04 липня 2025 року м. Ужгород№ 260/3936/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - третя особа), яким просить суд:
1.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 22.04.2024 року №071750002378.
2.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 08.06.1995 року по 12.03.2025 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889. на підставі Довідок, виданих Закарпатською митницею від 08.04.2025 №7.7-22/33-1113 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 08.04.2025 №7.7- 22/33-1114 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, починаючи з 15.04.2025 року (дати звернення із відповідною заявою), здійснивши перерахунок га виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.04.2025 року ним було надіслано до Пенсійного органу України заяву про перерахунок пенсії. За принципом екстериторіальності дану заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області та прийнято рішення від 22.04.2025 року №071750002378, яким йому відмовлено в перерахунку пенсії та переході на пенсії за віком відповідно до Закону №889. В оскаржуваному рішенні від 22.04.2025 року №071750002378 відповідачем 1 зазначено, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Позивач вважає вказане рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області протиправним, та таким, що порушує його права, оскільки на час звернення до відповідача 2 із заявою про призначення пенсії ним досягнуто пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 мав понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, то відповідно набув права на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XIІ.
Позивач просить суд скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії та перевести його на пенсію за віком відповідно до ст.327 Закону України «Про державну службу».
Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача 1 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 з 04.09.2019 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області. З 04.09.2019 позивачу вперше призначалась пенсія по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV. За заявою від 17.03.2020 позивача з 17.03.2020 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. 15.04.2025 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №13 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести його на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
За результатами розгляду заяви від 15.04.2025 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення від 22.04.2025 №071750002378 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону № 1058, на пенсію за віком за нормами Закону № 889 у зв'язку з відсутністю у заявника станом на 01.05.2016 необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби
Щодо обчислення розміру пенсії за довідками від 08.04.2025 №77-22/33-1113 та №77-22/33-1114 видані Закарпатською митницею, представник відповідача зазначає, що Аналізуючи довідку №77-22/33-1113, в якій зазначено надбавку за спеціальне звання (Радник митної служби III рангу) та надбавку за вислугу років в розмірі 50%, можливо зробити висновок, що позивач працював не на посаді державного службовця, оскільки отримував надбавку за спеціальне звання, а не за ранг державного службовця, а також те, що установа не проводила класифікацію посад державної служби. Щодо довідки №77-22/33-1114, то така видана відповідно до додатку 6, особі яка має не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держаних службовців та яка на дату звернення не займає посаду в державних органах. Враховуючи те, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач працює в Закарпатській митниці, документів про звільнення заявником не надано підстав для врахування довідки №77-22/33-1114 при обчисленні розміру пенсії немає. Отже, довідка №1114 не відповідає вимогам Порядку №622, оскільки її видано станом на березень 2025 року, а не на дату звернення за переведенням на інший вид пенсії (квітень 2025 року).
З огляду на вище викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управління пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 2020 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
08 квітня 2025 року, Закарпатською митницею Державної митної служби України, були видані ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати державного службовця №7.7-22/33-1113 та №7.7-22/33-1114 від 08 квітня 2025 року.
15 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою №1968 щодо здійснення переведення з пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» №889-VІІІ.
Дана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області.
Головне управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області рішенням від 22.04.2025 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу».
Рішення про відмову, було мотивоване тим, що відповідно до трудової книжки від 22.11.1977 серії НОМЕР_1 , яка наявна в пенсійній справі, ОСОБА_1 в період з 28.10.1991 по 21.04.1997 працював на Ужгородській митниці. В період роботи на Карпатській регіональній митниці з 15.09.1999 ОСОБА_1 було присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби III рангу», а з 01.04.2004 - присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби II рангу». В період роботи на Ужгородській митниці з 20.06.2007 ОСОБА_1 було присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу», а з 24.12.2013 - присвоєно спеціальне звання «Радник податкової та митної справи 3 рангу». Водночас, станом на 01.05.2016 ОСОБА_2 займав посаду, по якій було присвоєно спеціальне звання.
Відтак, вказали на відсутність підстав зарахування періодів роботи на Ужгородській митниці та на Карпатській регіональній митниці ОСОБА_2 до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців
Вважаючи оскаржуване відповідача 1 протиправним і необгрунтованим, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про Державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно із пунктом 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України Про державну службу №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення).
Пунктом 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок №622, дата набрання чинності 23.09.2016, застосовується з 01.05.2016).
Відповідно до пункту 2 Порядку №622 згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII Про державну службу (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу:
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 3 Порядку №622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема: чоловіки, які досягли віку 62 роки.
Відповідно до абзацу 1 частини третьої Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз змісту наведених правових норм дає підстави вважати, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень України Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи:
1) які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII;
2) мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Так, відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , позивач у період з 28.10.1991 по теперішній час працював в митних органах , а саме:
- з 28.10.1991 на посаді інспектора Ужгородської митниці;
- 08.06.1995 прийняв присягу державного службовця;
- з 21.04.1997 на посаді інспектора Карпатської регіональної митниці;
- з 17.12.1997 на посаді штатного інспектора Карпатської регіональної митниці;
- 15.09.1999 присвоєне персональне звання радник митної служби ІІІ рангу;
- 01.04.2004 присвоєне спеціальне звання інспектор митної служби ІІІ рангу;
- з 17.12.1997 на посаді штатного інспектора Карпатської регіональної митниці
- з 01.07.2005 на посаді інспектора Ужгородської митниці;
- 20.06.2007 присвоєне спеціальне звання радник митної служби ІІІ рангу
- з 21.03.2008 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №7 митного посту «Ужгород» Ужгородської митниці;
- з 10.03.2009 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного посту «Ужгород» Ужгородської митниці;
- з 16.04.2010 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №3 митного посту «Малий Березний» Ужгородської митниці;
- з 22.10.2010 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород» Чопської митниці ;
-з 22.10.2010 на посаді головного інспектора сектора митного оформлення №2 відділу митного оформлення №2 митного поста «Ужгород» Чопської митниці;
- з 10.02.2011 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №7 митного поста «Тиса» Чопської митниці;
- з 26.01.2012 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Тиса» Чопської митниці;
- з 04.06.2013 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів;
- 16.12.2013 присвоєно 11 ранг державного службовця;
- з 16.12.2013 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів;
- 24.12.2013 присвоєне персональне звання радник податкової та митної справи ІІІ рангу;
- з 17.06.2014 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» Чопської митниці Міндоходів;
- з 01.02.2015 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Тиса» Закарпатської ДФС;
- з 04.03.2016 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Тиса» Закарпатської ДФС;
- з 08.12.2019 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Тиса» Закарпатської Держмитслужби;
- 08.12.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця;
- 10.07.2020 присвоєне спеціальне звання радник митної служби ІІІ рангу;
- з 04.08.2020 на посаді державного інспектора відділу митного поста №4 митного поста «Тиса» Закарпатської Держмитслужби;
- з 04.06.2021 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Тиса» Закарпатської Держмитслужби;
- з 07.09.2021 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Тиса» Закарпатської Держмитслужби;
- з 17.06.2022 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці;
- з 16.03.2023 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №6 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці;
- з 29.09.2023 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №7 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці;
- з 29.04.2024 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №7 митного поста «Тиса» Закарпатської митниці.
Щодо посилань відповідача в оскарженому рішенні на те, що займані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, був Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Частиною першою статті 569 МК України передбачено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Відповідно до частини першої статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», передбачені і Митними кодексами України від 12.12.1991 та від 11.07.2002.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 (зразкова справа №822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач займав посади в митних органах, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.04.2024 року №071750002378 про відмову у перерахунку пенсії, прийняте без урахуванням вищевказаних обставин, тому є таким, що прийняте всупереч нормам чинного законодавства, отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд встановив, що на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у позивача наявний необхідний вік, стаж державної служби та страховий стаж (підтверджується записами трудової книжки позивача).
Досягнення позивачем пенсійного віку та наявність у нього необхідного страхового стажу відповідач не заперечує.
Отже, на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, у нього були наявні умови, які необхідні для переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ Про держану службу на підставі п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 №889 «Про державну службу».
Згідно з ч.3 ст.45 Закон №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки заява позивача про переведення пенсії подана ним 15 квітня 2025, тому суд вважає за можливим покласти на відповідача обов'язок щодо переведення позивача на пенсію за віком державного службовця з 15.04.2025.
При цьому, довідки №7.7-22/33-1113 та №7.7-22/33-1114 від 08 квітня 2025 року, є документами, які підтверджують нарахований заробіток позивача під час роботи у Закарпатській митниці, а тому підлягають врахуванню відповідачем для визначення розміру пенсії позивача.
Закріплений у ч.1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 93404, Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області від 22.04.2024 року №071750002378 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 08.06.1995 року по 12.03.2025 року та перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-1V, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, пп. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 з урахуванням довідок, виданих Закарпатською митницею від 08.04.2025 №7.7-22/33-1113 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 08.04.2025 №7.7- 22/33-1114 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, починаючи з 15.04.2025 року, здійснивши перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 93404, Сіверськодонецьк, вул. Шевченка, буд.9, код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору