04 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/10594/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 в розмірі 112 200 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком. В грудні 2024 року позивачка недоотримала пенсію в належному розмірі, що стало підставою для звернення із заявою до відповідача. В подальшому, відповідачем листом повідомлено позивача, що статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено, що з 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлена на рівні 1600,00 гривень та повідомлено, що розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання рішення суду з 01.01.2024 розраховано з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 1600 грн, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, а саме, 3200,00 грн (1600,00 грн х 2). Вважаючи, що за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 його пенсію утримано, що загальною сумою становить 112 200 грн., позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Також, ухвалою судді від 18.04.2025 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій позивача за період з 01.01.2024 по 30.11.2024.
14.05.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що рішення про утримання надміру виплаченої суми пенсії позивача за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не приймалось та утримання з пенсії його не проводяться
20.06.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача, на виконання ухвали суду від 18.04.2025, надано письмові пояснення.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/44368/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 05.08.2021 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання вказаного рішення проведено перерахунок пенсії позивачки, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
В грудні 2024 року позивач недоотримав пенсію в належному розмірі, що стало підставою для звернення із заявою до відповідача
Листом від 14.02.2025 за №9293-4911/М-02/8-0600/25 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено позивачку, що статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" було визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовувалась як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становила 1600 гривень. Враховуючи викладене, розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання рішення суду та з урахуванням вимоги державного виконавця, з 01.01.2024 було перераховано з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 1600,00 грн та до 01.01.2025 таке підвищення виплачувалось у розмір 3200,00 грн (1600,00 грн х 2). Сума доплати пенсійної виплати по перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішення суду, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 05.08.2021 по 30.11.2024 становить 41851,60 грн, з урахуванням виплачених сум.
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від встановленого прожиткового мінімуму.
Відповідно до статті 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ), пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно зі статтею 103 Закону №1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Водночас суд звертає увагу, що механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, врегульований Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 №6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надмірно виплачені суми можуть бути утримані із пенсії за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
При цьому, відповідно до статті 101 Закону №1788-XI органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зазначає, що пенсіонер не може нести відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.
Отже, на пенсіонера може бути покладений обов'язок про повернення надміру виплаченої пенсії лише у випадку встановлення і доведення об'єктивними даними зловживань з його боку, тобто за умови об'єктивно встановленої вини в наданні недостовірних даних.
Для цілей застосування статті 50 Закону №1058-IV зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. При цьому тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2024 року у справі №340/1173/23 зазначає, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії необхідним є встановлення наявності свідомих, активних та навмисних дій з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Передумовою прийняття рішення про утримання надміру сплачених сум пенсії є встановлення органом, що уповноважений призначати пенсії, факту переплати пенсії, яка мала місце у зв'язку із поданням пенсіонером недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі №344/6370/14-а.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, матеріалами справи встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 у справі №240/44368/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 05.08.2021 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання вказаного рішення проведено перерахунок пенсії позивачки, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, тобто з 05.08.2021 - 12000,00 грн.(6000 грн. х 2), з 01.12.2021 - 13000,00 грн. (6500 грн. х 2), з 01.10.2022 - 13400,00 грн. (6700,00 грн. х 2).
В подальшому, з набранням чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінено правове регулювання правовідносин щодо проведення нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання в зоні радіоактивного забруднення, які також унормовані статтею 39 Закону України №796-XII.
З 01.01.2024 відповідно до ст.8 Закону України "Про Дердавний бюджет на 2024 рік" розмір підвищення, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого до пенсії на виконання рішення суду з 01.01.2024 перераховано, а саме з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати 1600,00 грн., що застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду та на даний час розмір такого підвищення становить 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2).
Отже, зменшення відповідачем суми доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 Закону України № 796-XII, зумовлене приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
В свою чергу, згідно матеріалів справи, рішення про утримання надміру виплаченої суми пенсії за період з 01.01.2024 по 30.11.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не приймалось та утримання з пенсії позивача не проводяться.
За таких обставин матеріалами справи не підтверджується факт утримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області коштів із пенсії позивача, тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про утримання надміру виплачених сум пенсій не підлягає задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 90, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
04 липня 2025 р.
04.07.25