03 липня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4272/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Гримут Тетяни Василівни (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, 28Б) до Головного управління ДМС України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12а, код ЄДРПОУ 37809328), в особі Тячівського відділу Головного управління ДМС України в Закарпатській області (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Армійська, 6) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 червня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Гримут Тетяну Василівну звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління ДМС України в Закарпатській області, в особі Тячівського відділу Головного управління ДМС України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, в особі Тячівського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області 30.11.2024 року в оформлені та видачі ОСОБА_1 , в порядку обміну, паспорта громадянина України у формі книжечки в порядку обміну відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ; 2) зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Закарпатській області, в особі Тячівського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки в порядку обміну відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503- XII, без надання згоди на збір і обробку персональних даних.
09 червня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернулася з письмовою заявою до Тячівського відділу Головного управління ДМС України в Закарпатській області щодо відмови від оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки та вимоги щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. В своїй заяві також вказувала на підставу для обміну паспорта громадянина України, а саме про те, що нею пропущений місячний строк для вклеювання фотографії в паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та через його непридатність для користування. Також, позивачкою було сплачено державне мито за оформлення та видачу паспорта гр. України у формі книжечки, оригінал відповідного платіжного документу було додано до зазначеної заяви. ОСОБА_1 вважає, що така відмова відповідача у видачі паспорта у формі книжечки є протиправною і вона порушує її право на оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, а також така відмова порушує її законні права та інтереси, оскільки на момент звернення позивача до суду чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. На даний час законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює не якість закону та порушення конституційних прав такої особи.
20 червня 2025 року представником відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що на сьогодні оформлення і видача паспорта громадянина України особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, здійснюється в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ. Зміст офіційних документів і баз даних не може визначатись побажаннями окремих осіб, а записи в базах даних повинні будуватися за єдиною моделлю як по технічним причинам, так і з міркувань правового порядку. Враховуючи зазначене, виготовлення паспорту у вигляді паспортної картки не має на меті втручання в питання, що стосуються реалізації громадянами їх конституційного права на свободу совісті й віросповідання, оскільки відображення в документі максимальної кількості ідентифікаційних ознак громадянина забезпечує якісну ідентифікацію особи і захист документа. Належна ідентифікація особи захищає права та свободи інших осіб, які вступають з такою особою в правові відносини і користуються при цьому документами особи як такими, що належно її ідентифікують. Також, не можна ігнорувати те, що належний рівень функціональності й безпеки паспортних документів мають безпосереднє відношення до інтересів охорони громадського порядку, захисту прав і свобод людей, особливо в умовах сьогоднішньої агресії по відношенню до України.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Тячівського районного відділу ГУ ДМС у Закарпатській області із заявою, в якій просить оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку обміну паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року без надання згоди на збір і обробку персональних даних.
30 листопада 2024 року Головне управління ДМС в Закарпатській області в особі Тячівського відділу листом № Ф-37/6/2122-24/2122/36-24 «Про надання відповіді» повідомило ОСОБА_1 , що для оформлення та видачі паспорт громадянина України у вигляді книжечки на ім'я ОСОБА_1 необхідно надати рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо оформлення та видачі паспорта в порядку обміну, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За приписами частини першої статті 92 Основного Закону виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п'ятою статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частинами першою та другоюстатті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 5-8, 12, 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис «Україна», нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис «Паспорт». На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис «Паспорт громадянина України». На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина звернутись до уповноважених державних органів із заявою про обмін паспорта у разі, непридатності паспорта для подальшого використання.
Як встановлено судом, 15 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Тячівського районного відділу ГУ ДМС у Закарпатській області із заявою, в якій просить оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку обміну паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ від 26.06.1992 року без надання згоди на збір і обробку персональних даних.
30 листопада 2024 року Головне управління ДМС в Закарпатській області в особі Тячівського відділу листом № Ф-37/6/2122-24/2122/36-24 «Про надання відповіді» повідомило ОСОБА_1 , що для оформлення та видачі паспорт громадянина України у вигляді книжечки на ім'я ОСОБА_1 необхідно надати рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відповідно до пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені «прізвище», «ім'я» у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Отже, за чинним законодавством передбачено, що громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
З матеріалів справи слідує, що позивачці виповнилося 25 років 11 червня 2018 року, однак з вимогою вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 25-річного віку вона звернулася лише 15 листопада 2024 року, тобто з порушенням місячного строку, визначеного у постанові № 2503-XII.
До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII).
При цьому, паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2021 року по справі № 620/882/20.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
За змістом пункту 3 Постанови № 302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Відповідно частин п'ятої та шостоїстатті 6 Закону України «Про захист персональних даних»обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Однак, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Відтак, суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
Проте, норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом») не було “необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Виходячи із спірних правовідносин по даній справі, слід сказати, що наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року затверджений Тимчасовий порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за № 620/33591) та який погоджений Міністром МВС України та Головою Державної міграційної служби України.
Цей Тимчасовий порядок розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку ( пункт 1 Тимчасового порядку).
Відповідно до пункту 1 Розділ IV цього Порядку обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Частиною другою цього Порядку визначено, що для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Відповідно до пунктів 1,2 розділу V Порядку третя і п'ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.
Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
В оскаржуваній відмові начальник Тячівського відділу ГУДМС України в Закарпатській області повідомляє позивачку, що до заяви не додано рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби вклеїти фотокартку до паспорта громадянина України зразка 1994 року або виготовити паспорт громадянина України зразка 1994 року, яке набрало законної сили.
Крім того, жодних зауважень щодо поданої заяви позивачкою відповідач у відповіді не висловлював.
Таким чином, суд вважає, що позивачка має право вклеїти фотокартку до паспорта громадянина України зразка 1994 року у зв'язку зі спливом тридцятиденного строку при досягненні відповідного віку.
При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 нової фотокартки у зв'язку з досягненням 25 років.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З аналізу встановлених судом обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
Згідно з частиною третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., що підтверджено квитанцією від 16 січня 2025 року № 285Т005G2D.
Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 265 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Закарпатській області, в особі Тячівського відділу Головного управління ДМС України в Закарпатській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Тячівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області у вклеюванні ОСОБА_1 фотографії до паспорта громадянина України, у зв'язку з досягненням 25- річного віку.
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби у Закарпатській області в особі Тячівського відділу Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області вклеїти фотокартку до паспорта ОСОБА_1 , у зв'язку з досягненням 25- річного віку.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДМС України в Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12а, код ЄДРПОУ 37809328) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 липня 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль