03 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/3982/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Миру, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська обл., Берегівський р-н, 90300, код ЄДРПОУ 34991720) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу Виноградівським відділом державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.05.2025 ВП № 77837210 до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час примусового виконання виконавчого листа №260/4051/24 у виконавчому провадженні № 77837210 прийнято постанову від 13.05.2025 про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду у справі №260/4051/24. Представник позивача стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 не може виконати судове рішення у цій справі по даний час з поважних причин, що не залежать від неї, а саме: через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача для погашення заборгованості. Тому, вважає, що рішення не виконане з поважних причин, а постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано від відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 77837210.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
На підставі цієї норми, суд розцінює неподання відповідачем відзиву, як визнання ним позову.
Стосовно неподання відповідачем витребуваних ухвалою суду документів, суд зазначає, що у відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. З огляду на ненадання відповідачем витребуваних документів, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №260/4051/24 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного визначення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 19.10.2018 року із врахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та здійснити виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року;
- в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №260/4051/24 набрало законної сили 31.10.2024.
18.02.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №260/4051/24.
17.04.2025 державним виконавцем Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закала А.І. було відкрито виконавче провадження № 77837210 на підставі виконавчого листа №260/4051/24 виданого 18.02.2025 року Закарпатським окружним адміністративним судом, згідно якого: зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 19.10.2018 року із врахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та здійснити виплату із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 року.
13.05.2025 року державним виконавцем Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закала А.І. винесено постанову про накладення штрафу на боржника - військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4051/24.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є протиправність накладення штрафу за невиконання судового рішення.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами 1, 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Відповідно до ст. 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Судом з'ясовано, що спір у цій справі стосується виконання рішення суду щодо виплати індексації грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що не може виконати судове рішення у цій справі на цей час з підстав, що не залежать від нього, а саме: через відсутність грошових коштів на рахунках відповідача для погашення заборгованості, щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки.
З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року за № 260/4051/24 військовою частиною НОМЕР_1 було складено довідку про нараховану індексацію в період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року ОСОБА_1 та довідку-розрахунок нарахованої суми індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, на основі яких з січня по травень 2025 року в вищий фінансовий орган були направлені розрахунки- заявки на виплату йому коштів по вказаному рішенню суду.
Також військовою частиною НОМЕР_1 направлено забезпечувальному фінансовому органу заявку-розрахунок на виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 роки із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) на загальну суму 83626 грн. та індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Крім того, листом від 28.04.2025 року за вих. № 669 військова частина НОМЕР_1 повідомила відповідача, що вживає всіх передбачених законодавством засобів з метою виплати нарахованої ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення, шляхом направлення забезпечувальному фінансовому органу заявку-розрахунок. Однак зазначену потребу не було профінансовано, на рахунках військової частини НОМЕР_1 на вказані цілі навіть дотепер відсутні кошти та при надходженні коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року у справі № 260/4051/24 буде невідкладно виконано.
Суд враховує лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/9088 від 04.11.2024 «Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»», в якому зазначено, що у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.
Так, відповідно до ст. ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не було виплачено належні до виплати суми стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави невиконання судового рішення, на переконання суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді грошового забезпечення, яке належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
Таким чином, судом встановлено, що позивач вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 у справі №260/4051/24.
У Постанові від 20.05.2021 (справа № 420/5465/18) Верховний Суд вказав, що «умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання примусове виконання його відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин».
При наданні оцінки вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/4051/24 боржником.
Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відтак, часткове невиконання судового рішення, на думку суду, відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63, 75, Закону України № 1404, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що постанова про накладення штрафу від 13.05.2025 року ВП № 77837210 за невиконання рішення суду є необґрунтованою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірного рішення не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірній постанові, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що постанова від 13.05.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у ВП № 77837210 не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям до такого роду рішень, тому таку постанову необхідно визнати протиправною та скасувати.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, позов задоволено повністю і позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 241-246, 255, 262, 287 КАС України, суд, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Миру, буд. 16, м. Виноградів, Закарпатська обл., Берегівський р-н, 90300, код ЄДРПОУ 34991720) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Закала А.І. про накладення штрафу від 13 травня 2025 року у виконавчому провадженні ВП № 77837210.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович