про залишення позовної заяви без руху
03 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5430/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
1. Поновити строк для звернення до суду, визнавши причину пропуску поважною.
2. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.
3. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПГІ НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )грошового забезпечення за вислугу років у Збройних Силах станом на 15.07.2023, яка становить календарна 02 роки 05 місяців 18 днів.
4. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 523% від посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за липень місяць 2023 року в період з 01 липня 2023 року по 15 липня 2023 року.
5. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022року № 168 та на підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018року № 260 (зі змінами) виплатити додаткову винагороду, вихолячи з розміру 30 000 грн. 00 коп. в місяць пропорційно часу проходження служби у районі виконання спеціальних завдань, за липень місяць 2023 року в період з 01 липня 2023 року по 15 липня 2023 року.
6. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошової допомогу для оздоровлення за 2023 рік в сумі 21657,98 грн.
7. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКГІГІ НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік, у розрахунку з 7 повних календарних місяців проходження військової служби в кількості 18 діб, у сумі 12994,79 грн.
8. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) компенсації за невикористану відпустку за 2023 рік. у розрахунку з 6 повних календарних місяців проходження військової служби в кількості 15 діб, у сумі 10829,00 грн.
9. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 року №460 в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25% місячного грошового забезпечення - за 13 місяців в сумі 1 1262,15 грн.
10. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати.
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Частиною 1 статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Згідно заявлених позовних вимог позивач оскаржує дії відповідача щодо неналежної виплати грошового забезпечення за 2022 та 2023 роки, а також виплат при звільненні.
З матеріалів позову судом встановлено, що позивача згідно наказу військової частини НОМЕР_1 №186 від 14.07.2023 року було звільнено з військової служби з 15.07.2023 року.
Оскільки із даним позовом представник позивача звернувся до суду 26 червня 2025 року, то стороною позивача пропущено тримісячний строк на звернення до суду із даними вимогами.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
У позові позивач просить поновити строк звернення до суду, оскільки вважає, що ним пропущено такий строк з поважних причин, зокрема вказує, що проходив військову службу у військовій частині з 08.06.2022 по 14.07.2023. В період із 26.11.2022 по 03.02.2023 р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Красне Реоше, Куп'янський район, Харківська область; с. Іванівка, Бухмутський район, Донецька область, згідно довідки військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 08.07.2024 №09/248. Після звільнення з військової служби потребував лікування, відновлення та адаптацію до соціального життя. На підтвердження чого надає докази про перебування на лікуванні позивача.
Однак суд критично оцінює вищезазначені доводи сторони позивача, оскільки позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин неможливості звернення до суду після проходження лікування позивача. Так, згідно долученої до позовної заяви копії витягу з медичної карти №898 слідує, що позивача виписано 24.05.2023 року. Обгрунтування щодо об'єктивної неможливості звернення з даним позовом у період з дати звільнення з військової служби - 15.07.2023 позивачем не наведено та доказів відповідних не надано. Отже у судді відсутні підстави для поновлення строку звернення з даними позовними вимогами, відтак, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору