про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/17022/25
категорія 102080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Коростенського відділу про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Коростенського відділу, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі від 04 червня 2025 року за вих. № П-17/6/1820-25/1820/627-25, в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI).
У частині другій статті 3 Закону № 3674-VI визначено перелік об'єктів заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього Закону вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Так, згідно з пунктом 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід ураховувати в системному зв'язку зі статтею 53 КАС України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою цієї правової норми у випадках, встановлених законом, зокрема, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , діє як законний представник в розумінні частини першої статті 56 КАС України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 КАС України.
Законом не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).
Отже, пільга щодо сплати судового збору, визначена пунктом 7 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, не поширюється на позивачку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 640/109/19 та в ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 620/1060/21.
Також суд враховує, що приписами пункту 12 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Однак, вказана норма також не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви законним представником в інтересах неповнолітніх осіб.
На користь цього висновку свідчить положення статті 8 Закону № 3674-VI, відповідно до підпункту "ґ" пункту 2 частини першої якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Втім, у цьому випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону, адже позивачкою не заявлено відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що її майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що судовий збір за подачу цього позову має бути сплачений позивачкою на загальних підставах, а документ на підтвердження сплати додано до позовної заяви відповідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, за непідтвердження заявленої підстави щодо звільнення від сплати судового збору, позивачці за подання до суду цього позову належить сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3028,00 грн х 0,4 х 1, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачкою у поданій позовній заяві).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачці десятиденний строк для подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн або відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що її майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору та належних доказів на підтвердження підстав, визначених законом, для звільнення (відстрочення чи розстрочення) від сплати судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачці без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько