 25396,03 євро. В додатково наданому Рахунку-проформі №PROF000699 від 04.11.2024 вказана ціна одиниці товару - 15920,00 євро. Водночас, заявлена фактурна вартість одиниці оцінюваного товару в рахунку-фактурі становить 17440,52 євро. Тобто, три комерційні документи містять різну ціну за одиницю товару. Таким чином, за результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що в своїй сукупності вони не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.
Представник відповідача вказує, що правом на консультацію з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було. З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої ст.54 МКУ було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару №UA305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 за наступних підстав: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.
Отже, у зв'язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, митницею правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем, з метою митного оформлення товару, подано до Закарпатської митниці митну декларацію №UА305000/2024/000102/1, разом із якою подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: договір б/н від 30.06.2023 року; додаток №1 від 30.06.2023 року до цього договору; додаток №3 від 13.06.2024 року до цього договору; пакувальний лист №80003920 від 12.12.2024 року; рахунок-проформу №PROF000746 від 26.11.2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №90003306 від 12.12.2024 року; платіжну інструкцію №92 від 29.11.2024року; автотранспортну накладну №618232 від 12.12.2024 року; довідку перевізника ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати №02-1612 від 16.12.2024 року; сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 №А 1897668 Т від 13.12.2024 року; каталог виробника; копія митної декларації країни відправлення №24ES0017411AEKGRB7 від 13.12.2024 року; договір про надання послуг митного брокера (угода №1706 від 17.06.2022 року).
Окрім цього, на повідомлення митного органу про необхідність надання додаткових документів, зокрема, платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, позивач надав наступні документи: - рахунок-проформу №PROF000699 від 04.11.2024 року; платіжну інструкцію №91 від 04.11.2024 року.
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2024/000222.
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що «В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зоврема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті; надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.
За результатами розгляду наданих до митного документів встановлено наступне.
В наданій декларантом до митного оформлення платіжній інструкції №92 від 29.11.2024 в графі про призначення платежу зазначено Рахунокпроформу №PROF000746 від 26.11.2024 (далі - рахунок-проформа), який сплачено на суму 25396,03 євро. Водночас, в рахунку-проформі вартість одиниці товару складає 25396,03 євро та зазначено «умови оплати: 50% до замовлення 50% до завантаження», однак визначити, що саме за товар зазначений в проформі не є можливим, оскільки відсутній відсутній артикул, назва або характеристики які б дали змогу ідентифікувати товар. Отже, умови оплати зазначені в рахунку проформі не дають змоги ідентифікувати яку частину або відсоток оплачено в платіжній інструкції №92 від 29.11.2024 на суму 25396,03 євро.
В Договорі поставки бн від 30.06.2023 у пункті 2.3.1 зазначено «Виробник повідомляє клієнта про наявність замовлення за сім (7) робочих днів до того, як воно буде готове до відправлення. Після повідомлення виробника про те, що замовлення виготовлено та готове до відправлення, клієнт повинен здійснити оплату протягом терміну та умов, установлених у цьому договорі». Також відповідно до пункту 5.2 зазначено "Сто відсотків 100%, до яких буде додано відповідний ПДВ, після прийняття замовлення," В той же час до митного оформлення не надавалися документи що підтверджують 100% оплату товару згідно рахунку фактури № 90003306 від 12.12.2024 на загальну суму 41316,03 євро. До митного оформлення надано каталог компанії-виробника PadeiGaiis б/н від 04,09.2023, в якому зазначені 5 варіантів пропозицій різних кортів за ціною від 18900 до 24200 євро. Водночас, заявлена фактурна вартість оцінюваного товару становить 17440,52 євро/шт., що суттєво нижче за найнижчу ціну пропозиції в каталозі виробника та унеможливлює ідентифікацію товару з каталогом.
У зв'язку з вищезазначеними не відповідностями в документах, заявлена митна вартість викликає сумнів у своїй достовірності та потребує більш поглибленої перевірки із застосуванням додаткових джерел інформації. За результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Зокрема, за результатами аналізу цінової інформації, наявної в ЄАІС Держмитслужби, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, встановлено наявність митних оформлень подібних товарів за кодом згідно з УКТЗЕД 9506999000 (країна виробництва Іспанія) з рівнем митної вартості від 4,00 до 5.26 доларів США/кг. Таким чином, заявлений рівень митної вартості оцінюваних товарів за рівнем 2,44 євро/кг (2,56 доларів США/кг) є суттєво (мінімум 1,5-2 рази) нижчим за митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, що в свою чергу викликає додаткові сумніви у дійсності заявленої вартості товару.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VЬ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Таким чином, надані до митного оформлення документи та відомості не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена за товар чи підлягала сплаті.
Вказане унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з чим відповідно до ст. 53 МКУ митним органом було здійснено запит додаткових документів (за наявності) для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
На запит митого органу декларантом було надано наступні документи: Рахунок-проформа №PROF000699 від 04.11,2024 (однак визначити, що саме за товар зазначений в проформі не є можливим, оскільки відсутній артикул, назва або характеристики які б дали змогу ідентифікувати товар), а також Платіжна інструкція №91 від 04.11,2024 з посиланням на цей же Рахунок-проформу №PROF000699 від 04.11.2024. Таким чином, за результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що в своїй сукупності вони не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.
Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 26 (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних товарів (корти для падел тенісу в комплекті з аксесуарами, в розібраному стані, код товару 9506999000 згідно з УКТ ЗЕД, країна походження - Євросоюз, країна відправлення - Іспанія) за наступними митними деклараціями: №UA100430/2024/288186 від 03.12.2024 (4$/кг, резервний метод, умови поставки EXW Beniarbeig Іспанія, вага- 15733 кг, торговельна марка JUBO PADEL); №UA100430/2024/288256 від 09.12,2024 (4,0003 $/кг, резервний метод, умови поставки EXW Beniarbeig Іспанія, вага 17685 кг, торговельна марка JUBO PADEL); №UA209190/2024/028414 від 06.11.2024 (4,82 євро/кг, перший метод, умови поставки EXW Вагвеїопа Іспанія, вага 12648 кг, торговельна марка AFP COURTS).
З урахуванням найближчого еквіваленту, час імпорту якого наближений до часу імпорту оцінюваного товару, а також співставних обсягів, для розрахунку митної вартості товару було взято за основу митну вартість товарів за МД №UA100430/2024/288256 від 09.12,2024. Коригування на комерційні умови не здійснювалось за відсутності необхідності, оскільки кількісні характеристики співставні, а митна вартість товару за обраною МД визначена за резервним методом (тобто, це митна вартість на момент перетину кордону). Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, складає: 4.0003$/ кг * 15400 кг = 61604,62 $, що у валюті контракта складає 58828.00 EUR.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 частини 1 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 24 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до статті 52 частини 1 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно із статтею 53 частини 1 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно зі статтею 53 частиною 2 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до статті 53 частини 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із статтею 54 частиною 4 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вже зазначалося судом, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією позивачем подано: договір б/н від 30.06.2023 року; додаток №1 від 30.06.2023 року до цього договору; додаток №3 від 13.06.2024 року до цього договору; пакувальний лист №80003920 від 12.12.2024 року; рахунок-проформу №PROF000746 від 26.11.2024 року; рахунок-фактуру (інвойс) №90003306 від 12.12.2024 року; платіжну інструкцію №92 від 29.11.2024року; автотранспортну накладну №618232 від 12.12.2024 року; довідку перевізника ФОП ОСОБА_2 про транспортні витрати №02-1612 від 16.12.2024 року; сертифікат з перевезення товару форми EUR.1 №А 1897668 Т від 13.12.2024 року; каталог виробника; копія митної декларації країни відправлення №24ES0017411AEKGRB7 від 13.12.2024 року; договір про надання послуг митного брокера (угода №1706 від 17.06.2022 року)..
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (стаття 54 частина 2 МК України).
Відповідно до статті 54 частини 3 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з статтею 54 частиною 6 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (стаття 54 частина 7 МК України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1 ) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраною декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товар умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного орган документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Відповідно до статті 54 частини 4 пункту 1 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: ) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значений заявленої мінної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари.
У справі №21-498а15 Верховний Суд України (постанова від 02.06.2015 р.) зазначив, що "митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи с недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації".
Всупереч наведеному, в рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав на наявність розбіжностей, які ніяким чином не впливають на числові показники митної вартості, а більше стосуються договірних відносин контрагентів, на які не мають розповсюджуватися повноваження державного органу. Визначені підстави для прийняття такого рішення не можуть являтися об'єктом митного контролю, а отже як підставою в прийнятті рішення про коригування митної вартості.
Відповідно до статті 55 частини 1 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У відповідності до статті 55 частини 2 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 Митного кодексу України.
Так, відповідно до статті 57 частини 1 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до статті 57 частини 2 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 у справі № 809/1884/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 808/9123/15.
Відповідно до статті 242 частини 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що позивачем були подані разом з митною декларацією документи, які містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 частин 4, 5 Митного кодексу України, відповідно до статті 53 частинами 2 МК України.
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, яка підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 820/1780/18 .
Статтею 58 частинами 1 та 3 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до статті 58 частин 4,5 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Так, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів серед іншого зазначено наступне, що «подані декларантом до митного оформлення основні документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті».
Суд зауважує, що на час ввезення товару gозивачем було забезпечено стовідсоткову оплату його вартості, як того вимагають пункти 2.3.1 та 5.2 Договору б/н від 30.06.2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями №91 від 05.11.2024 року на суму 15 920,00 євро та №92 від 29.11.2024 року на суму 25 396,03 євро, всього на загальну суму 41 316,03 євро, яка відповідає як загальній вартості імпортованого товару зазначеного у рахунку-фактурі (інвойсі) № 90003306 від 12.12.2024 року, так і сукупному розміру попередніх оплат, визначених у рахункахпроформах №PROF000699 від 04.11.2024 року та №PROF000746 від 26.11.2024 року.
Також до митного оформлення було надано копію митної декларації країни відправлення № 24ES0017411AEKGRB7 від 13.12.2024 р., яка також відображає ідентичну за числовим значенням ціну за якою товар було вивезено з країни відправника у загальному розмірі 41 316,03 Євро.
Щодо твердження відповідача в оскаржуваному рішенні щодо неможливості ідентифікувати за який саме товар було проведено оплату згідно платіжних інструкцій №91 від 05.11.2024 року та 92 від 29.11.2024, оскільки у призначені платежу здійснено лише посилання на рахунки проформи, котрі не містять в собі артикул, назву або характеристики, які б дали змогу ідентифікувати товар, суд зазначає, що відповідно до наданих до митного оформлення рахунках-проформах №PROF000699 від 04.11.2024 року та №PROF000746 від 26.11.2024 року, як власне і у рахунку-фактурі (інвойсі) №90003306 від 12.12.2024 року та пакувальному листі №80003920 від 12.12.2024 року, міститься один і той самий контрольний (ідентифікаційний) номер «UKR 2 M90 STDRD», який використовується як унікальний ідентифікатор певного товар. Використання сторонами зовнішньоекономічного договору «контрольного (референтного) номеру» виключає необхідність нагромаджувати зміст рахунківпроформ артикулами, назвами або характеристиками товарів, оскільки ідентифікація товарів у такому випадку здійснюється по відповідному номеру. Сам факт наявності у рахунках-провармах, у рахунку-фактурі (інвойсі) та у пакувальному листі одного й того ж самого контрольного (ідентифікаційного) номеру «UKR 2 M90 STDRD», у сукупності із фактом відображенні у графі «призначення платежу» платіжних інструкцій зокрема реквізитів конкретних рахунків-проформи, дозволяє безперешкодно ідентифікувати товар стосовно вартості якого було проведено оплати.
Стосовно посилань відповідача на те, що «до митного оформлення надано каталог компанії-виробника PadelGalis від 04.09.2023, в якому зазначені 5 варіантів пропозицій різних кортів за ціною від 18 900 до 24 200 євро, водночас, заявлена фактурна вартість оцінюваного товару становить 17440,52 євро/шт., що суттєво нижче за найнижчу ціну пропозиції в каталозі виробника та унеможливлює ідентифікацію товару з каталогом, суд зазначає, що зазначені в каталозі ціни є орієнтовними та не враховують реальних домовленостей та умов поставки, зокрема таких як надання персональних знижок (до прикладу, додатком №3 від 13.06.2024 року до договору б/н від 30.06.2023 року, передбачено надання знижки у розмірі 20% від загальної вартості), особи, яка здійснює встановлення обладнання (до прикладу, згідно п.3 договору б/н від 30.06.2023 року, позивач самостійно здійснює монтаж придбаного обладнання), хто несе транспорті витрати на перевезення обладнання (до прикладу, згідно п. 2.3.2 договору б/н від 30.06.2023 року, умовами поставки були «франко завод (EXW)», тобто транспортні витрати покладено на позивача), тощо. Відтак, каталоги виробників містять рекомендовані та/або базові ціни, які можуть відрізнятися залежно від ринку збуту, обсягу замовлення, умов контракту та рівня комерційної співпраці між сторонами. З огляду на чинне законодавство України, зокрема норми Митного кодексу України (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України), митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. В свою чергу, як вказувалось попередньо, позивачем надавались всі необхідні документи, які підтверджують ціну імпортованого товару, яка підлягала оплаті та була оплачена,
Також судом встановлено, що скориговану митну вартість відповідачем визначено за останнім, шостим (резервним) методом визначення митної вартості зокрема, основного - за ціною договору, натомість же в оскаржуваному рішенні митним органом, стосовно цього приводу, тільки перераховано методи визначення вартості товару та констатовано факт, що ним застосовано резервний метод.
Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч.2 ст.57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Другорядними методами визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За ч.3 ст.57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.
Згідно ч.2 ст.58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У наведеній матеріальній нормі наведено вичерпний перелік підстав за яких не підлягає застосуванню основний метод визначення митної вартості - за ціною договору/вартості операції. Однак в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року відповідач на певні факти, які б свідчили про існування будь-якої з наведених підстав не посилається, натомість, вказуючи на неможливість застосування основного (першого) методу для визначення митної вартості товару «Майданчика для занять падл-тенісом». Відповідач тільки в загальному зазначає, що «відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар», проте яка саме складова митної вартості товару відсутня не називає та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника не мотивує.
Верховний Суд у справі № 826/13139/15 (постанова від 13.10.2020 р.) по даному питанню деталізує: «однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару».
Як вже встановлено судом, позивачем до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом стороннього спостерігача підтверджують та дають можливість визначити митну вартість імпортованого товару саме за основним методом «за ціною договору/вартості операції» як того вимагають приписи статті 57 МК України. У свою чергу, використання відповідачем резервного методу в даній конкретній ситуацій суперечить приписам ч. 3 ст. 57 МК України та ч. 1 ст. 64 МК України, згідно яких застосування резервного методу допускається виключно у разі неможливості визначення митної вартості шляхом послідовного використання попередніх методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000084/1 від 25.10.2024 року митний орган зазначає про неможливість послідовного використання наступних методів визначення митної вартості товарів, передбачених пунктами «а», «б», «в» та «г» ч. 2 ст. 57 МК України (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості) через відсутності відомостей щодо ціни, яка фактично була сплачена за товар, та у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів та іншої інформації щодо застосування цих методів, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у справі №809/278/17 (постанова від 06.03.2019 р., реєстраційний номер в ЄДР - 80316907), яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає до врахування при застосування норм права у спірних правовідносинах.
В даному випадку, всупереч положенням п.4 ч 2 статті 55 МК України відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товарів обґрунтування потреби визначення числового значення скоригованої митної вартості товарів саме за шостим «резервним» методом, не навів фактів, які безумовно свідчать про неможливість застосування кожного попереднього методу, в т.ч. основного методу «за ціною договору (вартість операції)», та не навів фактів, які вплинули на таке коригування, а саме: не зазначив пояснення щодо зроблених коригувань з урахуванням характеристики (комплектації) ідентичних або подібних (аналогічних) «Майданчика для занять падл-тенісом», умов їх поставки, комерційних умов, тощо.
За таких фактичних обставин Верховний Суд у постановах від 19.06.2024 року по справі № 815/822/18, від 20.07.2023 року по справі № 640/22572/20, від 18.08.2021 року по справі №160/4944/19, від 29.09.2020 року по справі №520/7041/19 звертає увагу на таке:
«рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом». Однак, відповідач у спірному рішенні обмежився лише посиланням на дату та номер двох інших митних декларацій на підставі яких здійснено коригування, без порівняння характеристик імпортованих «Майданчиків для занять падл-тенісом», що вказує на необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача вказані у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року підлягає до задоволення повністю.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 264 частини 11 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів
Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому враховуючи, що судом рішення про коригування митної вартості №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому відповідно і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2024/000222 від 18.12.2024 року також підлягає визнанню протиправною та відповідно скасуванню.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305130/2024/000222 від 18.12.2024 року Закарпатської митниці, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп., сплаченого за платіжним дорученням №1331 від 17.03.2025 року.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АВК-В» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 187, код ЄДРПОУ 39922101) до Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.20, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000102/1 від 18.12.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2024/000222 від 18.12.2024 року.
Стягнути на користь АВК-В» (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 187, код ЄДРПОУ 39922101) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.20, код ЄДРПОУ 43985560) судові витрати у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяЮ.Ю.Дору