04 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/7544/24
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - "Нафтокомерц" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Рішенням суду від 18.10.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія - Нафтокомерц" (вул. Толбухіна, 12, офіс 25,м. Радомишль, Житомирська обл., Житомирський р-н,12201. ЄДРПОУ 23722888) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053. ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. ЄДРПОУ 44096781), про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області № 151 від 26.01.2023 про відповідність ТОВ "ТК-Нафтокомерц" критеріям ризиковості .
Зобов'язано Державну податкову службу України виключити ТОВ "ТК-Нафтокомерц" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 16.11.2023 №000/21579/06-30-09- 02/23722888.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 судове рішення залишено без змін.
Представник ДПС України подав до суду заяву про роз"яснення судового рішення в частині зобов"язання Державну податкову службу України виключити ТОВ "ТК-Нафтокомерц" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В обугрнтування заяви посилається на незрозумілість його виконання, оскільки ДПС України не наділена повноваженнями виключати з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості .
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, судове рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Подібної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Таким чином, аналізуючи зміст положень статті 254 КАС України слід зазначити, що роз'яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.
Судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Із резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає. Суть резолютивної частини є ясною та не двозначною. Відтак, вказане судове рішення є конкретним і зрозумілим, а тому не потребує роз'яснення.
Фактично відповідач звернувся до суду за роз'ясненням судового рішення не з підстав незрозумілості змісту певних його частин, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку та способу виконання , та у поданій заяві просить зазначити, як необхідно виконувати судове рішення, що за своєю суттю, не є роз'ясненням його змісту. Відтак, в даному випадку не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення саме змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.08.2018 року №808/1298/15, від 01.09.2020 №806/984/18, від 20.01.2021 №360/3711/19.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ДПС України є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви представника Державної податкової служби України, про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №240/7544/24.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Капинос